Окупанти презентують «штучний інтелект» для ЖКГ, поки маріупольці живуть без тепла та води

Під час чергової “прямої лінії” очільник окупаційного підприємства «Донбасстеплоенерго» Сергій Полхов заявив, що у так званій «ДНР»  100 об’єктів теплопостачання нібито підключили до “єдиної системи диспетчеризації”. 

Як повідомляють підконтрольні окупантам ЗМІ, йдеться про 60 котелень у Донецьку, 38 — у Макіївці та лише дві — у Маріуполі. До кінця грудня окупаційна адміністрація обіцяє додати ще 125 об’єктів.

За словами Полхова, система дозволить “в режимі реального часу” стежити за параметрами роботи котелень і швидше реагувати на аварії. 

На практиці ж маріупольці продовжують нарікати на слабкий тиск теплоносія, відсутність гарячої води та нескінченні дефекти, які тижнями не усувають.

Паралельно окупаційна влада просуває ще одну “інновацію” — автоматизовану систему зворотного зв’язку між мешканцями й комунальниками. Проєкт назвали “одним з найкращих у країні” та вручити спецприз російської премії «Лидеры ИИ». Нагороду отримав заступник голови окупаційного “уряду” Володимир Єжиков — всього за добу після того, як Путін закликав створити загальнонаціональний план впровадження штучного інтелекту.

Розробку створювали спеціалісти так званої “ДНР” разом із дослідницьким центром ІІ РАНХіГС. Система мала б вирішити хронічні проблеми з комунікацією між мешканцями та ЖКГ: хаотичні звернення, відсутність реакції, плутанину з відповідальними. Користувачам обіцяють “інтелектуального помічника”, який покаже, що зроблено у їхньому будинку, що заплановано і чому роботи затримуються.

Тим часом маріупольці регулярно повідомляють про провал відновлення житлового фонду, недороблені дахи, гори сміття та нескінченні перебої з водою й теплом. Комунальна система «відповідей у реальному часі» навряд чи змінить ситуацію, коли більшість проблем — наслідок поганої якості ремонтів, відсутності ресурсів і хаотичного “освоєння” коштів на відбудову. 

Більш того, у Маріуполі гостро бракує комунальних працівників, особливо фахівців із тепломереж, водоканалів та аварійних служб. Через це значна частина робіт виконується із затримками, а аварії на мережах можуть залишатися невирішеними тижнями. Окупаційні структури змушені залучати робітників із інших регіонів, однак це не покриває фактичну потребу міста у кваліфікованому персоналі.

Читайте також: Як змінилося життя в окупації за останні 3 роки