Фарингіт завжди супроводжується відчуттям дискомфорту, першіння та болю у горлі.[1] Захворювання має переважно вірусну або бактеріальну етіологію. Рідше виникає внаслідок дії подразнювальних факторів, наприклад, холодного повітря або хімічних речовин. Розрізняють хронічний і гострий фарингіт. Далі розберемося, які між ними особливості. 

Симптоми фарингіту

Фарингіт — це хвороба, яка найчастіше вражає саме горло. Серед головних симптомів виділяють:

  • гіперемію (почервоніння) слизової оболонки задньої стінки глотки;
  • набряк піднебінних дужок;
  • збільшення та болючість регіонарних лімфатичних вузлів;
  • сухий кашель, що виникає через подразнення рецепторів глотки.[1, 2]

Гострий фарингіт має більш виражені прояви. Пацієнти відзначають сухість у ротоглотці, дискомфорт при ковтанні та незначне підвищення температури тіла. 

При хронічному перебігу симптоматика менш виражена. Може спостерігатися відчуття стороннього тіла в горлі та необхідність частого відкашлювання слизу.

Особливості лікування фарингіту 

Перш ніж почати лікування, треба точно діагностувати хворобу. Цим займається лікар. Він проводить візуальний огляд горла та різні лабораторні дослідження. Наприклад, експрес-тести або бактеріологічний посів мазка з горла, щоб диференціювати хворобу від ангіни та визначити ефективну тактику.

Лікування здійснюється комплексно та складається з:

  • обмеження вживання їжі, що подразнює слизову, — занадно гарячі, гострі або кислі страви;
  • дотримання водного балансу;
  • використання антисептичних розчинів для полоскання ротової порожнини та глотки, наприклад, Стоматидину®;
  • застосування симптоматичної терапії при вірусній інфекції — жарознижувальні засоби, зволоження повітря;
  • призначення системних антибіотиків при підтвердженні бактеріальної інфекції;[3]
  • вживання місцевих антисептиків у формі розчинів, спреїв або льодяників для зменшення інтенсивності больового синдрому. 

Пам’ятайте, що самостійний вибір терапії може спотворити клінічну картину та ускладнити подальшу професійну діагностику. Тому лікування має призначати лише лікар після збору анамнезу. [4]

Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я. 

Коли треба звернутися до лікаря? 

Фарингіт часто відносять до легкого нездужання, тому більшість людей лікується вдома. Але декілька станів, при яких треба негайно звернутися за медичною допомогою:

  • утруднене дихання або неможливість відкрити рот;
  • різкий набряк шиї;
  • висока температура тіла (понад 38.5°C), що не знижується стандартними методами;
  • поява висипу на тілі;
  • відсутність покращення стану протягом 3–5 днів.[1, 2]

Дотримуйтеся рекомендацій фахівців та своєчасно використовуйте ліки від фарингіту, наприклад, Стоматидин®, для покращення стану здоров’я. І тоді можна пришвидшити стабілізацію слизової оболонки горла та фізіологічне відновлення тканин.

Література

  1. Romero J, Betriu C. Faringitis estreptocócica [Streptococcal pharyngitis]. Enferm Infecc Microbiol Clin. 1995 Dec;13(10):611-27. Spanish. PMID: 8808478.
  2. Baeza-Bacab MA. Faringoamigdalitis estreptocócica: abordaje diagnóstico y terapéutico [Streptococcal pharyngo-tonsillitis: diagnostic and therapeutic approach]. Bol Med Hosp Infant Mex. 1987 Feb;44(2):126-30. Spanish. PMID: 3548744.
  3. Bass JW. Antibiotic management of group A streptococcal pharyngotonsillitis. Pediatr Infect Dis J. 1991 Oct;10(10 Suppl):S43-9. doi: 10.1097/00006454-199110001-00010. PMID: 1945596.
  4. Llor C, Cots JM. Certezas y dudas sobre el manejo de la faringitis aguda [Certainties and doubts about the management of acute pharyngitis]. Aten Primaria. 2015 Apr;47(4):193-4. Spanish. doi: 10.1016/j.aprim.2015.01.008. PMID: 25835134; PMCID: PMC6985632.