
Як Данія змогла обійти вето Орбана і що буде далі з рухом України до ЄС
11 грудня, на спеціально скликаній зустрічі у Львові, ідея під назвою "фронтлоудинг" (Frontloading), перетворилася на реальність. Причому – що особливо показово – угорці не стали ігнорувати це засідання і теж поїхали до Львова.
Попри те, що формально кластери залишаться у статусі "не відкритих", технічно вступні переговори розблоковані. У Львові Україні офіційно передали так звану переговорну позицію ЄС за трьома кластерами, і далі буде тривати те, що відбувається на переговорах зазвичай. Вже є домовленість із кіпрським головуванням, що на початку 2026 року відбудеться аналогічне "гібридне відкриття" решти трьох кластерів.
Понад те, Київ може навіть завершити переговори ще до подолання вето Орбана. А далі, коли угорська проблема буде вирішена – відкриття кластера та закриття його глав може бути навіть одночасним. І це відкриває шлях до швидкої готовності до вступу – але тільки у разі, якщо Україна втілить необхідні реформи.
Більш детально – в статті редактора "Європейської правди" Сергія Сидоренка "План Б" та мовчанка Орбана: як ЄС розблокував рух України до вступу та що буде далі. Далі – стислий її виклад.
Новина, що прийшла у четвер зі Львова, пролунала справжньою сенсацією.
Саме Данія працювала над тим, щоби встигнути до кінця свого головування запустити ідею "фронтлоудингу", про яку публічно вже понад пів року говорять у Києві та Брюсселі, – і зрештою встигла. Без перебільшення, в останній можливий момент.
Для запуску "фронтлоудингу" вирішили обійтися взагалі без формальних рішень Ради ЄС. Лише одноосібне рішення данського головування, підтримане Єврокомісією.
А щоб офіційно повідомити про нього усім іншим державам, Данія скликала неформальну зустріч Ради.
Для підкреслення символізму цю зустріч призначили у Львові.
Марі Б'єр, відповідальна за розширення у данському уряді, не стримувала радості. "Я дуже пишаюся тим, що данське головування створило новий підхід до розширення", – заявила вона ще перед початком засідання, на якому це рішення мало бути оголошене.
Б'єр, коли вийшла до журналістів, мала дві головні тези, пов'язані з угорським вето.
По-перше, вона критикувала угорців, які є абсолютно неконструктивними, і тому їх довелося обійти.
А по-друге, міністерка підкреслювала, що тепер в Угорщини немає можливості блокувати переговорний процес.
"Тепер усе залежить від України. Зараз це на 100% стосується українських реформ, і це буде залежати від того, як швидко ми зможемо рухатися", – визнав віцепрем'єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка.
Але нинішній технічний процес, що розпочався не позбавляє потреби домовитися в урядом Угорщини – очевидно, вже не нинішнім, а наступним, який буде сформований за результатами виборів у квітні 2026 року (хай хто його очолюватиме).
Але тут є ще одна добра новина.
У Львові, паралельно з усім цим процесом, Україна та ЄС узгодили пріоритетний план реформ з питань протидії корупції та судочинства. А в уряді визнали, що це необхідно, щоби відновити довіру до реформ в Україні.
Але для України украй важливим ресурсом є час. І у Брюсселі це розуміють.
Тому данська схема передбачає не поблажки, а пришвидшення.
Щоби не втрачати час Україна і Єврокомісія вже зараз, поки Орбан формально зберігає своє вето – хочуть довести переговорний процес хоч до завершення.
А коли угорське вето впаде – на одному засіданні відкрити переговори і закрити їх.
Докладніше – в матеріалі Сергія Сидоренка "План Б" та мовчанка Орбана: як ЄС розблокував рух України до вступу та що буде далі.
Інформує eurointegration.com.ua