Що чекає на Україну в 2025 та 2026 роках. Прогноз експертів

На фоні пануючого песимізму на Texty.org вийшла напрочуд оптимістична стаття про сценарій майбутнього України.

Влітку 2024 року Асоціація Української миротворчої школи провела форсайт-сесію. Форсайт – це передбачення майбутнього, яке робиться не на картах таро, а базуючись на знаннях експертів та аналітики існуючих даних.

Асоціація УМШ вже не вперше проводить подібні форсайт-сесії для визначення візії майбутнього для України, і, як зазначають журналісти Текстів, більша частина попередніх прогнозів аналітиків справдилась.

Тож буде цікаво подивитися на експертне передбачення майбутнього на 2025 рік, тим більше що прогноз експертів – позитивний.

Повний текст статті читайте на сайті Текстів. Ми ж надаємо основні тези передбачення.

Зима-весна 2025: ідеальний шторм

Українців очікує ідеальний шторм.

Лінія фронту і далі «відповзатиме», що водночас не призведе до катастрофічних наслідків. Проблеми з мобілізацією виходять на перше місце, що визначатиме і ефективність спротиву, і ефективність українських держінституцій.

Російська інформаційна війна проти світу триває. Зростає загроза нав’язування Україні «миру будь-якої ціною».

Крім того, що згадані тенденції балансуватимуться адаптацією українців до умов війни та достатньо високим рівнем консолідації, хронічний стрес, зумовлений війною, брак успіхів у розвитку зимової кампанії, незадоволення діями уряду та парламентської більшості, вплив російських ІПСО на частину українського суспільства, сумніви частини українців у спроможності влади вирішувати проблеми можуть призвести до повноцінної кризи влади наприкінці зими — навесні 2025 року.

Попри це, вибори парламенту та президента у 2025 році малоймовірні (до 30%).

Сценарій, коли проактивна опозиційна меншість нав’язує свій порядок денний деморалізованій, політично збанкрутілій правлячій більшості (за прикладом 1991, 2004 та 2014 років), учасники форсайту оцінюють із таким самим рівнем імовірності, як і можливість проведення виборів в умовах воєнного часу (30%). Водночас створення уряду національної єдності навесні 2025 року може стати сценарієм розширення легітимності влади в умовах, коли так і не з’являються передбачені законодавством можливості для проведення виборів.

Залужного учасники форсайту назвали кандидатурою, яка потенційно спроможна об’єднати суспільство, але ймовірність появи уряду національної єдності на чолі із Залужним оцінили як доволі низьку (10%).

Що буде з фронтом, армією, економікою? Ці питання визначатимуть як рівень конфліктності в суспільстві, так і подальші сценарії. У цій точці навесні-влітку 2025 року українці опиняються в сценарній виделці: або ми рухаємося в бік затяжного конфлікту без вирішення, або ми мобілізуємося, вистоїмо і почнемо швидкий рух до НАТО і ЄС.

Перемога Трампа консолідує популістів по всьому світу. Це може створити додаткові турбуленції для отримання Україною фінансової та військової допомоги від країн ЄС та інших наших союзників. І водночас перемога Трампа мобілізує ті сили в Європі, які більше відчувають загрозу (Балтійські країни, Польща, Скандинавські країни, Нідерланди, Велика Британія). Якщо в цих обставинах європейські країни переусвідомлять свою роль у північноатлантичній безпековій моделі, залишаються великими шанси, що їх зусилля компенсують на певному етапі зменшення американської підтримки протидії російській агресії.

24 лютого 2025 року виповнюється три роки путінському сценарію «Київ за три дні».

Стратегічний розрахунок Путіна полягав у тому, що на повномасштабну агресію не буде спротиву. У Кремлі дістали з архівного пилу сценарії Прага-1968 та Кабул-1979, щоб повторити для Києва-2022. Ця спроба провалилася. Київ вистояв. Українська держава не впала. Руйнування інституцій не сталося. Це перетворило російський бліц на конфлікт на виснаження, якого РФ не планувала, не очікувала і тому не підготувала необхідних ресурсів. Путіну не вдалося відновити СРСР «до 100-ї річниці створення».

Три роки — це психологічна межа, за якою неможливо і далі повторювати, що «СВО іде за планом». Втрати російської армії за ці три роки на порядки перевищили втрати Радянської армії за 10 років війни в Афганістані. Це повний провал. І цей рік стане роком усвідомлення більшістю росіян, що Путін втягнув країну в програшну авантюру. Незадоволення ситуацією в РФ зростатиме.

У РФ починаються свої «голодні ігри»: ресурси скорочуються.

