12:07, 10 грудня 2025 р.

Затишні полички й радісні сторінки: роспропаганда ремонтує Маріуполь краще, ніж будівельники, - ФОТОФАКТ

У Маріуполі окупанти заявили, що ремонт приміщення бібліотеки імені Короленка в історичній будівлі на Грецькій, 43 добігає кінця. До повномасштабної війни бібліотека займала тут частину історичної будівлі. Будівля вціліла, хоч і була пошкоджена. Здавалося б, проста новина про ремонт. Але опис події, яким окупанти це супроводили, перетворився на справжній шедевр жанру «пафосна фантазія».

Повідомлення на одному з Телеграм-каналів, підконтрольних окупантам, звучить так: «Библиотека в Мариуполе возрождается! Скоро любимые страницы вновь откроются перед вами, а уютные полки наполнятся радостью читателей».

І тут хочеться поставити до пропагандистів кілька уточнювальних запитань.

По-перше, “уютные полки”. Це що взагалі? Полички зігрівають читачів ковдрами? Пропонують чай? Може, у російській бібліотечній справі з’явився новий стандарт — створювати максимально душевні меблі? Якщо полички у Маріуполі вже “уютные”, то можна чекати продовження серії - “доброжелательные стільці” та “ласкаві каталожні картки”. Залишається тільки додати “ввічливий стіл” і “натхненну лампу”.

По-друге, “полки наполнятся радостью читателей”. Ні, не книгами. Не фондами, не новими надходженнями - радістю. Схоже, хтось у пропагандистському відділі дуже хотів написати щось “красиве”, але словниковий запас закінчився на рівні молодших класів.

Хоча, якщо подумати, радість — це приблизно все, чим сьогодні можна заповнити бібліотеку, якщо формувати фонд за списками пропаганди, а не літературною цінністю. Книги з такою методою комплектування сильної радості не приносять.

І нарешті: “любимые страницы вновь откроются перед вами”. Звучить так, ніби сторінки живуть своїм життям, сидять у темряві, чекають слушної миті — і ось-ось вирвуться назустріч читачам.

Попри все це вербальне фентезі, окупанти ще навіть не визначилися з назвою майбутньої бібліотеки — традиційно перейменовують усе підряд, але тут фантазія поки не наздогнала ремонт.

У підсумку маємо таке: приміщення справді ремонтують. Але опис цього “возрождения” варто одразу ставити на ті самі “уютные полки” — у розділ абсурдної літератури, який, здається, в Маріуполі поповнюється швидше, ніж книжковий фонд.