Зеленський запровадив санкції проти колишнього акціонера маріупольського «Азовмашу» Юрія Іванющенка

Президент Володимир Зеленський запровадив санкції проти колишнього народного депутата від Партії регіонів Юрія Іванющенка, який свого часу був акціонером маріупольського машинобудівного холдингу «Азовмаш».

Відповідне рішення Ради національної безпеки і оборони Зеленський увів у дію указом №746/2026 від 20 серпня.

Санкції передбачають блокування активів Іванющенка, повне припинення торговельних операцій і транзиту ресурсів, заборону виведення капіталу, зупинення фінансових зобов’язань, анулювання ліцензій, заборону участі у приватизації та придбання землі в Україні. Також йому заборонено укладати угоди та проводити операції із цінними паперами.

У додатку до рішення РНБО зазначено, що Іванющенко має громадянство України, Болгарії та Російської Федерації.

В Офісі президента пояснили, що екснардепа внесли до санкційного списку через кримінальну справу, бізнес на окупованій території та зв’язки з Росією.

«Він є підозрюваним у кримінальному провадженні щодо легалізації земельних ділянок вартістю понад 160 мільйонів гривень. Також пов’язані з ним підприємства працюють у тимчасово окупованому Криму, він підтримує зв’язки з представниками кримінального та бізнес-середовища Росії і після початку повномасштабного вторгнення неодноразово відвідував РФ», — повідомили в ОП.

Хто такий Юрій Іванющенко

Юрій Іванющенко — бізнесмен із Єнакієвого та колишній народний депутат. У 2007–2014 роках він представляв у Верховній Раді Партію регіонів і належав до найближчого оточення президента-втікача Віктора Януковича.

У медіа за ним закріпилося прізвисько «Юра Єнакіївський». За часів президентства Януковича Іванющенка вважали однією з найвпливовіших непублічних фігур у країні. У 2011 році журнал «Кореспондент» поставив його на друге місце у рейтингу найвпливовіших українців — одразу після самого президента.

Іванющенко не обіймав високих посад у виконавчій владі, однак журналісти пов’язували його з контролем над великими підприємствами та фінансовими потоками. Серед бізнес-активів, до яких він мав стосунок, називали маріупольський «Азовмаш», одеський ринок «7-й кілометр», київський аеропорт «Жуляни», банки, вугільні підприємства, будівельні та аграрні компанії. Значну частину проєктів він розвивав разом із бізнес-партнером Іваном Аврамовим.

Після Революції гідності Іванющенко залишив Україну. У 2014 році Європейський Союз запровадив проти нього санкції через підозри українських правоохоронців у незаконному заволодінні державними коштами. У 2017 році ці обмеження зняли після закриття частини кримінальних проваджень в Україні.

У 2015 році українські правоохоронці повідомляли про арешт 72 мільйонів євро на рахунках Іванющенка у Швейцарії. Згодом швейцарська влада розпочала окрему процедуру конфіскації його активів на суму понад 100 мільйонів франків.

Нині Іванющенко знову перебуває в розшуку. 

Зліва направо: президент «Смарт-холдингу» Вадим Новинський, народний депутат Юрій Іванющенко та голова АП Сергій Льовочкін на стадіоні у Києві, 6 травня 2012 року. Фото УНІАН

Земля ринку «Столичний» і розшук НАБУ

НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура підозрюють Іванющенка та ще кількох осіб у незаконному заволодінні 18 гектарами державної землі вартістю понад 160 мільйонів гривень.

Йдеться про територію ринку «Столичний» у передмісті Києва. За версією слідства, для зміни статусу землі використовували підроблені документи та повноваження посадовців Держгеокадастру. Частину державної ділянки нібито передали підставним особам для подальшого оформлення на пов’язані структури. Кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, винуватість його фігурантів судом не встановлена.

