Біг по граблях. Чому я хочу, щоб McDonald’s повернувся в Маріуполь, але не будь-як

Чи хочу я щоб McDonald’s повернувся у Маріуполь? Моя відповідь: ТАК.

Чи треба питати маріупольців про відкриття тих чи інших закладів громадського харчування? Гадаю, що НІ.

А от чи потрібно цікавитись думкою маріупольців про проведення у місті глобальних реконструкцій? Точно ТРЕБА.

А якщо реконструкція стосується знакових для міста об'єктів? 100 відсотків треба проводити громадські слухання.

Це ключові тези, а далі розкладу по поличках те, що сталося на останній сесії міської ради 26-го лютого.

У минулому році міська рада купила ТОВ "Гіпромез". Уточнюю, не будівлю Гіпромезу, а частку у підприємстві. На теперішній час Маріупольська міська рада володіє 100 % власності ТОВ "Гіпромез". Таким чином у власності маріупольців з'явилась не тільки найвисока у місті будівля, яку колишній власник не збирався приводити до ладу, а й проєктний інститут, в якого є дві чинні ліцензії на проєктні роботи. Зважаючи на постійні замовлення з міського бюджету тих чи інших проєктів, це повинно бути вигідно.

А тепер перейдемо до самої будівлі Гіпромезу. На момент купівлі міською радою ця будівля мала декілька власників. Станом на сьогодні згідно даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ТОВ "Гіпромез", який придбала міська рада, належить тільки 68/100 будівлі, тобто 2/3. А інші 32/100 належать іншим власникам, в тому числі державі, юридичним та фізичним особам. Цікавість полягає в тому, що до 2016 року ТОВ "Гіпромез" належало 71/100 будівлі, а потім 3/100 вже були переоформлені на 2-х фізичних осіб. 1/100 - побутова кімната, акумуляторна, щитові та кімната АТС. А 2/100 - це і є "споруда технологічного басейну оборотної системи кондиціонерів", яка 30.10.2020 була подарована Коваленку Сергію Олеговичу, власнику кількох закладів громадського харчування (ресторан «Нільсен», кафе «Сад» та інші). Можливо випадково, але майже усі делегації мер пригощає саме у «Нільсені».

Ну а далі все "по плану".

Під 68/100 будівлі Гіпромезу, які в минулому році міська рада придбала за 80 млн., 26 лютого на сесії виділили 0,24 га, а під 2/100 - 0,33 га. Шукати в цьому логіку марно. До речі, до цього часу під «басейном» у Гіпромезу була в оренді земельна ділянка площею лише 0,0294 га., тобто 294 м2. Але новий власник басейну зажадав збільшити територію в 11 разів. Наразі, коли ці події стали відомі широкому колу маріупольців, міські посадовці дістали з рукава беззаперечний козир – «Повернення McDonald’s», сподіваючись що не знайдеться нікого, хто був би проти цього. Виявилось що є й противники, але здебільшого не самого закладу, а планованого місця його розташування. І виникла не дуже гарна ситуація, наслідком якої може стати прийняття компанією McDonald’s рішення про «не повернення до Маріуполя взагалі». Бо такій міжнародно відомій компанії навряд чи потрібні скандали зі зменшенням зелених зон у місті з екологічними проблемами та можливим «схематозом» при отримання ділянки під будівництво.

Як на мене, все це результат олдскульних кулуарних домовленостей, до яких так звикли посадовці. 

Що треба було б зробити на мою думку.

По-перше, провести громадські слухання щодо розміщення закладу McDonald’s саме у цьому місці, бо є певні негативні фактори: 

-будівництво може знищити третину загальнодоступної зеленої зони нещодавно реконструйованої  Грецької площі;

-обов’язковий під’їзд авто до закладу поряд з відпочинком дітей несе небезпеку для них та їх батьків;

-посилення трафіку на вулиці, що не пристосована для додаткового транспортного навантаження, погіршить рух на ділянці, яка постійно має проблеми при перекритті на свята проспекту Миру для створення пішохідної зони від ЦУМу до Драмтеатру, т.і. 

Але якщо при цьому мешканці все-таки схвалять проєкт, тоді перейти до другого кроку.

По-друге, визначити необхідну земельну ділянку і виставити її на аукціон. І якщо McDonald’s не хоче мати справу з місцевою владою (зі слів мера) і не прийде на аукціон, то на нього прийде Коваленко, Петренко і ще хто завгодно. І в наслідок аукціону, місто може отримати не 3% орендної плати, як це буде зараз, а значно більше. А якщо крім Коваленка ніхто більш не прийде на аукціон, то принаймні це буде чесно і Прозорро.

Є ще один варіант другого кроку, без аукціону. Це виділення земельної ділянки комунальному підприємству (УКС, МєХаб, ПІК і т.д.), а потім підписання інвестиційного договору з McDonald’s. Якщо не помиляюсь, такий варіант був використаний при будівництві льодової арени в Лівобережному районі, тому вигадувати велосипед було б не треба 

І все було б відкрито і демократично. Але міська влада знову пішла по граблях. 

І якщо McDonald’s не повернеться до Маріуполю, то винуваті в цьому будуть не депутати, що голосували проти виділення землі Коваленку, і не ті мешканці міста, що не вживають фаст-фуд, а посадовці міської ради, які продовжують спочатку робити, а потім спілкуватися з громадянами.

P.S. І ще пару слів щодо фрази мера «спочатку проєкт землеустрою, а потім візуалізація». За 5-ть минулих років в Маріупольській міській раді завжди було навпаки. При спірних питаннях, до отримання дозволу міської ради на розробку проєкту землеустрою, підприємці приносили ескізні проєкти, ту саму візуалізацію. Або на земельну комісію, або на Координаційну раду, або ж одразу на сесію.  

Олег Харченко

Матеріал написаний в форматі блога. Тут автор викладає свою особисту думку. Вона може не збігатися з думкою редакції. Редакція 0629 не несе відповідальності за факти, викладені в блозі.

Читайте більше: Возвращение МакДональдза. Почему вокруг этой темы разгорелся такой скандал. Поясняем на пальцах