«Звичайні вибори» на окупованій землі: як Росія показує голосування на Донеччині, - ФОТО, ВІДЕО

18–20 вересня Росія проводить вибори до державної думи. До них вона включила і тимчасово окуповані території України — частини Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, а також Крим.

На окупованій Донеччині це перші вибори до російського парламенту після того, як Москва оголосила про анексію захоплених українських територій.

Українська Центральна виборча комісія ще 13 серпня заявила: голосування на окупованих територіях є нелегітимним. У ЦВК наголосили, що Росія використовує вибори як ще один спосіб закріпити окупацію та втягнути захоплені території у свою політичну і правову систему.

Цікаво, що приблизно так само сенс цих виборів пояснюють і самі представники окупаційної влади — тільки називають це не окупацією, а «інтеграцією».

Денис Пушилін назвав вибори до Держдуми «фінальним етапом» інтеграції окупованої Донеччини до політичного і правового простору Росії.

Призначений окупантами керівник Маріуполя Антон Кольцов після свого голосування написав: «Це ще один впевнений крок до повноцінної інтеграції Донбасу у всі аспекти життя великої країни».

Андрій Чертков висловився ще пряміше: «Наша участь у виборах — це підтвердження того, що Донбас є частиною Росії. Крапка».

Тобто для самої російської сторони ці вибори — не лише про депутатів (а можливо, взагалі не про депутатів). Це спосіб показати, що окупована територія вже живе за російськими правилами.

До відкриття дільниць уже «проголосували» 75% 

Офіційно основне голосування почалося вранці 18 вересня. Окупаційний «виборчком» заявив, що на Донеччині відкрили 633 стаціонарні дільниці. Вони мають працювати до вечора 20 вересня.

Але голоси почали збирати значно раніше. Посилаючись на безпекову ситуацію, окупанти оголосили про "дострокови вибори" на захоплених після 2022 року територіях України.

Першими дострокове голосування почали російські військові — ще 30 серпня, тобто більш ніж за два тижні до основних днів виборів. Для них передбачили окремий порядок: дільниці можуть створювати просто на території військових частин, а до складу комісій — додатково включати людей за поданням командира.

Скільки саме військових знаходиться на ТОТ, не відомо. Проте окупаційна влада включає їх в "загальну статистику виборців".

Уже з 8 вересня дострокове голосування поширили і на цивільних, після чого по населених пунктах почали їздити мобільні комісії з переносними урнами. За даними самого окупаційного «виборчкому», при кожній із 633 дільничних комісій працювали по дві такі групи. Тобто загалом — 1266. Вони їздили населеними пунктами, працювали у дворах, біля будинків і в інших місцях поза звичайними дільницями.

"Приїжджали, ходили по квартирах, стукали у двері. Я не відкривала. Але якщо б зустріла їх на вулиці, то проголосувала б", - розповіла 0629 маріупольчанка Т.

На фото, які публікували місцеві окупаційні ресурси, урни стоять просто на вулиці. Члени комісій працюють зі списками біля приватних будинків, у дворах та на площах.

На частині фото видно, як поруч із комісіями стоять озброєні люди та силовики. Російська сторона раніше сама повідомляла, що мобільні групи працюють за участі правоохоронців нібито «заради безпеки». Проте коли поруч люди з автоматами, говорити про вільне голосування неможливо.

Із середини серпня на окупованій Донеччині працював проєкт «ИнформУИК». Члени комісій мали ходити квартирами та будинками, розповідати про кандидатів, строки голосування і пояснювати, де саме людині голосувати.

Тобто спочатку комісія приходила до виборця з інформацією, а потім могла повернутися вже з урною.

17 вересня — ще до відкриття стаціонарних дільниць — голова окупаційного «виборчкому» Володимир Висоцький заявив, що достроково проголосували близько 75% виборців.

ФОТО: Володимир Висоцький

У російських даних про явку є помітне нестикування. Ще в серпні окупаційний «виборчком» повідомляв, що в його реєстрі — близько 1,63 млн виборців. А 18 вересня заявив: достроково проголосували 1,4 млн людей, тобто нібито близько 75%. Але від 1,63 млн це вже майже 86%.

Далі цифри росли ще швидше: вдень 18 вересня російська сторона говорила вже про 1,5 млн тих, хто проголосував, а вранці 19 вересня — приблизно про 1,6 млн. Чи змінювалася за цей час загальна кількість виборців у реєстрі, російські джерела не пояснюють. Тому ці дані можна сприймати лише як заяви сторони, яка сама організовує голосування, а не як незалежно підтверджену явку.

У Маріуполі виникли проблеми з пошуком виборчих дільниць 

18 вересня окупаційна адміністрація Маріуполя заявила, що в місті відкрили всі стаціонарні дільниці. На оприлюднених фото — звична виборча картинка: члени комісій за столами, бюлетені, кабінки, урни та російська символіка.

