В тротиловом еквіваленті росіяни вже скинули на Маріуполь, як мінімум, дві атомні бомби, що впали на Хіросиму

Російська журналістка Юлія Латиніна на своєму youtube-каналі  повідомила, що згідно з дослідженням, яке вона вивчала, на Маріуполь було скинуто стільки бомб, скільки  дорівнює 18-ти атомним бомбам, скинутим на Хіросиму.

На жаль, точних даних, скільки всього авіаційних бомб було скинуто на Маріуполь станом на травень, немає. Проте аналіз даних станом на 17 березня частково підтверджує заяву журналістки.

За інформацією ЗСУ,  на середину березня на Маріуполь було скинуто 100 авіаційних бомб потужністю 3 і 5 тон. Ми не знаємо точну кількість 3-тонних та 5-тонних, але якщо порахувати кількість тротилу за найменшою величиною, то можна сказати, що на Маріуполь було скинуто 43 000 тон тротілу.

На Хіросиму була скинута атомна бомба "Толстяк" яка дорівнює за потужністю 19 тисячам тон тротилу, на Нагасакі - атомна бомба в еквіваленті 21 тис. тон тротилу.

Тобто станом на середину березня на Маріуполь було вже скинуто стільки бомб, які за потужності в 2 рази перевищують потужність атомної бомби, скинутої на Хіросиму чи Нагасакі.

Зараз основні бомбардування в Маріуполі сконцентровані на територій промислової зони МК "Азовсталь". Там досі переховуються біля 200 цивільних мешканців Маріуполя. Також біля 600 поранених захисників Маріуполя потребують термінового порятунку.

Українська спільнота вимагає врятувати життя цих людей. Проте вже вчора захисники Маріуполя повідомили, що бомбосховища "Азовсталі" не витримали бомбардувань і почали руйнуватись. Пі завалами опинились десятки людей. Двох цивільних жінок врятувати не вдалось.

Чи означає це, що надалі переховуватись в "Азовсталі" захисникам міста вже не можливо?

Гендиректор підприємства Енвер Цкитішвілі переконаний, що 5 бомбосховищ з 36-ти, які є на заводі, витримають навіть ядерний удар. Про це він розповів в інтерв'ю  міжнародної новинної агенції ВВС.

"У 2014 році, коли Маріуполь потрапив під прямий обстріл важкої артилерії, і особливо постраждав східний район – ми почали міркувати над тим, що робитимемо, якщо ескалація піде далі до міста.

Ми почали відновлювати бомбосховища, що залишилися з часів Радянського Союзу. І звернули увагу, що їх було 36 штук, і одночасно могли бути 12 006 людей у ​​цих бомбосховищах....

Ми відкрили архіви, що у 1977 році, коли реконструювали конвертерний цех, частину доменного цеху, коксохімічне виробництво – ми побачили, що на комбінаті було відкрито та реконструйовано бомбосховища. Було 5 дуже потужних бомбосховищ, які витримували згідно з нормами радянського законодавства – на той період часу, архітектурного – порядку влучання одного прямого ядерного удару. Вони могли витримати та врятувати людей.

І ми тоді почали проводити тренування. Ми всі ці роки (з 2014 по лютий 2022 року – ред.) щодня тренувалися, як люди будуть спускатися в бомбосховища, виходитимуть звідти, хто куди йде і як це виглядатиме. Після 2014 року ми не вірили в розповіді про те, що буцімто все буде добре, і це все якось минеться. Ми розуміли, що ескалація можлива і до неї треба готуватись", - розповів гендиректор "Азовсталі".

 Він додав, що найменша товщина між поверхнею землі і стелею підземних тунелів становить 8 метрів. Але за його словами, це комунікаційні тунелі, які є переходами між різними бункерами, але самі бомбосховища знаходяться глибше.

Цкітішвілі сказав, що співробітники заводу напередодні початку вторгнення Росії в Україну, створили дуже великі запаси питної води та продовольства в бункерах, що уможливлює тривале проживання в них. Він переконаний, що це суттєво допомогло захисникам Маріуполя та цивільним втриматися під прямими бомбардуваннями російських окупантів.

Цкітішвілі розповів, що ФСБ РФ намагалась допитувати співробітників меткомбінату, яких силоміць депортували на територію, підконтрольну росіянам. Російські окупанти хотіли дізнатись у працівників заводу, де пролягають комунікації бункерів та як влаштовані входи й виходи в бомбосховища. Проте, за словами Цкітішвілі, співробітники вдавали, що мали низькі посади, які не передбачали наявність пропуску на режимні об’єкти.