«Маріуполь — це Україна». Про що Рінат Ахметов говорив у інтерв'ю The Guardian

Приводом для великого інтерв'ю Ріната Ахметова британському виданню The Guardian стало 90-річчя футбольного клубу «Шахтар». Однак одна з найцікавіших частин розмови виявилася зовсім не про футбол.

Згадуючи останні поїздки до Маріуполя перед повномасштабним вторгненням, оборону «Азовсталі» та свою останню розмову з командиром полку «Азов» Денисом Прокопенком, Ахметов повертається до подій, які назавжди змінили не лише місто, а й увесь Донбас.

В інтерв'ю також ідеться про окупований Донецьк, наслідки російської окупації для регіону та можливі сценарії завершення війни. 0629 зібрав головні теми цієї розмови, які стосуються Маріуполя, Азовсталі та майбутнього Донбасу.

Фото: System Capital Management / Facebook

«Маріуполь — це Україна»

Маріуполь з'являється в інтерв'ю ще до згадки про «Азовсталь» та останні бої за місто. Згадуючи останні місяці перед повномасштабним вторгненням, Ахметов повертається до своїх поїздок у Маріуполь та зустрічей із працівниками двох найбільших металургійних комбінатів — «Азовсталі» та заводу імені Ілліча.

На той момент Маріуполь залишався найбільшим підконтрольним Україні містом Донеччини. Після 2014 року він фактично став новим економічним центром регіону, де працювали великі підприємства, реалізовувалися інфраструктурні проєкти та будувалися нові житлові квартали.

Саме в цьому контексті Ахметов говорить про настрої, які пам'ятає напередодні вторгнення. Говорячи про події 2022 року, Ахметов прямо заперечує поширений російською пропагандою наратив про нібито підтримку вторгнення місцевими жителями.

«Я зустрічався з працівниками "Азовсталі" та комбінату Ілліча і повторював, що Маріуполь — це Україна. Коли прийшли росіяни, ніхто не зустрічав солдатів Путіна з квітами».

Навесні 2022 року Маріуполь став одним із головних напрямків російського наступу на півдні України. Багатотижнева облога міста супроводжувалася масованими обстрілами житлових кварталів, руйнуванням цивільної інфраструктури та тисячами жертв серед мирного населення.

Уже в березні бої точилися практично в усіх районах міста. До травня українські підрозділи та цивільні, які не змогли евакуюватися, залишалися на території металургійного комбінату «Азовсталь», що став останнім осередком українського спротиву в Маріуполі.

Останні дні «Азовсталі»

Саме подіям на території комбінату присвячений один із найбільших фрагментів інтерв'ю.

Після захоплення більшої частини міста «Азовсталь» залишалася останнім місцем, де продовжувався організований український спротив. На території заводу перебували військовослужбовці різних підрозділів, бійці полку «Азов», прикордонники, морські піхотинці та цивільні мешканці Маріуполя, які ховалися від обстрілів у підземних укриттях комбінату.

Згадуючи той період, Ахметов окремо говорить про командира «Азову» Дениса Прокопенка.

«Після того як Маріуполь був зруйнований, захисники "Азовсталі" залишилися і протистояли 73 тисячам російських військових. Є легендарний командир Денис Прокопенко з позивним "Редіс". Я телефонував йому кілька разів на день і був вражений його силою та мужністю. Я ніколи не чув паніки в його голосі.

Вони всі були сумлінними, гідними людьми й готовими віддати життя за кожен клаптик землі. Але 20 травня 2022 року вони отримали наказ вищого командування скласти зброю».

Навіть через чотири роки після тих подій оборона «Азовсталі» залишається однією з найбільш упізнаваних сторінок російсько-української війни. Сам завод, який десятиліттями асоціювався з металургією та промисловим Маріуполем, після весни 2022 року став символом оборони міста далеко за межами України.

Найбільш особистим епізодом усієї розмови стала історія останньої телефонної розмови з Денисом Прокопенком перед виходом українського гарнізону з території комбінату.

Розмова за 15 хвилин до полону

Розповідаючи про останні години перед завершенням оборони, Ахметов згадує телефонний дзвінок, який відбувся буквально за кілька хвилин до виходу українських військових із території заводу.