Економічні процеси у РФ дуже подібні до того, що відбувалося перед розпадом СРСР. І в СРСР в останні роки його існування, і в РФ сьогодні спостерігаються проблеми із покриттям дефіциту бюджету попри номінальне зростання ВВП. Наявні проблеми спричинять інфляційну свічку наприкінці зими-навесні 2025 року.

Другий процес – інфраструктурне зношення РФ через постійне недофінансування в умовах пріоритетного фінансування потреб війни. Зграї локальних «чорних лебедів»: лісові пожежі, які не гасять, бо не вистачає ресурсів, криза ЖКХ, «замерзлі міста» – усе це є проявами цього процесу. Усе це посилюватиме втому росіян від війни. Можуть початися падіння літаків, або якісь подібні техногенні катастрофи: збільшується крихкість системи. Збільшуються зони крихкості, які можуть почати об’єднуватися і на якомусь етапі – спричинити «ефект доміно» і в економіці, і в соціально-політичній сфері.

Вже навесні стане помітно, що економічні проблеми впливають на спроможність РФ продовжувати війну.

Натомість очікується зростання ресурсної підтримки України з боку ЄС, яка компенсує скорочення підтримки США.

Літо-осінь 2025: світло вкінці тунелю

Уже навесні 2025 року легко можна уявити реалізацію сценарію, коли Трамп перетворюється із голуба миру на розлючену фурію. Сценарій передбачає, що зусилля Трампа домовитися із Путіним закінчуються фіаско: Путін «кидає» Трампа, Трамп почувається приниженим і надає Україні після цього додаткову допомогу.

8 травня 2025 року на Саміт Миру та відзначення Дня Перемоги над нацизмом до Києва з’їжджаються лідери колишньої антигітлерівської коаліції – президенти Франції та Польщі, Балтійських країн, прем’єр-міністр Британії, президент США. До Путіна на парад приїжджають Ким Чен Ин, Лукашенко, Орбан і Фіцо. У цій компанії Путін має блідий вигляд.

Повітряна тривога примушує російського диктатора та його гостей ретируватися з трибуни Мавзолею. На Червону Площу сідає український безпілотник у вигляді літака Матіаса Руста. Усе це разом посилює деморалізацію російського суспільства. Про подібні сценарії учасники форсайту висловлювалися із великою долею гумору, але не наважилися їх відкинути.

Натомість подальші економічні проблеми РФ стають з кожним місяцем усе більш серйозними.

«Гробові» гроші – інтенсифікували інфляційні процеси у Російській імперії 1916 році після Брусилівського прориву. Чи спрацює це цього разу в подібній спосіб? Така імовірність є. Грошей в економіку РФ вкинули дуже багато (включаючи «гробові», «контрактні», на підтримку воєнпрому і т.д.), але парадокс полягає в тому, що грошей стає більше, а товарів та послуг більше не стає: імпорт перекритий по багатьох товарних групах, спроможності власної економіки випускати потрібні товари тапослуги обмежені браком робочих рук. І коли грошей стає більше, а товарів і послуг більше не стає – то все це створює додаткові можливості для зростання інфляції.

Процеси, які відбуваються у РФ протягом 2025-2026 року подібні до тих, що відбувалися в економіці СРСР у 1989-1990 роках, коли зростання номінального ВВП відбувалося водночас з емісійним покриттям дефіциту бюджету. Разом з іншими проблемами тоді це спричинило економічний крах.

Помилки в системі накопичуються повільно, а потім система починає лавиноподібно руйнуватися: так було з Російською імперією у 1917-1918 роках, так було із СРСР у 1990-1991 роках.

У другій половині 2025 року проблеми російської економіки поглиблюються, проблемні кредити та криза на іпотечному ринку спроможні спричинити глибоку кризу банківської системи та фінансової системи загалом.

Паралельно відбуваються проблеми з сільським господарством: неврожаї та складнощі із закупівлею імпортних насіннєвих матеріалів, інкубаторських яєць, зростання цін на паливо і т.п. призводять до того, що восени 2025 року в окремих регіонах РФ починаються проблеми із харчами.

Економічні проблеми спричиняють соціальні хвороби: зростає злочинність.

Дотаційні регіони починають відчувати постійний брак коштів через припинення федеральних трансфертів: усі ресурси ідуть на війну. Зростає образа регіонів на Кремль.

Позаяк Кремль доклав необхідних зусиль, щоб знищити опозицію та попередити солдатські бунти, прояви протестних настроїв набувають стихійного безлідерного характеру.