Є й кадри та відео з маріупольської дільниці №733. Там 18 вересня голосував Антон Кольцов.

З боку все виглядає так, ніби система працює у звичайному режимі. Але для самих мешканців знайти свою дільницю було не завжди просто.

Житель Маріуполя К. розповів 0629, щодля того, щоб дізнатися номер своєї дільниці, треба запитати  в російських «Госуслугах». Але там повідомляється лише номер своєї дільниці, а не її адресу. Де саме голосувати, їй довелося з’ясовувати окремо. Паперового запрошення з адресою вона також не отримувала.

"Нікому ніяких запрошень на вибори не приходило. Та, чесно кажучі, не дуже люди і цікавились. Ніхто у нас про вибори не говорив. Взагалі у місті в ці дні голосування дуже тихо. Немов би і немає ніяких виборів", - розповів К.

За його словами, частину дільниць у місті розмістили у школах, частину - в лікарнях.

З міркувань безпеки редакція не публікує  імена наших співрозмовників, район проживання, номер дільниці та інші деталі, за якими  можна було б ідентифікувати людей.

Схожі запитання 0629 побачив і під час моніторингу російських ресурсів. 13 та 17 вересня користувачі, які вказували регіон «ДНР», запитували, де саме їм голосувати, і писали, що не можуть знайти адрес своїх дільниць.

Ці коментарі не можна вважати репрезентативними, а перевірити особи їхніх авторів редакція не може. Але вони збігаються з тим, що розповіли наші співрозмовники з Маріуполя.

І така ситуація має своє пояснення. Для окупованих територій російська ЦВК запровадила окремі правила, які дозволяють не публікувати повний список дільниць, їхні межі, адреси приміщень для голосування та телефони комісій. Так само можуть не оприлюднюватися дані про членів виборчих комісій.

Тобто ці "вибори" РФ проводила на ТОТ в умовах повної секретності. Без списків, без реєстру виборців, без оголошення дільниць тощо.

Спостерігачами були "народні волонтери" із числа бюджетних працівників. Бюджетники ж забезпечували і роботу виборчих дільниць.

На відео, оприлюдненому місцевим пропагандистським каналом "Маріуполь24" серед працівників дільниці, де голосував Кольцов, є люди, схожі на працівників однієї з маріупольських шкіл.

Проте, зазначимо, що редакція 0629 не отримувала свідчень, що бюджетників змушували йти працювати на виборах.

Окрім звичайних дільниць, Росія відкрила у місті дві екстериторіальні — спеціально для жителів Санкт-Петербурга, які зараз перебувають у Маріуполі. Російські джерела пояснюють це тим, що після окупації сюди приїхали працювати сотні петербурзьких будівельників та інших фахівців.

На цих дільницях вони можуть голосувати не лише на виборах до Держдуми, а й за партійні списки до Законодавчих зборів Санкт-Петербурга. Тобто в окупованому українському Маріуполі Росія фактично створила окремі дільниці для своїх громадян, які приїхали до міста вже після його захоплення.

А от дільниць для представників Чечні, яких також дуже багато у місті, окупаційна влада ніяких спецдільниць не відкривала.

Ілюзія «свята»

На дільниці №210 у Донецьку вибори вирішили перетворити майже на народне свято. Для фотозони зібрали все одразу: велетенську матрьошку, самовар, прядку, балалайку і навіть пару чорних гумових чобіт. Над усім цим — арка з червоних і золотих кульок.

Біля цієї декорації сфотографувалася родина з дітьми. У дописі до фото автори написали, що прийшли голосувати всі разом і назвали це «доброю сімейною традицією»: «Сегодня особенный день. Мы пришли на наш избирательный участок №210 в Донецке, чтобы сделать выбор вместе. Для нас это не просто гражданский долг, а добрая семейная традиция — решать будущее нашего города и нашей страны сообща».

Саме так російські та окупаційні ресурси й намагаються показувати ці вибори — як щось звичайне, родинне і навіть святкове. У стрічках багато дітей, кульок, прапорів, усміхнених членів комісій і фотографій біля урн.

Голосування у Донецьку

Усе це складається в дуже просту картинку: ніби перед нами звичайні російські вибори — з родинами, фотозонами і «сімейною традицією» ходити на дільницю.

Є лише одна принципова обставина: усе це відбувається на окупованій території України. І дільниці - порожні. Свято якось вийшло у росіян не масовим.

Чиновники біля урн

Окремою частиною цієї кампанії стали показові голосування представників окупаційної адміністрації. Майже кожен такий вихід на дільницю супроводжується однаково: фото біля членів комісії, кадр з бюлетенем або урною і кілька правильних політичних тез для публікації.

У Маріуполі так голосував Антон Кольцов. 18 вересня він прийшов на дільницю №733, де його спочатку сфотографували під час оформлення документів, а потім — у момент, коли він опускає бюлетень до урни.

