Поквартирні обходи, мобільні скриньки та москвич Бородай: як Росія готує «вибори» в окупованому Маріуполі

У вересні 2026 року Росія вперше після захоплення Маріуполя намагатиметься провести в місті вибори депутатів Державної думи. Голосування триватиме три дні — 18, 19 і 20 вересня. Однак підготовка в окупованому місті вже розпочалася: члени створених Росією виборчих комісій ходять квартирами та приватними будинками маріупольців.

Окремого Маріупольського виборчого округу не буде. Російська влада приписала місто до Донецького одномандатного округу №14, який охоплює територію від частини Донецька до узбережжя Азовського моря, а також громади, частину яких Росія не контролює.

ЦВК РФ заявляє, що в окрузі налічується 593 904 «виборці». Звідки взялася ця цифра, скільки у списках безпосередньо маріупольців і чи враховані люди, які виїхали з окупації, — невідомо.

0629 проаналізував російські виборчі документи, список кандидатів та спеціальні правила, за якими Москва збирається організувати голосування на окупованій частині Донеччини.

Фото: мобільна окупаційна «виборча дільниця» у дворі Маріуполя під час голосування за президента РФ у березні 2024 року. 

Як працюватиме російська виборча система

Державна дума РФ складається з 450 депутатів. Половину з них — 225 — обирають в одномандатних округах. Ще 225 місць розподіляють між російськими партіями за результатами голосування у федеральному окрузі.

Тому жителю окупованого Маріуполя запропонують два бюлетені.

У першому будуть кандидати від Донецького одномандатного округу №14. Переможе той, хто набере найбільше голосів. Отримувати абсолютну більшість не потрібно: якщо один кандидат набере 35%, а решта — менше, депутатом оголосять саме його.

Другий бюлетень міститиме списки російських політичних партій. Голоси, зібрані в окупованому Маріуполі, додадуть до загальноросійського результату кожної партії. Від цього залежатиме, скільки місць вона отримає з 225 «партійних» мандатів.

Отже, один бюлетень має визначити «депутата від округу», до якого Росія включила Маріуполь, а другий працюватиме на загальний результат російських партій.

Маріуполь приписали до Донецького округу

Для окупованої частини Донецької області Росія створила три одномандатні округи:

• Макіївський №13;

• Донецький №14;

• Горлівський №15.

Маріуполь включили до Донецького округу №14. Попри назву, цей округ не обмежується Донецьком.

Відповідно до ухваленої Росією схеми одномандатних округів, до нього приписали окупований Маріуполь, Докучаєвськ, частину Донецька, Волноваху, Мангуш, Нікольську громаду, Новоазовськ, Курахове, Покровськ, Добропілля, Велику Новосілку та низку інших територій.

Частину цих громад Росія включила до округу лише на підставі власних територіальних претензій. Тобто межі округу сформували не за фактичним контролем і не за реальним місцем проживання людей, а відповідно до російської спроби анексувати всю Донецьку область.

Маріуполь у цій схемі не отримує власного представника. Переможець округу формально представлятиме одночасно частину Донецька, Маріуполь, Приазов’я та низку віддалених громад.

Майже 594 тисячі «виборців» на папері

Російська ЦВК приписала округу №14 загалом 593 904 «виборці».

Саме від цієї цифри розрахували кількість підписів, які мали збирати кандидати, не звільнені від такої процедури. Для реєстрації потрібно було подати щонайменше 17 818 підписів, а максимальна кількість підписів для перевірки становила 18 708. Ці дані містяться в  розрахунках російської ЦВК.

Проте перевірити заявлену кількість «виборців» неможливо. Після початку повномасштабного вторгнення та знищення Маріуполя сотні тисяч жителів залишили місто. Частина маріупольців перебуває на підконтрольній Україні території або за кордоном. Водночас до округу внесли й громади, які Росія не контролює повністю.

Російська влада не оприлюднила, скільки саме жителів Маріуполя включили до списків, за якими документами їх обліковували та чи вилучали з них людей, які виїхали, померли або змінили місце проживання.

Тому майбутня оголошена «явка» залежатиме від цифри, походження якої неможливо незалежно перевірити.

Хто претендує на мандат

Станом на 18 серпня в окрузі №14 зареєстровані четверо кандидатів. Усі вони представляють російські парламентські партії або окупаційні структури.

Головним кандидатом від партії влади став Олександр Бородай, якого висунула «Єдина Росія». Він народився у Москві, у 2014 році очолював так званий уряд створеної за підтримки Росії «ДНР», а зараз є депутатом Держдуми від Ростовської області та керівником російського «Союзу добровольців Донбасу».

