«Вибуховий інцидент». Звільнений з полону чоловік загинув в реабілітаційному центрі

Про трагедії, які трапляються з колишніми полоненими вже після їхнього повернення на підконтрольну Україні територію, говорять нечасто. Проте такі випадки є. Хтось гине внаслідок дорожньо-транспортних пригод, інші не витримують сімейних чи психологічних проблем.

Втім, історія Сергія Мезєнцева виявилася особливо незвичайною. Чоловік загинув на території реабілітаційного центру «Лісова поляна» внаслідок вибуху невідомого предмета.

Про цю подію редакція 0629.com.ua дізналася від доньки загиблого — Катерини Мезєнцевої. Вона нині проживає у Польщі й поділилася з журналістами тією інформацією, яку має сама.

У полоні як цивільний

Сергій Мезєнцев в полон потрапив як цивільна особа на території Херсонської області. Йому було 46 років. Він працював на тракторному заводі, виконував зварювальні роботи та ремонтував техніку. Чоловік мав добре серце, золоті руки та світлу голову. За це його всі любили та поважали. Формальним приводом для його арешту російськими окупантами стало те, що він проходив військову службу під час АТО.

«Я ще в 2022 році наполягала на тому, щоб він виїхав з окупованої території. Але батько  відмовився. Він був впевнений, що нічого з ним не трапиться. Наївний, всіх вважав такими же добрими як він», – каже його донька.

Сергія захопили в полон 4 серпня 2022 року — російські військові забрали його просто з дому.

Донька Катерина розповідає, що достеменно не знає, де саме утримували її батька. Відомо лише, що його неодноразово етапували — як на тимчасово окупованих територіях, так і в Росії. Серед місць, де він побував, — Горлівська колонія, Торецьк та Алтай. Саме під час його перебування в неволі у родині народилася онука.

23 травня 2023 року Сергій повернувся в Україну разом із п’ятьма іншими цивільними заручниками.

«Батько зізнавався, що має проблеми зі здоров’ям і страждає на безсоння. Але подробиць не розповідав, казав, що все пояснить при особистій зустрічі», — згадує Катерина.

Трагедія, яка не мала статися

«Я не можу повірити, що це сталося! Не вірю, що це випадковість!» — зі сльозами говорить Катерина.

Її батько Сергій після полону проходив реабілітацію неподалік Києва у спеціалізованому центрі «Лісова поляна». Його стан поступово поліпшувався, він почав відчувати себе краще й навіть просив продовжити лікування, адже мав труднощі з житлом.

Трагедія сталася 7 серпня 2025 року. Лише за годину до цього Сергій розмовляв телефоном зі своєю дружиною. Що відбулося далі — досі з’ясовують слідчі.

«Мені подзвонили й сказали, що вибухнула граната, і мій батько разом з охоронцем загинули. Я була шокована. Як таке могло статися? Адже мій батько був розсудливою людиною», — розповідає Катерина.

За її словами, правоохоронці спершу повідомили, що вибух стався на території «Лісової поляни» у приміщенні охорони — нібито чоловіки необережно поводилися з гранатою. Згодом версія змінилася: мовляв, трагедія сталася у лісі поруч, а вибухнув ВОГ-17 чи саморобний вибуховий пристрій. Різні пояснення викликали у жінки обурення, і одного разу вона навіть посварилася зі слідчими телефоном.

«Мені казали, що у батька була відірвана права рука — отже, вибух стався саме тоді, коли він тримав предмет у руках. Складається враження, що справу намагаються замовчати. Родина далеко, і, мабуть, думають, що нікому це не цікаво. Але ні! Я повернуся в Україну й доб’юся розголосу. Такого не повинно бути. Звільнені з полону не мають гинути подібним чином!» — наголошує Катерина.

Кореспонденти 0629.com.ua поспілкувалися також із товаришем загиблого — Анатолієм Лямцевим, який, як і Сергій, свого часу перебував у полоні як цивільний. Він згадує, що Сергій був надзвичайно врівноваженою та спокійною людиною, яка ніколи не висловлювала думок про самогубство.

Разом вони потрапили на обмін і проходили реабілітацію в «Лісовій поляні». Проте в день трагедії Анатолія там уже не було. За його словами, інцидент стався у сторожці, розташованій приблизно за 100 метрів від перших корпусів центру.

«Я не вірю, що навіть у стані сп’яніння Сергій міг би гратися з гранатою. У нього не було жодних небезпечних предметів. Можливо, стався конфлікт, і хтось закинув гранату у вікно. Адже, наскільки мені відомо, чеку знайшли на вулиці. А рука у Сергія була відірвана, бо він, ймовірно, намагався викинути вибухівку», — розповів Анатолій.

Він переконаний, що правоохоронці намагатимуться кваліфікувати трагедію як «нещасний випадок», хоча сам має іншу думку.

«Звалити все на людину, якої вже немає, — найпростіше», — додає він.

Офіційна версія

Директорка реабілітаційного центра «Лісовою поляни» Ксенія Возніцина підтвердила 0629, що такий випадок справді був, що вона та весь медичний персонал сповнені жалю. Вони знали Сергія тільки з позитивної сторони та були задоволені поліпшенням його стану.

«Я не маю юридичного права озвучувати все, що я знаю чи можу припускати. Я 11 років лікую військових та ветеранів. За кожного з них я готова стояти горою, життям і смертю. Я оберігаю кожного, кого знаю. Та це не просто високі слова», - каже Ксенія Возніцина.

Лікарка переконана, що не боїться розголосу, але ЗМІ не повинно висвітлювати цю історію, бо це тільки збільшить стигматизацію військових та звільнених з полону, посилить стереотип того, що вони небезпечні та збільшить розбіжність між ними та цивільними.

«Який сенс це висвітлювати? Сталося те, що сталося. Я переконана, що це було, як кажуть, необережне поводження», — зазначає вона й додає, що, найімовірніше, йшлося не про заводську гранату, а про якийсь інший вибуховий предмет.

Говорячи про заходи безпеки у закладі, де перебувають звільнені з полону, директорка наголошує: утримувати реабілітантів у повній ізоляції неможливо, адже це суперечить самій програмі ресоціалізації.

Поліція продовжує розслідувати обставини загибелі Сергія Мезєнцева. Слідчий Андрій Фісенко, який веде цю справу, у коментарі для 0629.com.ua повідомив, що відкрито кримінальне провадження за статтею 115 Кримінального кодексу України (умисне вбивство). Наразі всі деталі та обставини трагедії з’ясовуються.

Сергія Мезєнцева поховали у Києві. Після повернення з полону він так і не встиг побачити доньку, дружину та онучку, яка народилася під час його перебування в неволі.

Слідчі дії у цій справі тривають.

ЧИТАЙТЕ нас в Телеграм-каналі Маріуполь 0629

НАДСИЛАЙТЕ свої повідомлення в Телеграм-бот 0629

ОБГОВОРЮЙТЕ новини в нашій групі Фейсбук - Маріуполь Місто-герой

ДИВІТЬСЯ нас на YouTube