Більше людей - більше грошей. Що буде з Маріупольським районом на другому етапі децентралізації

Завершився перший етап децентралізації. Маріуполь став центром Маріупольського району. До його складу увійшли території п'яти громад: Маріупольської, Мангушської, Нікольської, Сартанської і Кальчицької. А що ж буде далі? Яка власність є в районі. Хто такі старости, і коли вони з'являться. Як районна влада буде розпоряджатися землями. І головне - скільки грошей у Маріупольському районі. Ми намагалися знайти відповіді на ці питання у експертів з питань децентралізації та у керівника Маріупольської райради Степана Махсми.

Голова Маріупольської райради Степан Махсма впевнений, що таке об'єднання вигідно не тільки Маріуполю але і селищам, жителі яких, наприклад, їздять у місто на роботу. Вони роблять місто успішним, оскільки платять в його скарбницю частину податків. Натомість вони отримують транспортне сполучення і інфраструктуру: школи, дитячі садочки, лікарні.

Більше людей - більше грошей. Що буде з Маріупольським районом на другому етапі децентралізації, фото-1

Всього на території Донецької області, підконтрольній українській владі, створені на сьогоднішній день 46 територіальних громад, 36 із них - це ті, в яких пройшли місцеві вибори, і 10 громад, де створені військово-цивільні адміністрації. Маріупольська - найбільша. Вона об'єднує 450 тисяч жителів. А ось по території є громади і побільше.

Як розповів керівник Донецького регіонального офісу Програми U-LEAD Максим Ткач, найбільші за площею громади - Лиманська тергромада (1209 кв. км) та Старобешівська (906 кв. км), невеликі - Торецька (61 кв. Км), Часовоярська ( 63 кв. км), Мирноградська (66 кв. км) та Білозерська (68 кв. км). Площа Маріупольської ОТГ - 377,2 кв. км.

Що буде з майном

Всі без винятку районні ради в Донецькій області прийняли рішення про передачу майна в комунальну власність органів місцевого самоврядування.

«Це близько 800 об'єктів. Але поки органи самоврядування прийняли у свою власність 724 об'єкти із спільної власності. Тобто доля 84 об'єктів ще не вирішена. Але законодавець дав для цього процесу час до 1 липня», - зазначив Ткач.

Навіщо громадам співпрацювати одне з одним

Співпраця між громадами може допомогти більше заробляти, ефективніше використовувати інфраструктуру. Однак поки громади не поспішають одне з одним взаємодіяти.

Більше людей - більше грошей. Що буде з Маріупольським районом на другому етапі децентралізації, фото-2

За словами Максима Ткача, це новий інструмент, і він поки не працює в Донецькій області.

"Зараз, - говорить керівник Донецького регіонально офісу Програми U-LEAD, - в реєстрі договорів про співпрацю територіальних громад є договір Андріївської та Краматорської територіальних громад про взаємодію у сфері охорони здоров'я".

А тепер - про гроші

Більше людей - більший місцевий бюджет. Податки на доходи фізичних осіб (ПДФО) регулярно складають половину доходів місцевих бюджетів.

За оцінками експертів, якщо в 2014 році, до початку реформи в Україні, власні доходи загального фонду місцевих бюджетів склали 68,6 млрд грн, то в 2020 році вони зросли більш ніж в 4 рази - до 289,9 млрд грн.

Більше людей - більше грошей. Що буде з Маріупольським районом на другому етапі децентралізації, фото-3

Зі збільшенням кількості грошей, які опинилися на місцях за останні 5 років, і зменшенням залежності від центру, влада на місцях може краще планувати розподіл коштів на потреби і розвиток суспільства. Адже чим більше розвинена громада, тим привабливішою вона стає для бізнесу, який може створити нові робочі місця, збільшуючи доходи місцевих бюджетів через податки.

Фінансування громад

За словами радника з питань місцевих фінансів та управління Донецького регіонального офісу Програми U-LEAD Сергія Іванихіна, на сьогоднішній день в Донецькій області 32 громади з 46 отримують базову дотацію.

"Мова йде про базову дотацію, її також називають дотацією вирівнювання", - пояснює Иванихін.

У Донецькій області з 32-х територіальних громад найбільшу дотацію отримала Костянтинівська - 93,5 млн грн, найменшу - Званівська громада.

У той же час 9 громад Донбасу мають реверсну дотацію, тобто вони віддають частину коштів зі свого бюджету державі. За словами експерта, якщо в громаді дохід на кожного жителя виходить більшим, то держава, з урахуванням коефіцієнтів, умовно вилучає ці надходження. Потім за рахунок цих надходжень, надає цю дотацію тим, кому не вистачає.

