«Ми все відновили». Як заяви Хуснулліна розбиваються об реальність Маріуполя

У російській офіційній версії Маріуполь уже майже повернули до життя. У місті нібито відновили житловий фонд, запустили транспорт, відремонтували дороги, відкрили соціальні об’єкти та збудували нові квартали. Окупаційна влада подає Маріуполь як приклад «ефективного відновлення» і доказ того, що захоплені території нібито отримують нові можливості розвитку.

Ця картина активно просувається у російських медіа: місто показують як простір масштабного будівництва, куди приходять інвестори, де зростає економіка і куди нібито повертається життя після бойових дій.

Саме таку версію подій в інтерв’ю російським медіа озвучив віцепрем’єр РФ Марат Хуснуллін, якого в Росії визначили головним відповідальним за так звану «відбудову» окупованих територій.

0629 проаналізував його заяви та зіставив їх із даними Маріупольської міської ради, розслідуваннями журналістів, інформацією про корупційні справи в РФ і свідченнями мешканців окупованого міста.

Що каже Хуснуллін

У своєму інтерв’ю віцепрем’єр РФ описує Маріуполь як приклад безпрецедентно швидкого відновлення.

За його словами, «ніхто у світі за два роки не повертав життєдіяльність у місто на пів мільйона мешканців», і «таких прикладів у світі немає». При цьому в оригіналі він формулює це ще категоричніше: «никто в мире за два года жизнедеятельность в город на полмиллиона жителей не возвращал. В мире примеров нет таких».

Він стверджує, що основні роботи у місті вже виконані: «усе, що підлягало відновленню, ми відновили», а залишилося завершити лише «близько 30 будинків».

У російській версії це звучить так: «Все, что на тот момент подлежало восстановлению, мы восстановили. У нас осталось 30 домов, которые мы этим годом доделаем».

Хуснуллін також наголошує на масштабах залучених ресурсів. За його словами, у роботах брали участь близько 35 тисяч будівельників, частина з яких працювала «під прямими обстрілами». Він прямо заявляє: «35 тыс. строителей снялось и поехало их строить. Под прямыми обстрелами противника», додаючи, що «у нас 68 человек погибло при исполнении этой задачи».

Окремо він підкреслює розвиток житлового будівництва та попит на нові квартири. За його оцінкою, лише близько третини житла купують місцеві мешканці, тоді як інші покупці — це військові, представники силових структур та приїжджі з різних регіонів Росії.

«Примерно расклад такой: 30% покупают местные, 30% покупают те, кто работают, в том числе военнослужащие… и 30% — те, кто приехали из других регионов», — зазначає він.

Також віцепрем’єр заявляє про нібито інтерес іноземних інвесторів, називаючи їхню участь «політичною перемогою».

«Но приход иностранных инвесторов — это уже политическая победа. Значит, мир верит», — говорить Хуснуллін.

Окрім цього, він говорить про повну забезпеченість громадським транспортом і розвиток інфраструктури: «сегодня я могу сказать, что у нас обеспеченность общественным транспортом 100%», а також стверджує, що дороги приведені до нормативного стану і темпи робіт «выше, чем в среднем по российским регионам».

Втім, факти про стан Маріуполя свідчать про інше.

Руйнування, про які не говорять

За даними Маріупольської міської ради, під час блокади російські війська пошкодили 90% усіх шкіл міста — 54 навчальні заклади, з яких 9 зруйновано повністю. Також було пошкоджено понад 2250 багатоквартирних будинків, половина з них — знищена.

Загалом місто втратило до 90% критичної інфраструктури, а також понад 38 тисяч приватних будинків. Весною 2022 року Маріуполь фактично перетворився на руїни і місце масової загибелі мирних жителів.

Попри це, російська сторона подає подальші роботи як «відновлення», не згадуючи, що саме її армія спричинила ці руйнування.

«Вітрина» замість відновлення

Розслідування журналістів «Проєкту» показало, що заяви про масштабну відбудову значно перебільшені. За аналізом супутникових знімків, у центральній частині Маріуполя відновлено близько 66% будівель.

«Головний результат нашого дослідження — влада не встигла вчасно відновити третину центру Маріуполя», — зазначають автори.

