Андрій Луценко: Маріуполь – місто з грошима, але це Івано-Франківськ двадцять років тому

Маріуполю неймовірно пощастило. В це важко повірити, але надбання у особі актора та режисера, активіста Майдану та учасника АТО Андрія Луценко важко переоцінити: вчорашній прикордонник з зони розмежування, сьогодні він запрошує всіх охочих на прем’єри своїх вистав на сцені Донецького обласного акдемічного драмтеатра, викладає в Маріупольському коледжі мистецтв та балотується в районну раду.

Андрій Луценко: Маріуполь –  місто з грошима, але це Івано-Франківськ двадцять років тому, фото-1

Творча людина зі сталевим характером

Театральний сезон цьогоріч відкрився комедією, режисером-постановником якої виступив Андрій Луценко, але інша вистава, також зрежисована паном Андрієм, має для нього особливе значення:

- Це приурочений до Дня захисника України проект, створений спільно з ГУНП в Донецькій області, - розповідає режисер-постановник. – Називається вистава «Шлях додому» і 13 жовтня будь-хто з бажаючих зміг відвідати її безкоштовно. Дія п’єси відбувається в окупованому Донецьку напередодні Нового року: в квартиру до звичайної жінки приходить загін «МГБ ДНР»… Сюжет п’єси настільки вражаючий, що відгукнеться, думаю, кожному маріупольцю, адже місто було за крок до подібної трагедії і лише зусиллями захисників по наших квартирах не розгулюють окупанти.

Про життя захисників Андрій Анатолійович знає не з чуток, тому що і сам з першою хвилею мобілізації відправився на фронт в 2014 році. Потрапив він до «рідних прикордонників» - саме туди, куди «замовляв» собі подорож у військоматі.

- Спочатку я чотири місяці прослужив на заставі у Львівському прикордонному загоні під Нововолинськом, а потім вже відправився готуватися до служби на Сході в навчальному центрі Державної прикордонної служби, - розповідає актор. – Півтора місяці навчання і от вже насичений подіями 2015 рік: служба на «нулі», бойові завдання, а головне – це сила побратимства, коли кожен намагається захистити не стільки себе, скільки бойового товариша.

Звісно, служба в АТО назавжди змінила життя затребуваного актора: оплески публіки змінилися на кулеметні черги, богемне середовище – на бойове побратимство, а холостяцьке життя – на щасливий шлюб із волонтеркою з Маріуполя - Наталею.

Так актор та режисер і опинився в нашому місті, продовжуючи свій мистецький шлях в стінах Донецького академічного обласного драматичного театру:

- Вже два роки я живу в цьому прекрасному місті і встиг його полюбити, але я просто не можу не помічати відсталості в розвитку в порівнянні з європейськими містами. І це при тому, що гроші в місті є, просто на мирній території також є за що «повоювати».

Андрій Луценко: Маріуполь –  місто з грошима, але це Івано-Франківськ двадцять років тому, фото-2

Європейські орієнтири

Для втілення своїх задумів щодо покращення життя в Маріуполі Андрій Луценко обрав партію «Європейська Солідарність», адже саме в її проєвропейському векторі розвитку бачить найбільш ефективну стратегію для міста.

- Петра Порошенка я вважаю найкращим президентом України: рішучим головнокомандуючим, талановитим дипломатом та людиною, яка щиро вболіває за Україну. Тому саме «Європейську Солідарність» я вважаю силою, яка консолідує всі патріотично налаштовані сили та виведе Україну на європейський шлях. Людина має тягнутися до кращого життя, а, отже, громадяни України мають тягнутися до Європи – до європейської якості життя, чіткого законодавства та гарантованого соціального захисту населення. Не на заробітки туди їздити, а створювати Європу тут, в Маріуполі.

Культурно-мистецький напрямок

З чого починається Європа? На думку пана Андрія, з культури, адже у нього є приклад Івано-Франківська – європейського міста не тільки за стандартами життя, але й за рівнем культури.

