
«Маріуполь для окупантів»: Пушилін без конкурсу роздає землю під новобудови, де маріупольці не знайдуть місця

Поки тисячі маріупольців не мають куди повернутися, окупаційна адміністрація активно «переписує» місто під себе. Глава так званої «ДНР» Денис Пушилін підписав серію розпоряджень про передачу великих земельних ділянок у центрі Маріуполя компанії «Специализированный застройщик-1 Порфир». На цих місцях планують звести нові багатоповерхівки — з новими адресами, новими мешканцями і новими «правами власності».
П’ять ділянок без конкурсу
6 листопада 2025 року Денис Пушилін підписав одразу п’ять розпоряджень (№390–394), якими передав у оренду товариству «СЗ-1 «Порфир»» п’ять великих ділянок у Жовтневому районі Маріуполя.
Загальна площа переданої землі — понад 33 тисячі квадратних метрів. Усі ділянки розташовані в межах кварталу між проспектами Леніна, Нахімова, Богдана Хмельницького та вулицями Казанцева, Апатова, Зелінського.
У документах прямо зазначено: земля передається без проведення торгів, «для реалізації масштабного інвестиційного проєкту — будівництва багатоповерхових житлових будинків зі вбудованими приміщеннями», що порушує навіть російські норми «земельного законодавства». Це створює передумови для корупційної або “військової” приватизації маріупольської землі.
Адреси майбутніх забудов — проспект Будівельників, 74, 76, 78, 80 та 88.
За даними місцевих джерел, саме тут планується зведення нового житлового комплексу, який окупаційна влада збирається просувати через іпотечну програму «для маріупольців».





Схема «відновлення» по-російськи
Подібні «інвестиційні проєкти» вже не нові для Маріуполя. Схема відпрацьована:
- спершу окупаційна влада зносять зруйновані будинки, де мешкали маріупольці;
- потім на цих місцях зводять нові будинки і присвоюють їм нові адреси та кадастрові номери,
- після цього колишні власники вже не можуть претендувати на житло, бо юридично це «інша» будівля. Єдине, що їм пропонують — оформити іпотеку.
0629 неодноразово фіксував подібні випадки. Тож «відновлення» міста перетворюється на повномасштабну зміну власності, де на місці зруйнованих маріупольських дворів виростають комплекси «для нових мешканців».
Хто такий «Порфир»: будівельна прокладка під крилом «ЮгСтройИнвест»
Компанія, якій передали ці ділянки, виникла буквально з повітря.
ТОВ «Специализированный застройщик-1 «Порфир»» зареєстроване у липні 2023 року, вже після захоплення Маріуполя. Юридична адреса — провулок Чорноморський, 1Б, Маріуполь.
Статутний капітал — лише 10 тисяч рублів. Для компанії, яка отримує десятки тисяч квадратних метрів у центрі великого міста, це виглядає більш ніж символічно.
Попри це, «Порфир» за короткий час став «флагманом відбудови» Маріуполя. Він фігурує в російських реєстрах як забудовник комплексів «Дом на Нахимова», «Резиденция», «Резиденция II» та «Резиденция III», які рекламують як «нові символи відродження Донбасу».

Скріншот сайта забудовника
Та насправді за «Порфиром» стоїть добре відомий російський девелопер — «ЮгСтройИнвест», один із найбільших будівельних холдингів Південного федерального округу РФ.
Обидві компанії мають однакову адресу в Маріуполі, а об’єкти, що офіційно належать «Порфиру», у державному реєстрі подаються під брендом «Группа компаний ЮгСтройИнвест».

Скріншот російського сайту "Единый ресурс застройщиков"
Засновником «Порфира» є Кирило Лучкін зі Ставропольського краю, де базується головний офіс «ЮгСтройИнвесту». Керівником значиться Михайло Герасименко, колишній менеджер будівельних структур того ж холдингу.

За даними російської бази «СПАРК-Интерфакс», лише за перший рік діяльності «Порфир» задекларував понад 480 мільйонів рублів виручки — при тому, що не завершив жодного великого проєкту.

Скріншот сайту «СПАРК-Интерфакс»
Це типовий профіль «спецзабудовника», створеного під конкретну політичну програму «відновлення Донбасу».
Бізнес на руїнах
Фактично «Порфир» — це юридична обгортка великої російської корпорації, через яку Росія легалізує будівництво на окупованих територіях.
Саме через такі структури відбувається перерозподіл маріупольської землі: спершу «безхазяйні» ділянки оформлюють на окупаційні адміністрації, потім передають у «довгострокову оренду» фірмам на кшталт «Порфира», а далі ті будують житло під державні програми РФ.
У підсумку Маріуполь забудовується не для своїх мешканців, а для нових «громадян Росії», військових, чиновників та переселенців із російських регіонів.
Жоден документ не згадує про відновлення прав попередніх власників. Навпаки — кожен новий будинок отримує нову адресу, нову реєстрацію і нову історію.
Так окупаційна влада стирає саме поняття «власності маріупольців», замінюючи його на «державне будівництво нових територій».
Маріуполь без маріупольців
Розпорядження Пушиліна №390–394 — це не просто технічні папери. Це офіційне підтвердження, що Маріуполь остаточно перетворюють на майданчик для російських забудовників, яким розчищають простір під «нове життя».
Однак за фасадом «відновлення» ховається вимушене виселення, втрата прав на власність і перетворення міста на іпотечну вітрину для російських переселенців.
Іпотека в анексованих регіонах — це інструмент колонізації. Вона розрахована на приїжджих росіян, а не на тих, хто втратив житло через війну.
Для маріупольців ці програми фактично недосяжні. Після війни більшість залишилися без стабільної роботи й отримують мінімальні доходи, тоді як щомісячні виплати за іпотекою перевищують середню зарплату в кілька разів. Російські банки вимагають паспорти, кредитну історію та офіційний дохід у РФ, чого місцеві часто не мають. До цього додаються політичні та юридичні бар’єри: людям відмовляють у кредитах, якщо їхнє житло було зруйноване або вони не мають російських документів. У результаті більшість маріупольців позбавлені реальної можливості отримати нове житло.
Читайте також: Не потрібні ні там, ні там. Де живуть мешканці окупованих міст Донеччини