• Головна
  • Де в Маріуполі шукати сліди козацької давнини, – ФОТО, ВІДЕО
12:00, 7 грудня 2023 р.

Де в Маріуполі шукати сліди козацької давнини, – ФОТО, ВІДЕО


«А чи є щось таке, що засвідчить більш давню дату заснування Маріуполя, ніж вважається офіційно? Щось, що можна побачити на вулиці, торкнутися руками?» – спитали поважних істориків представники громади під час обговорення дати заснування Маріуполя в Українському домі на початку жовтня. І це виявилось набагато складнішим питанням, ніж можна було подумати.

В Маріуполі майже нічого не залишилось від козацької спадщини. Будинки козаків не збереглися. Потужна козацька фортеця, скоріш за все, була повністю зруйнована у 1769 році, під час російсько-турецької війни, коли кримські татари робили свій останній набіг на українські землі. Саме тоді було зруйнувано зимівники й сторожове укріплення Кальміус на території Кальміуської паланки. Тож єдина пам’ятка, яка нині могла б стати матеріальним підтвердженням козацької історії Маріуполя та основою для нового літочислення міста – це стара козацька церква, про яку є дуже багато згадок в історичних архівних документах. 

У пошуках церкви

Цей старий козацький храм вперше був згаданий у історичних джерелах ще у 1754 році як такий, що потребує ремонту. У своєму рапорті від 16 травня 1754 року кальміуський полковник Андрій Порохня скаржився кошовому отаману на відсутність у Кальміуській паланці лісу і просив направити в Кальміус деревину для виготовлення престолу, дверей та огорожі для цієї церкви. Те, що храму в той час вже знадобився ремонт –  дає деяким історикам підстави вважати, що він був побудований, як мінімум, на одне десятиріччя раніше, тобто у 1740-х роках.

Проте ніхто не знає, як саме він виглядав, де стояв, і чи залишилось від нього хоча б щось.

Треба сказати, що роки незалежності України дались взнаки – храм шукали.

Перші за роки незалежності археологічні пошуки старого козацького кам’яного храму розпочались 19 серпня 2010 року. Розкопки ініціював Маріупольський краєзнавчий музей. Як тоді зазначила наукова співробітниця музею Раїса Божко (зараз знаходиться в окупації та співпрацює з ворогом), мета експедиції була розвідувальна. «Ми хочемо подивитися більш древній культурний шар, у тому числі той, який містить залишки форту запорізьких козаків, що розташовувався тут», – заявляла Божко. Тоді команду ентузіастів очолив начальник Приазовської археологічної експедиції, археолог з Донецька Володимир Горбов.

Розкопки проводили в районі ДОСААФу (проспект Миру, 1). Під час першої археологічної експедиції були знайдені деякі артефакти – фрагменти керамічного посуду, а також ґудзики приблизно 19 сторіччя. Археологи пройшли два рівні ґрунту, але все ж результатом залишилися не задоволені. Місце для розкопок було обрано згідно з картами, які надав маріуполець Євген Чилібін. Йому нібито вдалося поєднати сучасну схему розташування об'єктів у місті з картою 1826 року. Але вочевидь дослідник помилився. Тож взимку місце розкопок закопали. 

Розкопки. Фото 0629.com.ua

Де в Маріуполі шукати сліди козацької давнини, – ФОТО, ВІДЕО, фото-1

У січні 2011 року маріупольські краєзнавці заявили про наміри знову почати пошуки, щоб таки відшукати залишки старого козацького храму або фортеці. Директорка Маріупольського краєзнавчого музею Ольга Чаплинська повідомила тоді, що є документ – карта 1702 року, на якій форт Кальміус перебував на території за сучасним будинком «Енергозбуту» (район ДОСААФ, але трошки ліворуч від попереднього місця розкопок). Чаплинська також зазначила, що вже знайдені під час попередніх розкопок артефакти давали підстави вважати, що залишки фортеці або храму будуть знайдені.

Базарна площа у Маріуполі. Фото Маріупольського краєзнавчого музею

Де в Маріуполі шукати сліди козацької давнини, – ФОТО, ВІДЕО, фото-2

Паралельно з другими розкопками, частина маріупольських краєзнавців збиралася відвідати архіви Санкт-Петербургу для пошуку документів на підтвердження справжньої дати заснування Маріуполя. Проте на поїздку так і не знайшлося грошей. Замість фінансування відрядження – в музеї випустили збірку краєзнавчих досліджень.

