Море, яке втрачає себе: як змінюється Азов, поки окупанти будують “курорти”, - ФОТО, ВІДЕО

Мертві дельфіни на узбережжі, мор риби у Кальміусі та медузи біля пляжів — Азовське море дедалі частіше подає сигнали про глибокі зміни, які відбуваються з його екосистемою.

Останніми місяцями російські наукові інститути самі фактично визнають: море стрімко змінюється. Азов стає солонішим, традиційні види риби скорочують популяції, натомість зростає кількість медуз, рапанів та креветок. Російські вчені вже прямо говорять про «екосистемну кризу» та необхідність «екологічної реабілітації» моря.

Паралельно окупаційна влада просуває зовсім іншу картинку — «туристичного Азова». На узбережжі планують будувати готелі, яхтові причали, ресторани, круїзні маршрути та нові курортні кластери — зокрема на території Білосарайської коси та поблизу зруйнованого війною Широкиного.

Усе це відбувається на тлі мілітаризації узбережжя, деградації морської екосистеми та поступової зміни самого Азову — моря, яке десятиліттями було одним із символів Приазов’я.

Море почало викидати проблему на берег

Другий тиждень поспіль узбережжя Азовського моря біля Маріуполя, Білосарайської коси, Урзуфа та Сєдового викидає на берег мертву рибу й дельфінів. Місцеві жителі публікують у соцмережах фото туш морських тварин, риби у мазуті та брудної води.

Фото маріупольців із соцмереж

Паралельно в річці Кальміус фіксують масовий мор риби, а окупаційні служби проводять перевірки через можливі скиди забруднень.

«Нефть побольше разливайте в морях... Человек губитель природы... а сейчас так тем более», — пишуть користувачі під публікаціями про загибель дельфінів.

Втім, проблема значно глибша за окремі інциденти. Російські ж наукові інститути та окупаційні медіа останніми місяцями фактично визнають: Азовське море стрімко змінює свою екосистему.

Навіть російські науковці визнають: Азов стрімко змінюється

У квітні 2026 року російський Всеросійський науково-дослідний інститут рибного господарства та океанографії (ВНИРО) повідомив про масштабну трансформацію Азовського моря. У коментарі, який поширило підконтрольне окупантам «Донецьке агентство новин», науковці заявили, що «экосистема моря перестраивается с катастрофической скоростью».

У ВНИРО пояснювали це «активними кліматичними змінами», зростанням солоності та скороченням прісноводного стоку річок. При цьому російські науковці визнавали, що зміни вже впливають на промисел, видове різноманіття та економіку регіону.

Азов завжди був дуже вразливим морем. Невелика глибина, слабкий водообмін і сильна залежність від річкового стоку робили його чутливим до будь-яких змін. Але після 2022 року на природні процеси наклалися ще й наслідки війни, мілітаризації узбережжя, проблеми інфраструктури та забруднення.

Азов втрачає рибу, яка десятиліттями була його символом

Особливо помітно це стало на прикладі риби, яка десятиліттями вважалася символом Азову.

У квітні 2026 року російські медіа з посиланням на доцента кафедри зоології та аквакультури Кримського федерального університету Володимира Гайдаєнка повідомили: бичок фактично зникає через неможливість нормально нереститися.

«Повышение солености примерно на два промилле сделало невозможным развитие икры бычка, которая развивается в пределах 9-11 промилле, а соленость Азовского моря сейчас поднялась до 13», — заявив науковець у коментарі РИА Новости.

Паралельно різко скорочується й популяція ляща. Наприкінці квітня 2026 року АзНИИРХ у своїй монографії «Рыбохозяйственный потенциал Азовского моря», яку цитують росЗМІ, повідомило, що за 32 роки чисельність цієї риби скоротилася на 95% — із 35,6 мільйона особин у 1994 році до 1,8 мільйона у 2022-му.

«Соленость лещ не любит», — цитували російські медіа висновки іхтіологів.

Російські ж науковці прямо визнають: традиційні для Азову види поступово поступаються місцем іншим мешканцям моря.

Медузи, рапани та «нове меню» Азову

Поки бичок, судак, тарань і лящ скорочують популяції, в Азові стрімко росте кількість медуз, рапанів, креветок та інших безхребетних, які краще почуваються у солонішій воді.

У травні 2026 року Азово-Чорноморський філіал ВНИРО повідомив, що промисловий запас креветок у морі за останні десять років зріс у 27 разів — зі 111 до 3000 тонн.

«Рапаны являются наиболее интенсивно осваиваемым объектом промысла и по объемам добычи лидируют, опережая основные промысловые объекты Азовского моря», — заявила завідувачка лабораторії біоресурсів внутрішніх водойм ВНИРО Олена Саєнко.