У вересні 2025 року Іванющенка оголосили в розшук. У квітні 2026 року Вищий антикорупційний суд дозволив проводити щодо нього спеціальне досудове розслідування, тобто заочне слідство. У червні Апеляційна палата ВАКС заочно обрала йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Це рішення дає змогу розпочати процедуру екстрадиції. Дані про перебіг справи оприлюднює проєкт «ВАКС вирішив».

Санкції проти Іванющенка НАБУ просило запровадити ще в березні. Спочатку СБУ заявила про недостатність наданих відомостей, однак у серпні саме за пропозицією Служби безпеки обмеження були введені.

У липні журналісти «Української правди» знайшли Іванющенка в Монако. Його зняли в готельному комплексі Monte-Carlo Bay під час зустрічі з давнім бізнес-партнером Іваном Аврамовим.

Іванющенко в Монако. Скриншот із відео «Української правди» 

Як Іванющенко пов’язаний із Маріуполем та «Азовмашем»

З Маріуполем Юрія Іванющенка пов’язував один із найбільших машинобудівних активів України — група «Азовмаш», яка спеціалізувалася на виробництві вантажних вагонів, цистерн і важкого промислового обладнання.

У 2011 році родина Іванющенка увійшла до складу акціонерів холдингу. Тодішній президент «Азовмашу» Олександр Савчук публічно підтвердив участь родини політика в підприємстві та назвав її «сімейним бізнесом» Іванющенків.

За інформацією, яку тоді оприлюднили «Українська правда» та інші видання, Іванющенко придбав 25% акцій «Азовмашу» із пакета, що належав структурам Савчука. Орієнтовну вартість частки оцінювали у 175 мільйонів доларів, однак офіційно суму угоди не розкривали.

На той момент держава зберігала 50% плюс одну акцію ПАТ «Азовмаш». Іванющенко безпосередньо не купував державний пакет — він увійшов до приватної частини акціонерного капіталу.

Паралельно підприємства групи об’єднали свої корпоративні права у кіпрській компанії Wessanen Trading Limited, яку пов’язували зі структурами Савчука та Іванющенка.

Невдовзі на трьох підприємствах холдингу провели додаткові емісії акцій. Частка Wessanen Trading Limited у «Маріупольтяжмаші» зросла з 24% до 81%, у Маріупольському термічному заводі — з 41,4% до 89%, а в Головному спеціалізованому конструкторсько-технологічному інституті — з 42% до 93%.

У результаті вплив інших акціонерів на ці підприємства різко скоротився, а кіпрська структура фактично отримала над ними контроль. Видання також зазначало, що така схема зменшила привабливість державної частки «Азовмашу» для потенційних інвесторів.

Пік виробництва підприємства припав на 2012 рік, коли «Азовмаш» випустив продукції більш ніж на 9,4 мільярда гривень. Головним ринком збуту залишалася Росія. Після смерті Олександра Савчука в листопаді 2012 року та різкого скорочення російських замовлень у 2013-му на підприємстві почалася криза, яка згодом призвела до фактичного банкрутства.

Нагадаємо, у 2015 році тодішній міський голова Маріуполя Юрій Хотлубей заявляв, що не може зв’язатися з Іванющенком для ухвалення рішень щодо порятунку підприємства. До 2016 року представника екснардепа вивели зі складу наглядової ради, що могло свідчити про втрату ним контролю над активом. 

Пізніше назви пов’язаних з Іванющенком структур зникли з переліку власників «Азовмашу». Однак саме період його входження до капіталу став одним із ключових епізодів перерозподілу власності навколо маріупольського промислового гіганта.

Читайте також:

Суд остаточно визнав маріупольський «Азовмаш» банкрутом. Гауляйтер Маріуполя Іващенко таки добив підприємство

Ахметова, экс-директора «Азовстали» Белого и экс-владельца «Азовмаша» Иванющенко проверит СБУ, - ВИДЕО

В Мариуполе пустят с молотка “Азовмаш”

Борьба за "Азовмаш". Кипрские судьи заподозрили Иванющенко в выводе активов предприятия