Більше людей - більше грошей. Що буде з Маріупольським районом на другому етапі децентралізації, фото-4

Як зазначив Иванихін, з 9 реверсних громад більше за інших віддає Маріупольська ТГ - 443,7 млн ​​грн, Краматорська ТГ - 16,2 млн грн.

"Такий підхід збалансує бюджети, і це визначається Бюджетним кодексом України. Механізм державного вирівнювання жодній громаді не дасть «померти» (в бюджетно-фінансовому контексті) тому, що він дозволяє збалансувати бюджети громад шляхом надання базової дотації", - констатує експерт.

Маріупольський район: немає проблем з грошима, є проблема з землею

"Маріупольський район отримує державну підтримку на різні проекти через регіональний фонд розвитку, Європейський інвестиційний банк, програму соціально-економічного розвитку - дуже багато програм, за якими здійснюється державна підтримка, - розповів 0629 голова Маріупольської районної ради Степан Махсма. - Громади самі подають заявки, постійно моніторять і розуміють суму участі в кожній програмі".

Більше людей - більше грошей. Що буде з Маріупольським районом на другому етапі децентралізації, фото-5

За його словами, на сьогоднішній день в Маріупольському районі в кожній громаді вже визначилися зі старостами - призначили в Мангушській, Кальчицькій та Нікольській громадах, у Маріупольській - йде процес призначення, а в Сартанській староста не передбачений, так як тут діє селищна військово-цивільна адміністрація.

Довідка

Староста - це посадова особа місцевого самоврядування, нова організація, створена для того, щоб інтереси всіх жителів сіл і селищ у територіальних громадах були належним чином представлені. Староста представляє інтереси жителів села, здійснює комунікацію між владою та мешканцями села.

Він організовує заходи в селі, розглядає проблеми громади і пропонує варіанти їх вирішення.

Також староста відповідає за активізацію громади в ухваленні рішень, працює з місцевими громадськими об'єднаннями.

Староста наділений рядом повноважень, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».

У Маріупольському районі вже створено 5 Центрів надання адміністративних послуг: три - в Маріуполі і по одному в Мангушській та Нікольській ТГ.

"У стадії очікування фінансування ЦНАП в Сартанській громаді і в стадії обговорення - в Кальчицькій громаді", - розповів Степан Махсма.

Однак в районі зіткнулися з проблемою передачі аграрних земель. Земельна складова децентралізації передбачає, що місцеві громади стануть власниками земель не тільки в межах населених пунктів, а й поза ними, і вони зможуть повноправно розпоряджатися цими землями для наповнення своїх бюджетів, планування і розвитку території, створення робочих місць.

Доля ділянки вирішується через віддалені від громади київські офіси. Як правило, рішення приймаються не на користь місцевого самоврядування, а в інтересах тієї юридичної особи, яка вміє правильно брати участь у тендерних закупівлях на оренду земельної ділянки або вміє, так би мовити, зайти в правильні двері.

Як переможець тендеру використовує ці землі, контролювати повинен Держгеокадастр, але він цього не робить. Тобто держава по суті не контролює використання своїх земель.

Якщо орган місцевого самоврядування хоче поскаржитися на певні земельні порушення, то він повинен звертатися або в Держгеокадастр, або в суд.

Більш того, сільради не мають повної кадастрової інформації про землі на своїх територіях. Вони повинні писати запити до Держгеокадастру, який веде Державний земельний кадастр і одноосібно розпоряджається цією інформацією.

Таким чином, один орган виконує три функції: ведення реєстру, управління державними землями та контроль за їх використанням. Між цими функціями конфлікт інтересів, тому таке поєднання створює велику корупційну складову.

"Децентралізація передбачала передачу громадам аграрних земель за межами населених пунктів, але цього не сталося, - поділився голова Маріупольського районної ради Степан Махсма. - Зараз у Держгеокадастрі проводять інвентаризацію земель в межах громад і вони будуть передавати землі за населеними пунктами. Але поки це питання йде не так активно, як хотілося б, тому що Держгеокадастр, зокрема в Донецькій області, ласі шматочки виставляє на аукціони, а громадам передають все те, що має інвестиційно непривабливий вигляд. Наша позиція така, що спроможна громада повинна сама управляти всіма активами, у тому числі і землями на своїх територіях".

Читайте також:

Первая сессия Мариупольского районного совета. Чем будет заниматься новая структура

Что значит «Большой Мариуполь», зачем ему префект, и где будет областной центр

Мариуполь
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции
Комментарии