При цьому відновлювали насамперед центральні вулиці та території навколо драмтеатру — саме ті локації, які найчастіше потрапляють у репортажі російських медіа. Водночас у сусідніх кварталах роками залишаються зруйновані будинки та пустирі.

Журналісти прямо називають це «потьомкінською деревнею».

Детальніше про це у матеріалі Росія провалила обіцяну відбудову Маріуполя, яку обіцяла завершити ще у 2025 році, - розслідування

Знесення замість повернення житла

За даними міськради, після окупації у Маріуполі було знесено щонайменше 527 будівель, з яких 447 — багатоповерхові житлові будинки.

Натомість нових багатоповерхівок звели значно менше — не більше 75.

У багатьох випадках на місці знесеного житла з’являється нова комерційна забудова.

Це означає, що місто не відновлюють у попередньому вигляді, а фактично перебудовують під нову модель.

Читайте також: Росія пообіцяла збудувати в окупованому Маріуполі 100 тисяч іпотечних квартир

Житло — не для маріупольців

Російська влада активно просуває іпотечне житло на окупованих територіях. За словами самого Хуснулліна, лише близько 30% квартир купують місцеві мешканці.

Інші покупці — це приїжджі з Росії, зокрема військові та представники силових структур.

Паралельно компенсаційне житло для маріупольців практично не будується. Вартість компенсацій не відповідає ринковим цінам, що унеможливлює придбання аналогічного житла.

У результаті частина мешканців залишається без можливості повернути втрачені квартири.

Читайте також: «Маріуполь для окупантів»: Пушилін без конкурсу роздає землю під новобудови, де маріупольці не знайдуть місця

Відчуження квартир

Окремим механізмом є визнання житла «безхазяйним». Квартири людей, які виїхали з міста, можуть вилучатися та передаватися у розпорядження окупаційної адміністрації.

Як повідомляли раніше, до цього процесу залучають рієлторів, які фіксують відсутність власників. Після цього житло може бути передане у «муніципальну власність» або використане для подальшої передачі іншим особам.

Паралельно окупаційна влада вже запроваджує механізм комерційного найму такого житла.

Детальніше про це у матеріалі У Маріуполі окупанти запроваджують «комерційний найм» відібраного житла, - ДОКУМЕНТ

Корупція як частина «відбудови»

Паралельно з заявами про масштабні інфраструктурні проєкти з’являються дані про корупційні схеми.

Зокрема, у Росії розслідують справу про розкрадання понад 533 мільйонів рублів під час будівництва водогону «Дон—Донбас», який мав забезпечити водою окуповані території.

Крім того, колишній губернатор Курської області РФ Олексій Смирнов визнав отримання хабарів на суму близько 30 мільйонів рублів, пов’язаних із будівництвом об’єктів на окупованій території Донецької області.

Ці випадки ставлять під сумнів ефективність і прозорість так званої «відбудови».

По темі: Корупція на руїнах. Російські чиновники наживаються на “відновленні” окупованого Донбасу

«Відбудова» як частина війни

Сам Хуснуллін визнав, що десятки тисяч будівельників були залучені не лише до цивільних проєктів, а й до зведення оборонних споруд.

За його словами, 35 тисяч людей працювали на цих об’єктах, а 68 загинули.

Це свідчить, що процес «відбудови» тісно пов’язаний із військовими завданнями.

Що кажуть маріупольці

Жителі Маріуполя дедалі частіше публічно говорять про реальний стан міста. У соцмережах регулярно з’являються відео та звернення, в яких люди скаржаться на недобудовані будинки, відсутність житла та проблеми з інфраструктурою.

Такі свідчення лише підсилюють розрив між офіційною риторикою та реальністю.

Заявлена Росією «відбудова» Маріуполя на практиці виглядає як поєднання фасадних ремонтів, знесення житла, комерційної забудови, відчуження майна, корупційних схем і зміни населення міста.

Йдеться не про повернення міста його мешканцям, а про формування нової реальності під контролем окупаційної влади.

Читайте також: 

«Наше місто стало столицею безхатченків». Як маріупольці в окупації оцінюють “відбудову” міста, - ВІДЕО

Два роки без даху та з пліснявою у квартирах. У Маріуполі мешканці будинку скаржаться на «відбудову» окупантів, - ФОТО, ВІДЕО

«Відновлення» по-російськи: 533 мільйони рублів зникли під час будівництва водогону до Донбасу