Маріуполю присвятили книгу-вірш, написану ялтинсько-урзуфською говіркою румейської мови. Подробиці, - ФОТО

Ініціативна творча команда створила книгу з віршем, який присвятила стійкості та мужності міста Маріуполя.

Щоб не втратити локальну мову надазовських греків через війну та тимчасову окупацію, вірш написали ялтинсько-урзуфською говіркою румейської мови.

Ідейним натхненником став Олександр Рибалко – дослідник життя і мов надазовських греків та культурний діяч. Він згуртував навколо себе команду професіоналів та волонтерів з різних міст України, в тому числі, маріупольців.

Більшість з них працюють разом вже не вперше і реалізували  багато проєктів та заходів задля збереження культурної спадщини греків та інших народів. 

Які ще ідеї реалізувала творча команда

До початку війни команда творців на чолі з Олександром Рибалко втілила велику кількість ідей та ініціатив задля збереження та поширення культури та мов греків. Зараз в умовах війни їхня місія стала надважливою.

Зокрема, до повномасштабного вторгнення росії, вони розробили спеціальні мапи-схеми про сучасні поселення, які заснували та заселили греки у Надазов’ї. На них додали позначки про розширення діалектів та говірок урумської та румейської мов та про інші сусідні етнічні групи.

Крім цього, учасники ініціативної команди розробили віршовані абетки урумською та румейською мовами надазовських греків. Також вони створили листівки-картки та книжкові закладки з орнаментами, що побутували у греків Надазав'я.

“Перед початком широкомасштабної війни московії проти України ми намагалися якомога широко пропагувати відомості про надазовських греків, що компактно проживають у Донецькій області України. Організовували події, писали статті, робили подарункову продукцію тощо”, - зазначив ініціатор Олександр Рибалко. 

Чому вірш саме про Маріуполь

Символічний вірш для міні-книги написав Микола Ахбаш – автор та перекладач з румейської мови на українську. Цей твір про відчуття людей та їхню внутрішню силу, коли вони опинилися під обстрілами, але знають, заради чого борються, і вірять у перемогу. Він також про сім'ю, яка наразі не може бути разом через війну.

“Це історія про любов і віру, що подолає будь-який смуток. Темне тло символізує темряву, яка заполонила серця людей. А кораблик — це символ Маріуполя, який, витиснувши темряву, пливтиме на хвилях вільної України”, - пояснює ідею Феріде Куртмамедова.

Феріде займалася дизайном і створенням концепції цієї міні-книжки, передавши у роботі відчуття людей, які зазнали всі наслідки цієї війни.

У Маріуполі та Надазов'ї живуть греки, які розмовляють урумською та румейською мовами.Ці мови наразі збережені лише їхніми носіями і майже не представлені в друкованих виданнях. Тому завжди існувала загроза їх втрати.

“Грецька культура – це частина культури Маріуполя, вона так само важлива як українська і потребує підтримки, бо мало хто за межами Приазов’я  про неї знає”,  - пояснила важливість їхньої справи художниця-ілюстраторка Анастасія Пономарьова.

Саме вирішенням цієї проблеми і займався Олександр Рибалко зі своєю командою. Щоб зберегти зникаючі  мови греків, вони популяризували їх разом  з культурою своїми виданнями та проєктами. Прагнули привернути увагу та зацікавити більше людей.

“Ця війна та активні бойові дії, які зараз ведуться в Маріуполі ті області, є ще більшою загрозою для знищення цих мов. Тому зараз, як ніколи, це дуже важливо. Бо разом із людьми помирають і мови”, - розказала Феріде.

Про команду творців

Кожен з творців книги робив справу, в якій є професіоналом. А об’єднав всю команду та ініціював створення вірша про Маріуполь локальною мовою греків Олександр Рибалко. Цим складом вони до війни почали з листівок з орнаментами надазовських греків, потім зробили румейську та урумську абетку, а перед війною - календар. Багато великих проєктів Олександр робив власним коштом.

Крім уже згаданих творців книги, також допомагали Лілі Хайд, Тетяна Хорунжа, Артем Роїк. 

“При ілюстрації вірша мені було важливо щоб було видно і грецьку культуру і атмосферу міста.  Просто хотілось, щоб люди відчули на скільки ця культура гарна, а наше місто різноманітне і живе”, - поділилася враженнями Анастасія. 

Крім створення цієї міні-книжки, за плечима кожного з творців вже є багато реалізованих цікавих та суспільно важливих ідей, як в цій команді, так і окремо.

Феріде активно бере участь в проєктах, пов’язаних із культурою, бо вони мають для неї особливе значення. Вона працювала над створенням арт-буку про весільні традиції кримських татар “Toy. Sevgi arfesi” (“Весілля. Переддень любові”). Це також про збереження та популяризацію культурних надбань народів України, які опинилися під загрозою знищення своєї самобутності після анексії Криму 2014 р.

Анастасія зробила колекцію малюнків квітучого Маріуполя, як подарунок його жителям. На прохання маріупольців вона малює визначні та особливі для них місця та об’єкти міста.

До війни художниця проілюструвала багато видань про рідне місто, нещодавно намалювала зображення для терапевтичних листівок, а зараз разом із фотографом Євгенієм Сосновським реалізує проєкт “Маріупольська мотанка”. 

Плани на майбутнє

Зараз команда творців працює над декількома міні-книжками з перекладом віршів Т.Г. Шевченка ялтинсько-урзуфською говіркою румейської мови. А також створюють розмальовку з орнаментами, що побутували у греків Надазов'я.

“Олександр Рибалко з командою роблять шалену роботу з популяризації грецької культури. З початку роботи з командою я по іншому глянула на цю культуру, орнаменти, позбулася багатьох стереотипів і кліше, пов'язаних з цим”, -  каже художниця-ілюстраторка  Анастасія.

Феріде розказала, що їхня волонтерська група робить все заради перемоги на культурному фронті. Вона особисто відчуває потребу бути корисною там, де може це зробити.

“Я бажаю непохитну віру у нашу перемогу. Ми знаємо, за що боремося і кого захищаємо. І пам'ятаємо, що добро завжди перемагає”, - побажала Феріде усім українцям.