Пенсійний стаж – під руїнами Маріуполя. З чим стикаються пенсіонери, щоб довести своє право на пенсію
Люди, які втратили все в розбомбленому Маріуполі, виявляється, часто втрачають і свій трудовий стаж. Поховані під обломками старого життя документи не дають можливості людині, яка досягла пенсійного віку, довести, що вона працювала і має право на пенсію.
Українська пенсійна система складно пристосовується до умов війни. Працівники Пенсійного фонду працюють згідно чинного законодавства і не можуть його порушувати. Але наші закони писалися в ті часи, коли ніхто не думав, що Маріуполь будуть стирати з мапи світу, що Волноваха з Бахмутом будуть зруйновані, що люди будуть тікати від війни, рятуючи свої життя і не думаючи про документи.
В результаті багато людей мають проблеми, розв’язати які дуже і дуже складно.
«Мені 60 років та 7 місяців. Я маю 42 роки трудового стажу. Працював на Маркохимі (спочатку як окремому підприємстві, а потім у складі «Азовсталі»). Але коли прийшов до Пенсійного фонду оформлювати пенсію, мені сказали, що я пенсію не заробив, треба ще попрацювати, через те, що я не можу підтвердити частину свого стажу», - розповів 0629 маріуполець Володимир О.
Чоловік був у відчаї. В Маріуполі його будинок був зруйнований під час блокади міста. Він рятувався, як міг. Ніяких документів врятувати не встиг. Тож для нього почалася довга і дуже нервова епопея з пошуком документів, які б підтвердили його трудовий стаж.
Спочатку пан Володимир звернувся до родички у Маріуполі, і та на його прохання пішла до окупантів, які витягли з території «Азовсталі» та ММК імені Ілліча вціліли трудові книжки працівників.
На жаль, з’ясувати, чому документи суворої звітності (а згідно з роз’ясненнями Держпраці, трудові книжки як раз і є документами суворої звітності) не були вивезені із Маріуполя, не вдалося. Цю інформацію в Метінвесті не коментують.
Можливо, там не вірили, що буде війна, і що вона виявиться аж такою нищівною і тотальною, і не готувалися до таких подій.
За законом керівник підприємства несе персональну відповідальність за збереження трудових книжок працівників, але ця відповідальність – лише дисциплінарна. І в будь якому випадку, відповідальність керівника не вирішує проблему наявності трудової книжки.
Тож пан Володимир вимушений був шукати можливості отримати фотографії сторінок трудової книжки з окупованого Маріуполя, а поки чекав на результат, звернувся до компанії Метінвест, де йому видали довідку, яка підтверджувала факт роботи на підприємстві.
«Згідно Постанови КМ України № 1058 від 27.09.2022 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи», - пояснили 0629 у пресслужбі Групи Метінвест.
До Державного реєстру соціального страхування апелюють і працівники Пенсійного фонду, які є розпорядниками цього реєстру.
З початку повномасштабного вторгнення в Групу Метінвест за підтвердженням трудового та пільгового стажу вже звернулось приблизно 3 тисячі осіб. Більше 60 відсотків з них отримали довідки які підтверджують їх стаж на підприємствах Маріуполя.
«Замовити довідку про трудовий або пільговий стаж можливо звернувшись особисто у відділ кадрів підприємства або на гарячу лінію МЕТІНВЕСТ за номерами телефонів 0 800 605 000 (дзвінки з території України – безкоштовні) та з-за кордону 380564004444 (за тарифами вашого оператора). «Гаряча лінія» працює з понеділка по п’ятницю з 8:00 до 18:00», - повідомили в пресслужбі.
На щастя, у людей, які працювали на великих заводах у Маріуполі, така можливість є – звернутися до керівництва і отримати підтвердження трудового стажу навіть без трудової.
Проте на невеличких підприємствах, на відміну від великих заводів, як правило, відділу кадрів немає. І через це часто у таких компаніях недбало ставляться до звітностей. Хтось не оформлював своїх працівників офіційно. Дехто з власників компаній взагалі залишився в окупації і не виходить на зв’язок. І ось в таких ситуаціях працівник втрачає шанс що-небудь довести державі.
Володимир О., який розповів нам свою історію, виявився напрочуд наполегливим у доведенні своєї правоти. Він не тільки зумів отримати фотографії сторінок своєї трудової книжки, а ще й зміг буквально розкапати диплом про навчання в технікумі.
«Я звернувся до свого приятеля, який залишився в Маріуполі, з проханням піти на розвалини мого будинку і пошукати дипломи про освіту, можливо інші документи. Його дружина була категорично проти, казала, що це небезпечно, всюди є залишки боєприпасів. Проте він все ж таки пішов. Декілька днів мій друг провів на руїнах, розбирав биту цеглу, але таки знайшов один з двох дипломів. Яке ж у мене було обурення, коли працівниця Пенсійного фонду почала критикувати мене за погану якість фотографій документів! Ви тільки уявіть: для того, щоб мені довести, що я пропрацював чесним трудом 42 роки, мені довелося йти до окупантів, проводити розкопки у вибухонебезпечному місці. А у відповідь мені кажуть: фотографія поганої якості».