Фактично море, яке десятиліттями асоціювалося з бичком і таранню, поступово перетворюється на море медуз, молюсків та креветок.

При цьому самі медузи вже кілька років поспіль стають окремою проблемою для узбережжя Азову. Через спеку та зміну солоності вони масово атакують пляжі, зокрема й Білосарайську косу, через що купатися в морі в окремі періоди практично неможливо.

Фото із архіву 0629

Кальміус: річка, яка несе кризу в море

Ще одним тривожним сигналом став Кальміус.

9 травня окупаційні ресурси повідомили про масовий мор риби в районі селища Придорожне неподалік зоопарку. За словами очевидців, поверхня води та берег були вкриті тушками риби.

Місцеві жителі пов’язували це зі скидами забруднень та проблемами каналізації.

«Подохло всё живое и никому нет дела», — писали користувачі у соцмережах.

Після цього окупаційні структури заявили про перевірки. Серед можливих причин вони називали скиди неочищених промислових стоків, пошкодження інфраструктури через бойові дії, проблеми з роботою очисних споруд, а також можливі порушення екологічних норм.

При цьому Кальміус безпосередньо впадає в Азовське море, а повідомлення про масову загибель риби з’явилися майже одночасно із новинами про мертвих дельфінів на узбережжі біля Маріуполя, Урзуфа та Сєдового.

Втім, попри заяви про екологічні перевірки, відбір проб води та лабораторні дослідження, жодних офіційних результатів окупаційна влада досі не оприлюднила. Принаймні станом на зараз російські та окупаційні медіа не публікували висновків щодо причин масової загибелі риби та морських тварин.

На цьому тлі українські екологи вже кілька років поспіль попереджають: війна та мілітаризація узбережжя створюють для Азовського моря додаткове навантаження, наслідки якого можуть проявлятися поступово — від забруднення води до змін у поведінці та виживанні морських тварин.

Що про це говорять українські екологи

Українські екологи також неодноразово попереджали про погіршення стану морської екосистеми.

Ще у 2023 році еколог, начальник науково-дослідного відділу Національного природного парку «Тузлівські лимани» Іван Русєв у коментарі «Голосу Америки» заявляв, що військові дії Росії вже призвели до масштабної загибелі дельфінів у Чорному та Азовському морях.

«Через військові дії, роботу сонарів, вибухи та мінування дельфіни втрачають орієнтацію, зазнають акустичних травм і гинуть», — говорив Русєв.

Доктор географічних наук, заступник директора Українського наукового центру екології моря Віктор Коморін у 2025 році в інтерв’ю «Суспільному» порівнював стан Чорного та Азовського морів із «хронічною хворобою».

«Море зараз перебуває у стані хронічної хвороби. Будь-який додатковий вплив може спричинити нові негативні наслідки для екосистеми», — зазначав науковець.

Поки море змінюється — узбережжя готують під «новий курорт»

Попри екологічні проблеми окупаційна влада дедалі активніше просуває зовсім іншу картинку — «туристичного Азова».

Російські структури вже презентували масштабні плани розвитку узбережжя: готелі, глемпінги, яхтові причали, ресторани, торгово-розважальні зони та навіть морські круїзні маршрути через Азовське море.

Однією з головних зон майбутнього «туристичного розвитку» окупанти називають Білосарайську косу поблизу Маріуполя — територію ландшафтного заказника, де гніздяться сотні видів птахів.

До 2044 року тут планують побудувати понад 1,5 тисячі готельних номерів, 15 причалів для маломірних суден та нову туристичну інфраструктуру.

Паралельно окупаційна влада заявляє про створення туристичних кластерів у Широкиному, Сєдовому та на інших ділянках узбережжя. У Маріуполі вже говорять про перебудову набережної під «єдину туристичну інфраструктуру» з кафе, ресторанами та готелями.

Втім, ці плани різко контрастують із реальністю.

Частина узбережжя Азовського моря залишається мілітаризованою територією з військовими базами, укріпленнями та обмеженим доступом. У багатьох прибережних районах досі існують проблеми з інфраструктурою, водопостачанням і безпекою.

При цьому сам Азов поступово змінюється настільки швидко, що навіть російські наукові структури вже говорять про необхідність «екологічної реабілітації» моря та повного перегляду правил рибальства.

Азовське море завжди було одним із символів Приазов’я. Але зараз воно дедалі більше нагадує екосистему, яка втрачає звичний баланс — разом із рибою, дельфінами та самим образом моря, яке десятиліттями знали маріупольці.