«Я говорив із ним за 15 хвилин до того, як вони вийшли з "Азовсталі". Я сказав: "Денисе, що я можу зробити для тебе? Що я можу зробити для твоїх хлопців?" Він відповів: "Не хвилюйтеся за мене, будь ласка, подбайте про моїх бійців". Він знав, що потрапить у полон, але не просив жодних особистих привілеїв».

На той момент українські військові вже отримали наказ залишити територію комбінату. Для багатьох захисників Маріуполя це означало початок російського полону, який для частини з них тривав понад два роки.

Саме ця розмова, за словами Ахметова, стала поштовхом до створення проєкту Heart of Azovstal, який займається підтримкою захисників Маріуполя та членів їхніх родин.

Історія Маріуполя в інтерв'ю звучить як частина значно більшої історії — історії Донбасу після 2014 року. Говорячи про місто, Ахметов неодноразово повертається до того, як змінився весь регіон за роки війни та окупації.

Донбас до війни і після окупації

Для Ахметова це не лише питання контролю над територіями. Значна частина розмови стосується того, як змінилися повсякденне життя людей, економіка та промисловість Донбасу.

Відправною точкою стає «Донбас Арена», яка після 2014 року залишилася на окупованій території. Колись стадіон був одним із символів нового Донецька та підготовки міста до Євро-2012. Сьогодні ж, на його думку, стан стадіону відображає те, що сталося з регіоном загалом.

«Схоже, стадіон перебуває в поганому стані. Як він може процвітати, якщо там не грає його рідна команда? Увесь окупований Донбас перебуває в однаково жалюгідному стані. У 2013 році середня зарплата в Донецьку була лише трохи нижчою, ніж у Києві, а подивіться, що вони мають сьогодні: злидні, промисловість на колінах, люди без роботи, без грошей. Вони навіть не можуть нормально організувати водопостачання, тому деякі люди чекають тиждень, щоб помитися або випрати речі».

Проблема водопостачання залишається однією з найгостріших для окупованої частини Донеччини. Після руйнування інфраструктури та припинення роботи каналу Сіверський Донець — Донбас мешканці багатьох міст роками живуть в умовах жорстких графіків подачі води.

Саме через ці побутові проблеми, а також стан промисловості та економіки Ахметов пояснює свою оцінку нинішнього становища окупованого регіону.

Розмова про сучасний Донбас неминуче повертає до подій 2014 року, коли на частині території області почалося захоплення влади проросійськими угрупованнями.

Саме тоді, згадує Ахметов, він виступив на «Донбас Арені» із заявою проти окупації.

«Коли почалася окупація у 2014 році, я виступив на "Донбас Арені" і сказав кремлівським маріонеткам: "Ви ні на що не здатні. Ви терористи. Вас потрібно вигнати. Ви обманюєте людей. Ви ведете Донбас у могилу"».

Пізніше в містах Донеччини з'явилися білборди з гаслом про єдину Україну.

«Ми розміщували по всьому регіону білборди з гаслом: "Щасливий Донецьк і щасливий Донбас можуть бути лише частиною єдиної України". Люди запитують мене, що б я сказав сьогодні жителям окупованих територій. Я сказав би те саме».

Мир, репарації та майбутнє України

Наприкінці розмови тема війни поступово переходить від минулого до майбутнього.

Говорячи про можливі сценарії її завершення, Ахметов називає головною умовою відновлення територіальної цілісності України.

«Я бачу три складові будь-якого мирного формату. Перша — справедливий мир, за якого Україна повертається до міжнародно визнаних кордонів 1991 року. Звичайно, Росія повинна заплатити репарації за завдану шкоду».

Окремо він говорить про те, якою бачить країну після війни.

«Друга — тривалий мир, результатом якого має стати вільна, успішна, демократична європейська країна».

Водночас серед можливих сценаріїв він згадує і те, що називає «фальшивим миром», до якого, на його думку, прагне Росія.

Попри всі втрати та руйнування, наприкінці інтерв'ю Ахметов говорить про майбутнє з обережним оптимізмом.

«Для мене склянка наполовину повна. Інші скажуть, що вона наполовину порожня, але я бачу, що вода все ще є».

ЧИТАЙТЕ нас в Телеграм-каналі Маріуполь 0629

НАДСИЛАЙТЕ свої повідомлення в Телеграм-бот 0629

ОБГОВОРЮЙТЕ новини в нашій групі Фейсбук - Маріуполь Місто-герой

ДИВІТЬСЯ нас на YouTube