Пан Володимир обурений, і навіть хоче судитися з Пенсійним фондом за всі страждання, які він пережив під час збору документів про призначення пенсій.
Проте навряд чи це буде мати користь, бо формально, з правової точки зору чиновники закон не порушують.
«Закликаю кожного – оцифруйте свої документи»
Наталя Рад, очільниця Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, про проблему знає. Пенсійний фонд працює з викликами, які прийшли разом із війною, вже 10 років.
«Ми вже багато років є глашатаями необхідності цифровізувати свої документи. Якщо б документи у людини, приклад якої ви наводите, були цифровізовані – не було б стільки проблем, скільки є зараз, - наголосила вона. – Цифровізацію документів можна було зробити або через працедавця, або самостійно через веб-портал Пенсійного фонду.
У нас у кожному підрозділі, на всіх площадках є окремий комп’ютер, де кожен бажаючий може прийти і оцифрувати власні документи, якщо людина самозайнята, або якщо її роботодавець не бажає цим займатися».
Наталя Рад наголошує: це зробити просто. Не треба стояти в чергах - просто реєструєтесь на порталі Пенсійного фонду і виконуєте покрокові інструкції.
«У цифровізації документів, окрім їхнього збереження, є ще один плюс: під час оцифровки ми перевіряємо дані, записані в трудовій. Десь можливий нечіткий запис, десь немає печатки. Ми про це повідомляємо людині, і у неї є час на те, щоб спокійно, без поспіху виправити ці помилки у трудовій. І потім, коли настає час виходити на пенсію, людина почувається спокійно і впевнено.Тож я закликаю всіх: не чекайте від роботодавця. Беріть всі свої документи, які можуть вам знадобитися для підтвердження трудового стажу, і оцифровуйте їх самостійно. Так ви полегшите задачу для роботодавця і створите електронний соціальний кейс для себе».
Сподівалися на заводи
В Маріуполі значна частина людей працювала на великих заводах. Десятки років всі проблемні питання за свого працівника вирішували заводи. Платили податки, стежили за страхуванням, соціальним забезпеченням тощо. Тож коли вийшов закон про електронні трудові книжки, працівники великих підприємств були впевнені, що і тут заводи за них все вирішать. А тому і не цікавилися, що там з їхніми трудовими.
«І дарма не цікавилися, - каже Наталя Рад. - Чому це в Маріуполі не думали про це? Невже не зрозуміло було, куди йде ескалація? Я сама із Донецька, і в 2014 році я бачила, що робиться в Шахтарську, в Торецьку, в Харцизьку. Там змітали все з лиця землі. Тому ми в Пенсійному фонді вивозили документи, архіви. Зараз гепає всюди. Тому треба думати зараз. Ніколи не пізно потурбуватися про свої документи».
Найбільше проблем виникає у тих, хто працював і звільнився до 2000 року, каже Наталя Рад. У таких людей, дійсно, вся інформація є лише в паперовому варіанті. І в таких випадках буває дуже складно довести певні періоди у біографії, тож із нарахування трудового стажу можуть випадати по декілька років.
Зараз Пенсійни фонд працює як з працедавцями, так і з окремими людьми у питаннях нарахування пенсій та цифровізації документів. «Струмок тих, хто робить цифровізацію самостійно, є постійним на порталі Пенсійного фонду. Бо навіть великі підприємства з великими відділами кадрів не встигають зробити все швидко», - каже очільниця обласного управління Пенсійного фонду.
«Відповідно до положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі», оцифрування трудових книжок здійснюється протягом п’яти років з дати набуття чинності наказу, тобто до 10.06.2026р. Внаслідок вторгнення Російської Федерації на територію України, підприємства маріупольського майданчику не встигли оцифрувати трудові книжки своїх співробітників», - пояснили ситуацію з цифровізацією трудових книжок в пресслужбі Групи Метінвест.
Якщо б не було повномасштабного вторгнення, то весь процес мав би плавно підійти до порогової дати – 2026 рік. Але все зіпсувала війна.
Проте попри війну і складнощі, вирішити проблему з нарахуванням пенсій таки можливо.
«Більшість документів можна відновити. Звісно, якщо приватне підприємство не звітувало і у нього все погоріло, то про яке поновлення ми можемо говорити. Але в інших випадках все можливо відновити. Це забирає час, але, на жаль, іншого шляху немає. Тому я дуже раджу людям передпенсійного віку заздалегідь починати займатися питаннями нарахування пенсій. Приходьте, консультуйтеся. Ми відкриті», - запевнила Наталя Рад.
ЧИТАЙТЕ нас в Телеграм-каналі Маріуполь 0629
НАДСИЛАЙТЕ свої повідомлення в Телеграм-бот 0629
ОБГОВОРЮЙТЕ новини в нашій групі Фейсбук - Маріуполь Місто-герой
ДИВІТЬСЯ нас на YouTube