Саме Бородай переміг на попередньому голосуванні «Єдиної Росії» в окрузі №14. Як повідомляв «Коммерсант», у чинному скликанні Держдуми він представляє Ростовську область, але тепер його переорієнтували на окуповану частину Донеччини.

Олександр Бородай — кандидат «Єдиної Росії» в окрузі, до якого включили Маріуполь. Фото: пресслужба «Єдиної Росії».

Від ЛДПР зареєстрований Денис Караяні. Згідно з документами окупаційних органів, він працює референтом заступника голови так званої «Народної ради ДНР».

Партію «Нові люди» представляє Олексій Дорофєєв — заступник голови окупаційної «Народної ради ДНР».

Від партії «Справедлива Росія — За правду» балотується Таймураз Малкаров, який входить до керівництва її регіонального відділення.

Ще двоє претендентів втратили статус кандидатів: Сергій Захарченко, якого висувала КПРФ, та самовисуванець Андрій Лисенко. Причини припинення їхньої участі у відкритому повідомленні російської ЦВК детально не пояснюються.

Таким чином, у бюлетені не залишилося жодного незалежного самовисуванця. Українські партії та кандидати до участі не допускаються, а вибір обмежений представниками політичної системи держави-окупанта. Актуальні дані про реєстрацію містяться у зведенні ЦВК РФ.

Голосування вдома, у дворах та на підприємствах

Російська ЦВК затвердила для окупованих територій окремий порядок проведення виборів. Формально Росія називає причиною запроваджений нею «воєнний стан».

Постанова ЦВК РФ №10/100-9 дозволяє проводити голосування не лише на звичайних дільницях. Комісії можуть приходити до людей додому, встановлювати переносні скриньки у дворах та громадських місцях, організовувати виїзне голосування у населених пунктах без постійних дільниць і збирати людей для голосування окремими групами.

Окупаційна виборча комісія заявила, що особливу увагу приділятиме достроковому голосуванню вдома та на підприємствах. Офіційне пояснення — бажання уникнути скупчення людей.

Дострокове голосування може розпочатися не раніше 28 серпня та тривати до 17 вересня. Проте окремий графік для Маріуполя поки не оприлюднили.

Спеціальні правила дозволяють не розміщувати у відкритому доступі частину інформації про адреси комісій, місця і час дострокового голосування. У разі оголошеної «небезпеки» комісії можуть переносити бюлетені, протоколи та інші документи до так званих резервних приміщень.

Ті самі виїзні форми можна застосовувати і протягом основних днів голосування — 18, 19 і 20 вересня.

Такі правила роблять перевірку кількості виданих бюлетенів, дотримання таємниці голосування та підрахунку результатів майже неможливою для незалежних спостерігачів.

До маріупольців уже ходять по квартирах

Із 15 до 31 серпня в окупованому Маріуполі проводять російський проєкт «ИнформУИК». Члени дільничних комісій обходять квартири та приватні будинки.

Як стало відомо 0629, під час таких візитів мешканцям розповідають про строки й форми голосування, кандидатів, партії, місця розташування дільниць та графік їхньої роботи.

Окупаційні структури окремо наголошують, що члени комісій нібито не повинні запитувати паспортні дані або банківські реквізити.

Це ще не голосування. Але поквартирний обхід забезпечує представникам окупаційної системи особистий контакт із мешканцями ще до відкриття дільниць. В умовах, де переслідують проукраїнські погляди та публічну незгоду з окупацією, такий візит складно вважати звичайним нейтральним інформуванням.

У Маріуполі так уже «голосували»

Особливі процедури, які російська ЦВК затвердила на 2026 рік, уже використовувалися в окупованому Маріуполі під час попередніх російських кампаній.

У березні 2024 року мобільні групи комісій їздили містом, встановлювали столи та переносні скриньки у дворах, біля під’їздів і на дитячих майданчиках. До квартир члени комісій у деяких випадках приходили у супроводі озброєних людей.

Фотографії такого голосування безпосередньо у дворах Маріуполя оприлюднила Маріупольська міська рада. 

В місті не було повноцінного списку виборців, а людям дозволяли голосувати за українськими та російськими паспортами. Відомо, що тоді під час проведеного представниками міської влади експерименту одна людина змогла проголосувати 15 разів у восьми різних мобільних групах. Тепер голосування вдома, у дворах та інших «спеціально визначених місцях» прямо передбачене постановою російської ЦВК.