- Якщо в тому ж Івано-Франківську ви вийдете на вулицю, то ви не почуєте там матюків та лайки ані від молоді, ані від людей старшого віку; не побачите гори сміття на тротуарах та не будете спостерігати за тією вакханалією, яку влаштували маріупольці на оновленій площі Свободи з колоколом та пам’ятниками. А все чому? Тому що там суспільство досягло такого рівня культури, коли така поведінка масово засуджується та відторгається. Людина просто не зможе хуліганити та почувати себе комфортно при цьому. А ще двадцять років тому цього не було, таких європейських стандартів суспільство набувало поступово.

За рахунок чого можна досягти такого ефекту? Андрій Луценко знає відповідь:

- По-перше, вчителі в школах мають не формально ставитись до освіти дітей, а бути для них прикладом та натхненням. Бути тим орієнтиром, за яким дитина буде хотіти слідувати: розмовляти літературною мовою, поводити себе культурно та розвиватись творчо та інтелектуально. Так, звісно, дитина потім повернеться додому буде бачити ту модель поведінки, яку транслюють її батьки. Але якщо ми відвоюємо хоча б одну дитину у світу безкультур’я, то це вже стане перемогою.

Звісно, мова не ведеться про додаткове навантаження на вчителів. Навпаки, пан Андрій хоче добитись гідної оплати праці для педагогів та значно розвинути галузь мистецької освіти, бо бачить саме за цим майбутнє для маріупольців.

Розвиток культури та мистецтва є пріоритетним напрямком його депутатської діяльності, адже починати потрібно з маленьких кроків – впровадження освітніх програм культурно-мистецього напрямку за грамотного розподілу фінансування освітнього сектору.

Андрій Луценко: Маріуполь –  місто з грошима, але це Івано-Франківськ двадцять років тому, фото-3
Андрій Луценко: Маріуполь –  місто з грошима, але це Івано-Франківськ двадцять років тому, фото-4

Контроль фінансування

Саме контролю розподілу коштів міського бюджету пан Андрій приділятиме особливу увагу:

- Всі ми неодноразово спостерігали і за хронічним недофінансуванням шкіл та позашкільних закладів освіти, і за закупівлями за явно завищеними цінами за рахунок міського бюджету. Так от якби ці фінансові потоки направити в потрібне русло, то ми б мали змогу значно покращити рівень освіти в місті. За цим я і йду в депутати.

Захист прав ветеранів АТО/ООС

Третім напрямком діяльності майбутнього депутата буде захист прав ветеранів АТО в Маріуполі.

- На перший погляд, забезпечити виконання норм закону в Маріуполі неможливо: вільної землі немає, а коштів на забезпечення лікування та поліпшення житлових умов не виділяється. Але це можна виправити, якщо підійти до вирішення питання грамотно: наприклад, ветеранам АТО по закону має бути виділена земельна ділянка, а міська влада каже, що вільної землі немає. Нам потрібно отримати доступ до кадастрової карти міста та відкрити землі резерву міської ради – вони обов’язково мають бути в наявності. От з них і можна виділяти ветеранам землю.

Так само може стати в нагоді приклад Івано-Франківська і в питанні соціального захисту ветеранів АТО. За словами пана Андрія, там діє дуже ефективна програма забезпечення атовців житлом:

- Люди створили спілку, об’єднали свої земельні ділянки та запросили на цю землю забудовника. Забудовник отримав дешеву землю, а ветерани – квартири по собівартості. Чому б в Маріуполі не зробити так само?

Принцип перерозподілу фінансування зможе допомогти і в благоустрої Приморського району, в раду якого балотується Андрій Луценко:

- Якби міська влада менше витрачала грошей на багатоденні святкування та не відмивала б на цьому гроші, то можна було б відремонтувати старі будівлі міста, які знаходяться в аварійному стані. Тут пригадується теорія розбитих вікон – стратегія, яка свого часу допомогла Нью-Йорку, а згодом іншим містам, побороти мародерство та навести лад: ретельно стежачи за чистотою вулиць та оперативно ремонтуючи розбиті вікна, нью-йоркська влада не тільки привчила громадян поводитись культурніше, а й домоглася значного зменшення злочинності в місті. Чому б в Маріуполі не застосувати такий метод?

Андрій Луценко: Маріуполь –  місто з грошима, але це Івано-Франківськ двадцять років тому, фото-5
Андрій Луценко Європейську Солідарність вибори 2020
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции
Комментарии