«Те, що обрали — те й отримали». Митрополит Сергій про зруйновану росіянами церкву і вибір, який привів до катастрофи

Війна на Донбасі давно перестала бути лише про фронт. Вона — про зламані долі, знищені міста, розбиті святині й наслідки рішень, які приймали люди. Фото розбитого російським ударом храму Православної Церкви України в Костянтинівці — болюче нагадування про те, як війна стирає не тільки будівлі, а й людську гідність.

Митрополит Донецький і Маріупольський Сергій, показавши руїни церкви, говорить про речі, що давно назріли: про вибір, який частина людей зробила колись, і про ціну, яку доводиться платити зараз. 

Про це він написав у Facebook. 0629 публікує його роздуми повністю.

Фото з дуже важким, гірким настроєм…

Це наш храм у місті Костянтинівка, Донецька єпархія Православна Церква України.

Російські війська руйнують усе світле й чисте. Вони забирають життя дітей, нищать домівки, пам’ятки, святині. Я впевнений: російський режим і його злочини будуть покарані — рано чи пізно, але невідворотно.

Вони вбивають мирних людей уночі, коли ті сплять, і при цьому розповідають, що «знищили базу НАТО». Вони стріляють у літніх людей, які йдуть пішки від зруйнованого будинку, і називають це «успішною ліквідацією спецназу».

Першими храмами, які постраждали від російської агресії ще з 2014 року, були саме наші українські церкви — місця, де молилися за Україну, її військо та народ.

Але дивуватися, мабуть, уже нічому. Ми бачимо, як деякі мешканці Росії радіють загибелі своїх чоловіків, які пішли на війну як загарбники, лише тому, що після їхньої смерті отримають якусь матеріальну вигоду.

Там, де пройшов т. зв. «русскій мір», залишаються смерть, руїна, сморід і горе. Навіть на тимчасово окупованих територіях ( Донецьк, Маріуполь, Волноваха та інші ) люди вже починають розуміти правду, але надто пізно. Там немає води, усе надто дороге, житло не відновлюють, сміття не прибирають.

А деякі чекали «визволителів»…

У мене питання до тих, хто мріяв про таке «життя»: невже це те, чого ви хотіли? Хіба погано вам жилося в мирній, вільній, квітучій Україні?

Тепер уже не варто скаржитися. Те, що обрали — те й отримали.

Більше блогів - ЧИТАЙТЕ ТУТ