Читайте по темі: 

Як у Маріуполі виглядає агітація за Путіна, - ФОТОФАКТ

В Маріуполі пропонують їжу за підпис на підтримку Путіна, - ФОТО

Українська ЦВК: результати, протоколи та мандати не матимуть юридичної сили

Центральна виборча комісія України офіційно заявила, що організація Росією виборів до Державної думи на тимчасово окупованих територіях України є незаконною та нелегітимною. Відповідну постанову ЦВК ухвалила 13 серпня.

Йдеться про голосування 18–20 вересня 2026 року, яке Росія планує провести, зокрема, на окупованих територіях Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, а також в Автономній Республіці Крим і Севастополі.

У червні 2026 року російська ЦВК ухвалила рішення щодо організації виборчого процесу на цих територіях. Загалом Росія незаконно утворила там 11 одномандатних виборчих округів. На окупованих частинах Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей вибори до Державної думи РФ планують проводити вперше.

Українська ЦВК наголосила, що ці дії є черговою спробою Росії протиправно включити захоплені українські землі до свого конституційного, правового та політичного простору. Виборчі процедури держава-агресор використовує як інструмент легітимізації окупації та примусової інтеграції українських територій.

Комісія заявила, що результати такого голосування, протоколи, інша виборча документація та депутатські мандати, які Росія видасть оголошеним «переможцям», будуть юридично нікчемними та не створюватимуть жодних правових наслідків.

ЦВК закликала іноземні держави, міжнародні організації, виборчі органи, спостережні місії, представників політичних партій і медіа засудити проведення російських псевдовиборів на окупованій території України. Комісія також закликала не визнавати їхні результати, повноваження оголошених Росією «обраних депутатів» та легітимність Державної думи РФ, сформованої за підсумками такого голосування.

Окремо ЦВК звернулася до громадян України, які залишаються на окупованих територіях, із закликом не долучатися до організації російського виборчого процесу. Йдеться про роботу в так званих виборчих органах, висування кандидатами, агітацію, інформаційне забезпечення та участь у спостереженні за псевдовиборами.

Комісія нагадала, що за участь в організації та проведенні незаконних виборів на окупованих територіях, публічні заклики до їх проведення та пособництво державі-агресору передбачена кримінальна відповідальність.

Військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування рекомендовано збирати й передавати правоохоронцям інформацію про організаційне, фінансове, інформаційне, технічне, логістичне або силове забезпечення псевдовиборів, а також про причетних до цього людей.

Службу безпеки України та Державне бюро розслідувань ЦВК закликала встановлювати організаторів і розслідувати такі факти. Офіс Генерального прокурора — забезпечувати правову кваліфікацію дій, документування доказів і встановлення всіх причетних. РНБО рекомендовано координувати реагування та опрацювати застосування санкцій проти російських посадовців, громадян інших держав та інших осіб, залучених до організації або проведення псевдовиборів.

Чому це не можна називати виборами

Донецька область, зокрема Маріуполь, є територією України у її міжнародно визнаних кордонах. Спроба Росії анексувати область не змінила її правового статусу.

У резолюції ES-11/4 Генеральна асамблея ООН засудила організовані Росією псевдореферендуми та заявила, що вони не можуть бути підставою для зміни статусу українських територій.

Вибори також неможливі без свободи політичної діяльності. Стандарти ОБСЄ передбачають реальну конкуренцію, таємницю голосування, вільну агітацію, доступ кандидатів до медіа, чесний підрахунок і можливість громадянина голосувати без залякування та страху переслідування.

Жодної з цих базових умов в окупованому Маріуполі немає. Українські партії не можуть брати участі у кампанії, українські кандидати не можуть висуватися, незалежні українські медіа не мають можливості вільно працювати в місті. Відсутнє й повноцінне незалежне міжнародне спостереження за формуванням списків, голосуванням та підрахунком бюлетенів.

Натомість людям пропонують обирати лише між представниками російських партій і створених окупантами органів. Частину голосів планують збирати вдома та на підприємствах, а дані про місця дострокового голосування можуть приховувати.

Парламентська асамблея Ради Європи вже називала організовані Росією на окупованих територіях України голосування «незаконними фальшивими виборами та референдумами».

Тому наявність бюлетенів, кандидатів, скриньок та оголошеного результату не робить російську процедуру виборами.

У вересні Москва не запитуватиме маріупольців, чи хочуть вони жити в російській політичній системі. Містянам запропонують лише обрати одного з кандидатів цієї системи — у межах округу, кордони й кількість «виборців» у якому Росія визначила після захоплення українських територій.

Читайте також: 

Опитування 0629: чи хотіли в окупованому Маріуполі голосувати “за путіна”

Результати виборів у Маріуполі: окупанти перетворили місто на шанувальників Путіна