Як в столиці ігнорують житлові проблеми ветеранів з ТОТ

Міністурство розвитку громад та територій повідомило, як реалізується програма компенсаційних сертифікатів за втрачене житло на ТОТ для військових з окупованих територій.

"У регіонах, зокрема й у Києві, вже працюють близько 1200 комісій, які розглядають звернення людей. Ними вже ухвалено майже 4 500 позитивних рішень. Перевірити статус заявки або дізнатися про рішення комісії можна у мобільному застосунку Дія", - оптимістично повідомляє пресслужба міністерства.

Проте насправді ситуація виглядає дещо по-іншому.

Військовий, маріупольський журналіст, звільнений з полону боєць територіальної оборони Володимир Чертушкін написав детально, як насправді реалізується програма у Києві.

"Ну як же ж було не звернути увагу на вчорашній допис шановних посадовців Міністерство розвитку громад та територій України !

Звісно, стосовно тих самих житлових ваучерів.

Душа кричить. Тож слухайте.

Як стверджуюється у цьому дописі, нині вже майже 4,5 тис. ВПО - УБД та інвалідам війни (зі всієї країни) - схвалено (!) заяви на ваучер, які вони подавали через застосунок "Дія". Причому близько 1200 комісій з розгляду питань щодо надання допомоги для вирішення житлового питання окремим категоріям ВПО, що проживали на тимчасово окупованій території (далі - просто комісії) сумлінно працюють (цитую) "у регіонах, зокрема у Києві..."

Та ти шо...

А от скажіть, будь ласка, чому тоді станом на сьогодні (на цю секунду) жодна з заяв ветеранів та інвалідів війни, мешкаючих (як ВПО) у столиці, не отримала не те що статус "схвалено" (нижче я наведу скрін "щасливчика" з Покровської (!) громади), але й статуса "в обробці". І лише "очікує обробки"?

Я подавав цю заяву в застосунку "Дія" ще 1 грудня, тобто в перший же день.

Давно вже минули 30 календарних днів, передбачених Постановою КМУ № 1176 від 22.09.2025 р., на розгляд заяви відповідною комісією. Тобто законні строки зірвано ще 31 грудня.

Додам більше: перший скрін "щасливчика" зі статусом "схвалено" я побачив в одному з чатів від побратима з Дніпропетровщини ще... 23 грудня. Як вам таке? А столиця чомусь пасе задніх. 

І може, х... би з ним, як сказала б одна шановна посадовиця тієї самої героїчної Покровської громади. Але від, м'яко кажучи, слабкої зацікавленості деяких представників київської міської влади у виконанні положень постанови 1176 у столиці, через їхнє таке ставлення до житлових проблем ветеранів та інвалідів війни-ВПО, ті й досі живуть (війна їх змусила) поруч з ними, з "корінними", винаймаючи в переважній більшості у "корінних" хати за чималі гроші. Причому без усіляких там офіційних договорів про оренду і пов’язаного з цим оформлення ФОП з відповідним КВЕД киянами-орендодавцями. І внаслідок нероботи комісіїї в плані розгляду заяв ті самі ветерани-ВПО у Києві можуть у нинішньому році "пролетіти" повз каси. Навіть ті, хто подав заяви у перших числах грудня, будучи обізнаними у цифрових технологіях і не маючи питань ні з реєстрами, ні з несудимістю. 

Бо виділених у бюджеті на цю програму цільових коштів на всіх (зараз ця цифра наближається до 30 тис.) ветеранів та інвалідів війни - ВПО з ТОТ – цього року може не вистачити. А курс валюти, до якого у переважній більшості прив’язана вартість квадратного метру житла у столиці, буде зростати… І що будуть ті 2 млн. гривень через рік?

А чому ж все так?

Пояснюю. Автори допису [із міністерства], знову ж м'яко кажучи, прикрасили картинку. 

Так, комісія в Києві вже є. 

Але по-перше.

Вона не укомплектована до кінця належним за нормами постанови 1176 чином - тими самими представниками від громадськості, про яких я вже казав у попередніх дописах. Пам'ятаєте - згідно з Постановою КМУ, їх повинно бути не менше 1/3 від загального складу комісії. Тобто, згідно з черговим розпорядженням (за цією тематикою) очільника КМВА Тимура Ткаченка (№ 23 від 20.01.26 р.), їх повинно бути аж 12 (всього 36). А зараз у комісії є лише один представник від громадськості - Антон Сошников, виконавчий директор ГО "Український координаційний центр з підвищення правової освіти населення», кандидат юридичних наук (інформація з відкритих джерел). 

