Чому маріупольцям складно знайти роботу на новому місці, і як вирішити проблему

Сотні тисяч мешканців Маріуполя та інших міст, які опинилися у зоні активних бойових дій, були змушені залишити рідні домівки. Багатьом з них уже нікуди повертатися і треба розпочинати нове життя, зокрема професійне. Як виявилося, офіційне працевлаштування та постановка на облік до Фонду зайнятості — це ще те завдання, пише Артем Іллін, спецкор НВ Бізнес в колонці для свого видання.

А все через бюрократію.

Артему вдалося поспілкуватися із директором одного з маріупольських комунальних підприємств, якого вже фактично не існує. Він і його колеги досі навіть не змогли встановити, де зараз перебуває істотна частина співробітників. Але на папері юрособа існує, а понад 100 мешканців Маріуполя вважаються її працівниками. Таких підприємств — десятки. У їхньому штаті — десятки тисяч людей. Відповідно до чинного законодавства, цих людей почали виводити у вимушений простий із «нульовим окладом». Але щодня виникають нові нюанси практичної роботи таких «підприємств-примар» у режимі воєнного часу.

Наприкінці квітня до співрозмовника Артема звернувся один із співробітників, який вирішив знайти нову роботу в іншому місті України. Він спробував стати на облік у місцевому відділенні Фонду зайнятості, але дістав відмову. Адже за документами він і далі є працівником підприємства, яке діє. Хоча за фактом, це вже давно не так. Трудові книжки та інша офіційна документація залишилися в їхньому офісі в Маріуполі та, можливо, вже знищені під обстрілами.

"Як вийти з ситуації? - пише НВ Бізнес. -  Працівники Фонду зайнятості запропонували написати заяву на звільнення, завірити її у нотаріуса та відправити рекомендованим листом до Маріуполя. На юридичну адресу компанії. У Фонді знають, що це безглуздо, але тільки так вони погоджувалися надати статус безробітного".

"Спільно з іншими керівниками комунальних підприємств та юристами, які під обстрілом змогли виїхати з Маріуполя, було знайдено просте рішення. На щастя, і директор підприємства, і бухгалтер, який подає звіти, — живі. Тому їхні співробітники, які бажають перевернути кар'єрну сторінку, можуть написати заяву на звільнення, надіслати електронну копію і потім оригінал поштою. Після цього буде оформлено наказ на звільнення. Інформація про це у вигляді відповідного звіту буде подана до Пенсійного фонду та інших контролюючих органів.

Але навіть після цього люди стануть офіційно безробітними лише у середині травня, коли звітність буде опрацьовано. Це дозволить шукати нову роботу й офіційно працевлаштуватися.

Ця процедура має один аспект. Для працівників — приємний. У разі звільнення вони мають отримати компенсацію за невикористану планову відпустку. Для керівництва це додатковий головний біль. Бо ж десь треба знайти кошти на виплату відпускних. Якщо компанія не працює, то не має доходів. А якщо це бюджетна установа чи комунальне підприємство, то їм потрібно вимагати фінансування від вищих інстанцій.

На жаль, саме маріупольські підприємства, їхні працівники та керівники серед перших проходять бюрократичні лабіринти роботи далеко від рідного міста. Але дистанційка воєнного часу дуже відрізняється від того, до чого ми вже звикли за час коронавірусного карантину".

ЧИТАЙТЕ НАС В ТЕЛЕГРАМ-КАНАЛІ МАРІУПОЛЬ. МІСТО-ГЕРОЙ

Читайте також: Окупанти обіцяють маріупольцям, що їх квартири відремонтують китайці