• Головна
  • Поквартирний обхід, фотографування, перевірка телефонів. Що чекає маріупольців після деокупації міста
11:00, 21 вересня 2023 р.
Надійне джерело

Поквартирний обхід, фотографування, перевірка телефонів. Що чекає маріупольців після деокупації міста

Українська влада бачить перемогою у війні вихід на державний кордон 1991 року. Та коли це станеться, ми зіштовхнемося з колосальними викликами щодо реінтеграції тимчасово окупованих територій.

Як буде діяти українська влада після деокупації захоплених Росією територій? Це питання ставить для себе більшість мешканців окупованих регіонів. 

Донецька обласна військова адміністрація вже розробила першочергові кроки по всіх напрямках життєдіяльності. Мерія Маріуполя має план щодо швидкого відновлення комунальних послуг. 

Ну а Служба безпеки України на прикладі Лиману та Херсону вже відпрацювала свої дії щодо пошуку колаборантів, державних зрадників серед тих, хто залишався в окупації.

Якими будуть першочергові дії СБУ, про це під час брифінгу і розповіла керівниця пресслужби ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях Галина Прищепа.

"Після деокупації та звільнення території та зачистки від ворога відбуваються стабілізаційні заходи, які проводить Служба безпеки України. Ми заходимо на вже звільнені та розміновані території, проводимо поквартирний та побудинковий огляд, обхід звільненого населеного пункту, говоримо з мешканцями, дізнаємось про їхню позицію, - роз'яснює Прищепа. - Разом з поліцією створюємо бази фотопортретів, тобто робимо фото мешканців, ми перевіряємо їх телефони на предмет деструктивного контенту або можливої співпраці з ворогом. Обов'язкове спілкування з населенням". 

За її словами, якщо СБУ розуміє, що людина могла співпрацювати з ворогом, з нею проведуть бесіду в єдиному фільтраційному центрі. Слідчі будуть ретельно вивчати месенджери та соцмережі.

"Якщо ми бачимо певні ознаки кримінальних проваджень, то людина затримується до повної перевірки її діяльності на окупованих територіях", - зазначила Галина Прищепа.

Крім того, до повноважень СБУ входить також пошук колаборантів, пошук доказової бази співпраці місцевих мешканців з окупантами.

Галина Прищепа також додала, що буде окремим чином буде досліджуватись діяльність людей, які займали певні посади в адміністрації окупантів

"Якщо люди займали адміністративні посади, допомагали ворогу певним чином, обов'язково буде збір доказової бази й далі буде вже робота наших оперативників та слідчих", - зазначила керівник пресслужби ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях.

324 практичні кроки з повернення української влади

Донецька обласна військова адміністрація вже напрацювала 324 практичні кроки з повернення української влади на території, які з 2014 року перебувають під російською окупацією

Робота велася за десятьма напрямками - від безпеки, розмінування,  відновлення систем живлення  та життєдіяльності, інформаційного впливу до розвитку економіки.

"Усі напрацювання ґрунтуються на нашому практичному досвіді з деокупації Лиманщини та Святогір'я, а також фаховому прогнозуванні ситуації. По кожному напрямку провели приблизні фінансові та часові  розрахунки, необхідні для впровадження запропонованих заходів, - зазначив тодішній очільник Донецької обласної військової адміністрації Павло Кириленко. - Звичайно, напрацьований нами  загальний план першочергових дій ще буде доповнюватися з урахуванням зміни оперативної обстановки. Але міцний фундамент великої роботи з повернення України на наші, загарбані росією землі, у нас вже є. 

Усі пропозиції обладміністрації передані на розгляд Міністерства з питань реінтеграції окупованих територій та керівництву держави.

Як повернути не лише території, а й громадян

"Мешканці окупованих територій не розуміють, що на них чекає після відновлення української влади", - запевняє в інтерв'ю виданню DW  правозахисниця Альона Луньова, яка займається цією темою із 2014 року. За її словами, українці в окупації, перш за все, побоюються кримінальної відповідальності за колабораціонізм, межі якого наразі не є чіткими. Це може стати предметом маніпуляцій з боку росіян, які напередодні деокупації закликатимуть українців виїжджати разом із ними, припускає Луньова.

"Останню фокус-групу з мешканцями окупованих територій ми проводили у 2021 році, коли перспектива деокупації була ще дуже примарною. Серед їхніх побоювань, наприклад, була декомунізація і що їх змусять перейти на українську мову. Але зараз люди бояться, перш за все, кримінальної відповідальності.

ЧИТАЙТЕ ПРО ВІДПОВІДАЛНІСТЬ ТУТ: Складні питання. Кого в Маріуполі будуть вважати колаборантами, і яке покарання їх чекає

Скоріш за все, коли російська армія буде відступати, люди можуть піти за ними. Особливо якщо вони залякані можливістю сісти в тюрму за невизначене коло діянь. У людей в окупації є запит на визначеність. Тому наше завдання - щоб вони були якомога більше обізнані про своє майбутнє життя після деокупації. Щоб вони знали, що їм не буде гірше, ніж зараз. Їм, звичайно, доведеться замінити свої документи. Але вони не витратять на це пів життя. І не залишаться без підтримки. І не будуть несправедливо звинувачені", - наголошує правозахисниця. 

Читайте також:

Якщо війна триватиме ще рік. Як окупація впливає на Маріуполь та маріупольців

Стало відомо, як у Маріуполі будуть відновлювати енергопостачання після деокупації

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Голос міста
Ні, не потрібно. Це така ж територія України, як і всі інші. Тож закон один для всіх
66,8%
Так, потрібно. Не можна тиснути на людей одразу в питаннях мови та зміни символів
33,2%
#Україна #рф #війна #деокупація
live comments feed...