Інші 24 особи у опублікованому в Розпорядженні начальника КМВА складі Комісії - посадовці, в тому числі і від районних держадміністрацій у м. Києві.

Майже водночас з оприлюдненням розпорядження № 23 на офіційному порталі Києва з'явилося вже друге оголошення про продовження відбору представників від громадськості до комісії.

Знову ж нагадаю: перше таке оголошення з'явилось лише... 26 грудня, хоча Розпорядження начальника КМВА № 1220 про створення Комісії у м. Києві було оприлюднено ще 26 листопада 2025 р. 

Що в цей час, тобто весь місяць (!), робилося для реалізації положень постанови № 1176 посадовцями місцевої влади? (Зазначу: постанова на створення комісії виділяє 5 робочих днів).

Не було ж сильних морозів (більшу частину грудня взагалі панувала плюсова температура). Працювали всі види комунального транспорту, не було у місті таких, як зараз, проблем з опаленням та постачанням електрики. 

Чи шановні люди були зайняті обговоренням меню на новорічний стіл та конкурсів на корпоративи?

Чому в низці інших громад в цей же час вже почали реально ПРАЦЮВАТИ комісії, розглядаючи заяви від претендентів на ваучери?

Зазначу: я кожен день, мов той ботанік, моніторив офіційний портал Києва. І бачу, з якою регулярністю публікуються розпорядження начальника КМВА про затвердження рішень комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені об’єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терактів, диверсій, спричинених збройною агресією РФ проти України (за програмою єВідновлення)... 

Як це розуміти? Тобто ця комісія працює! Чому так? Бо тут свої, кияни? А ми хто? Магли якісь, чи що? Проблеми з житлом у ветеранів та інвалідів війни - ВПО не такі вже й важливі? Що за ознаки сегрегації за територіальною ознакою?

По-друге.

У коментарях під цим дописом наводиться ще одна причина нерозглядання комісіями заяв (у "Дії) на ваучери. Це, щоправда, стосується Дніпра та деяких інших великих міст країни.

Заявникам від комісій пишуть: "На сьогоднішній день методика (Мінфіну) ще не затверджена, і відповідно Мінфін не може проводити верифікацію заяв про надання допомоги..." 

Докладаю голосом через рот, як казав мій комбриг: згідно з офіційним листом Міністерства фінансів України від 12.01.2026 № 26320-11/14-3ПІ/18, методика затверджена наказом № 617 ще 8 грудня 2025 року, а технічна верифікація запущена з 5 січня 2026 року. Крапка. Не може тут бути ніяких «відмазок», вибачте.

І по-третє.

Скільки я не просив у своїх запитах до київської міської влади надати інформацію про дату першого (та інших) засідань Комісії, "внятної" відповіді я на це так і не отримав. І відповідну інформацію на офіційному порталі Києва теж не знаходив (мабуть, погано шукав).

А буквально вчора, відвідуючи зовсім з іншого питання КМДА, я дізнався, що ПЕРШЕ засідання Комісії у Києві ВЖЕ відбулося. 22 січня! У приватній бесіді з активом нашої Коаліції ГО «Штаб солідарності маріупольців «MRPL шлях до дому» ця інформація підтвердилася, та ще зі мною поділилися протоколом цих зборів. Дивно: а чого ж його немає на офіційному порталі Києва? Ця ж інформація має велике суспільне значення. Чи у «державі в державі» можна вже не дотримуватися ст. 15 і ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації»? Та й постанови № 1176?

Один з членів комісії, знову ж у приватній бесіді, пояснив: засідання технічне, на ньому обрано голову комісії, секретаря і обговорено деякі організаційні питання. "А все ж таки?" -як спитали б в Одесі".

На завершення свого допису Володимир Чертушкін звертається до КМДА та КМВА з вимогою оприлюднили всі документи по роботі комісій. Обіцяє звертатися до суду у разі недотримання київською адміністрацією вимог законодавства.

Пан Чертушкін закликав всіх ветеранів, які втратили житло в окупації, об'єднуватися для вирішення проблеми. 

"Що ж, чекаємо на лютневий позитивний допис від Мінрозвитку. ДУЖЕ сподіваюсь, що серед щасливчиків (зі статусовм «схвалено» у заявах) будуть і ВПО-ветерани, які мешкають у столиці", - зазначає Володимир Чертушкін.

Читайте також:  “Мене, і таких як я, мабуть вважають необізнаними простаками”. Історія захисника Маріуполя, який намагається отримати житловий ваучер від держави