Свій похід на вибори Кольцов назвав «історичним моментом» і вкотре пов’язав голосування з «інтеграцією Донбасу» до Росії.

Публічно голосував і голова створеної окупаційною владою «Маріупольської міської ради» Юрій Сенін. Його фото також одразу з’явилися на місцевих пропагандистських ресурсах — разом із повідомленням про «важливий етап суспільно-політичного життя» та заявою, що в Маріуполі нібито створені всі умови для голосування.

Андрій Чертков теж прийшов на дільницю перед камерами. У своїй заяві він прямо сформулював політичний сенс участі в цих виборах: назвав її «підтвердженням того, що Донбас — частина Росії».

Всі ці люди голосували на одній й тій самій ділянці, в один час. Прибули разом із відеогрупою "Маріуполь24". Інформацію цього каналу поширили всі без виключення пропагандистські медіа в окупованому місті.

На дільницю — цілим колективом

У Ясинуватій окупаційні ресурси окремо показали, як на вибори прийшли працівниці місцевого відділення «Пошти Донбасу». У дописі наголосили: голосувати вони прийшли «цілим трудовим колективом».

Ще одним героєм виборчих публікацій стала директорка Ясинуватського будівельного технікуму Тетяна Антоненко. Її участь у голосуванні також винесли в окремий сюжет, але вже з іншою риторикою — про голосування «за мир», «за майбутню Перемогу» та «за щасливе завтра для наших дітей».

Тобто в окупаційних медіа на вибори приходять не лише окремі люди, а й цілі колективи, керівники установ та підприємств — і кожен такий епізод стає окремим інформаційним приводом.

Причому можливість організувати голосування для працівників передбачили заздалегідь. Голова окупаційного «виборчкому» раніше пояснював: якщо керівник підприємства звернеться до комісії, голосування можуть провести просто на місці роботи.

«Міжнародний спостерігач» із Сербії

Серед гостей, яких російська сторона запросила стежити за голосуванням у Маріуполі, опинився серб Милян Дамнянович. За даними сербського товариства «Братство», він є членом Об’єднаної селянської партії, заступником голови цього товариства в Ніші та представником міської влади Ніша. Російська сторона представила його як офіційного міжнародного спостерігача.

Цікаво, що до цього Дамнянович взагалі не бував у Росії. За кілька днів він встиг побувати у Москві, сходити на Червону площу, яку назвав своєю давньою мрією, а потім поїхав до окупованого Маріуполя.

ФОТО: Милян Дамнянович у Маріуполі

Після відвідин маріупольських дільниць його враження виявилися винятково позитивними. «Комсомольская правда» писала, що він побував на чотирьох дільницях, а сам Дамнянович заявив, що все «прекрасно організовано» і люди йдуть голосувати. В іншому коментарі він говорив, що голосування проходить спокійно, безпека забезпечена, а громадяни мають можливість «вільно голосувати».

При цьому незалежного підтвердження статусу Дамняновича як міжнародного спостерігача 0629 не знайшов. Так його називають лише російські та пов’язані з ними джерела. 

Як телевізор показує Маріуполь

Окрему картинку цих виборів створює телебачення. 18 вересня «Маріуполь 24» показав великий сюжет із міських дільниць, який потім пішов далі російським інформаційним простором — зокрема його використали в ефірі пропагандисти «Соловьёв LIVE».

У кадрі все виглядає спокійно й буденно: працюють комісії, люди отримують бюлетені, підходять до урн, журналісти спілкуються з виборцями. Кореспондентка «Маріуполь 24» Наталія Мнацаканян розповідала, що маріупольці нібито йдуть голосувати «зі святковим настроєм». Один із чоловіків на дільниці навіть пожартував: «Видите, я по-праздничному почти одет, так что все нормально, все хорошо».

Російські медіа також повідомляли, що люди приходили на дільниці з самого ранку, а після п’ятої вечора їх нібито стало більше. Але за телевізійним сюжетом неможливо зрозуміти, скільки людей насправді прийшло голосувати і наскільки ці кадри відображають ситуацію по всьому місту. Залишаються речі, про які в таких сюжетах не говорять: закриті адреси частини дільниць, мобільні урни й дострокове голосування, під час якого окупанти радісно рапортують про «рекордну явку»

У російських сюжетах усе це виглядає як звичайні вибори: відкриті дільниці, урни, чиновники з бюлетенями, «міжнародні спостерігачі» та висока явка.

МЗС України 18 вересня нагадало про інший бік цієї картинки: голосування відбувається на окупованій території іншої держави. У відомстві назвали його «фарсом держави-окупанта» та закликали міжнародну спільноту не визнавати ані самі вибори, ані їхні результати.

Голосування триватиме до 20 вересня. Після цього Росія оголосить результати, за якими частину депутатів Держдуми представлятимуть як обраних, зокрема, від окупованих територій України.

Читайте більше в нашій спецтемі НЕвибори.