На межі 2025 та 2026 років e РФ – очікуються обвальні економічні процеси, які супроводжуються масовими протестами у великих містах та найбідніших регіонах (Дагестан, Тива). У подальшій перспективі це відкриває шлях до фрагментації РФ.

Імовірність краху економіки РФ на початку 2026 року оцінюється учасниками форсайту у 50%.

2025 рік може стати роком переформатування інформаційного ринку: олігархічні телеканали втрачають ресурси та проводять суттєву оптимізацію.

Імовірність ефективного контрнаступу ЗСУ протягом першої половини 2025 року – малоймовірна. Параліч влади в Україні та зміна влади у США спроможні загальмувати процес підготовки до ефективних військових операцій. Картина літа 2025 року виглядає як ефективне стримування, активна оборона, насичення ресурсами українського війська. Осінь 2025 року – більш імовірний термін для ефективних військових операцій ЗСУ.

Протягом цього часу українській владі вдається подолати основні проблеми з проведенням мобілізації, накопичити необхідні ресурси для посилення тиску на ворога.

Наступ ЗСУ восени 2025 року, економічні та соціально-політичні проблеми в РФ відкривають вікно можливостей для повернення Криму (імовірність 25-30%), що своєю чергою може спричинити повномасштабну політичну кризу в РФ наприкінці 2025 та у 2026 році.

2026: вікно можливостей

Повернення Криму наприкінці 2025 року може спричинити ефект доміно в РФ – в політиці, економіці, безпековій ситуації.

Смерть Путіна може призвести до появи світоглядного близнюка, своєрідного «Путіна-2», допоки його імперська та авторитарна політика остаточно не збанкрутує в очах більшості його підданих. Політичне банкрутство імперських ідей та деморалізація росіян означатиме появу на політичній сцені в Росії «Антипутіна» – тобто його світоглядного антиподу.

Криза в Росії та її ослаблення відкриває нові можливості для України у 2026 році: укладання перемир’я та наближення остаточної перемоги над агресивним кремлівським режимом.

Навесні 2026 року відкриваються можливості для проведення «Великого виборництва» – водночас президентських, парламентських та місцевих. Україну очікує радикальне «перезавантаження».

Стабілізація безпекової ситуації означатиме відновлення політичних процесів в Україні, запускає економічні процеси, міграційні, перерозподіл ресурсів на відновлення у 2026-2027 році.

Війна завжди сприятиме подальшій емансипації та збільшенню політичної ролі жінок, збільшення жіночого представництва в органах влади та місцевого самоврядування

Новий політичний цикл призведе до збільшення частки жінок у владі. Учасники передбачають досягнення гендерної паритетності у представницьких органах влади. Це буде викликом для жінок у першу чергу.

Натомість на тлі очікувань виборів імовірною є загроза політизації нових інститутів громадянського суспільства, та девальвації їх впливу через втрату репутації.

Новий суспільний договір стимулюється порядком денним виборів – у 2026 році – і спричинить зміни до Конституції, які його відображають. Ми невідворотно змінюватимемо Конституцію перед вступом до ЄС.

Усі ці процеси відбуватимуться на тлі зростання конфліктності українського суспільства під час і після виборів, адже певні гальма стриманості, які працювали під час війни, будуть розблоковані, емоції через старі образи вируватимуть і впливатимуть на суспільні та політичні процеси в Україні. Реінтеграція звільнених територій стане іще одним джерелом напруження і конфліктів у суспільстві.

Величезний суспільний запит на справедливість та необхідність трансформації конфліктів зумовлять проведення реформи судів та прокуратури, а також створення бази для перехідного правосуддя.

Зміни стосуватимуться оптимізації освітньої системи (злиття вишів), яке розпочнеться іще у 2025 і продовжиться у наступні роки. Повернення українців, які вчилися у європейських школах та університетах – відкривають нові можливості для змін в Україні (2026-2027). Високо імовірно створення хабів нової технічної освіти у регіонах (2026-2027).

2026-28 роки – відбуватиметься фіналізація переговорного процесу щодо членства в НАТО.

2027-28 роки – вступ України в НАТО.

2026-2032(2034)роки – триватиме переговорний процес щодо вступу в ЄС, гармонізація українського законодавства.

У період між 2032 та 2034 роками відкриваються можливості для вступу України в ЄС.

ЧИТАЙТЕ нас в Телеграм-каналі Маріуполь 0629

НАДСИЛАЙТЕ свої повідомлення в Телеграм-бот 0629

ОБГОВОРЮЙТЕ новини в нашій групі Фейсбук - Маріуполь Місто-герой

ДИВІТЬСЯ нас на YouTube