27 липня 2011 року розкопки продовжилися. У роботі археологічної групи знову взяли участь позаштатний співробітник Маріупольського краєзнавчого музею Володимир Горбов, співробітники музею, маріупольські краєзнавці та сучасні козацькі формування. Після декількох місяців роботи, знову вдалося знайти лише декілька козацьких артефактів, але не храм.

«Як і минулого року, є досить цікаві знахідки кераміки козацького періоду, що дуже обнадіює, – розповідала тоді зав. відділу Маріупольського краєзнавчого музею Лідія Кучугура. – Складність розкопок у тому, що на цьому місці раніше були житлові забудови, а отже ґрунт перекопувався. Тобто ми не маємо чистого культурного шару, матеріали різних періодів змішані, але остання наша знахідка коштує багатьох днів важкої, кропіткої праці – це козацька люлька, приблизно 18 століття. Причому, що важливо, вона багаторазово розкурювалася. Це дає нам підстави вважати, що ми на правильному шляху у пошуках фортеці».

Кераміка, що була знайдена під час розкопок. Фото Маріупольського краєзнавчого музею

Де в Маріуполі шукати сліди козацької давнини, – ФОТО, ВІДЕО, фото-3

У серпні 2012 року до розкопок долучилися студенти історичного факультету Маріупольського державного університету. Розкопки почали на новій ділянці. За словами краєзнавця Миколи Шевченка, який в той період брав участь у розкопках, було знайдено артефакти, що доводили факт розташування на місці Маріуполя поселення козаків Кальміуської паланки.

Микола Шевченко. Розкопки 2012 року. Фото 0629.com.ua

Де в Маріуполі шукати сліди козацької давнини, – ФОТО, ВІДЕО, фото-4

Під бруківкою 19-го століття на глибині 1,7 м були виявлені залишки фундаменту якоїсь споруди, найімовірніше, складської, із земляною підлогою, вкритою вапном – на глибині 2,4 м. За словами фахівців, конструктивні особливості фрагмента стіни та підлоги приміщення вказували на те, що в ньому було створено умови підвищеної термоізоляції. Тобто такий собі холодильник. Велика кількість кісток риб вказувала на те, що це приміщення слугувало термокамерою, де зберігався улов козаків. Крім того, було виявлено 5 монет: 2 монети "гроша" 1748 року, 2 монети "2 копійки" 1759 року та 1 монета "5 копійок" 1783 року. Вони були знайдені на вапняній підлозі, на різних ділянках. Також були виявлені фрагменти 5 козацьких курильних трубок різного ступеня пошкодження. Козацькі люльки, монети та інші знайдені артефакти вказують на те, що на місці розкопок жили саме козаки Кальміуської паланки.

Фото Маріупольського краєзнавчого музею. Козацька люлька

Де в Маріуполі шукати сліди козацької давнини, – ФОТО, ВІДЕО, фото-5

Це, звісно, дуже важлива знахідка, проте сам храм чи принаймні  залишки фортеці знайти тоді так і не вдалося.

"Не там шукали"

Дослідник Кальміуської паланки Вадим Коробка вважає, що храм і залишки фортеці не знайшли тому, що не там шукали. 

Розкопки велися на пагорбі, близько до Базарної площі на території Старого Маріуполя. А згідно з останніми документами та картами, центр Кальміуської паланки – Кальміуська слобода – був розташований безпосередньо у гирлі Кальміусу. На мапі сучасного Маріуполя там зараз знаходиться рибний завод.

На жаль, в тій частині міста провести розкопки археологи та краєзнавці не встигли. В 2015 році востаннє відбулись пошуки старої козацької фортеці. Вони дали ще багато археологічного матеріалу, який підтверджує зв’язок цієї місцевості із козацтвом, але теж так і не досягли основної мети.

Вадим Коробка показує карту, на якій зображений план розташування Кальміуської слободи: “Придивіться, тут позначений храм, козацькі курені, будинок старшини, базар, кузня. Ціле місто всередині огорожі”.

Карта Кальміуської паланки з позначками розташування будинків, церкви, кузні, базару тощо

Де в Маріуполі шукати сліди козацької давнини, – ФОТО, ВІДЕО, фото-6

Проте були спроби відтворити й сам зовнішній вигляд Кальміуської слободи. Журналіст Андрій Кіор (до того, як зрадити Україну) вивчав історію козацтва у Приазов’ї та знайшов руїни старого будинку біля ДОСААФу, провів власне дослідження і стверджував, що ті руїни і є залишками Свято-Миколаївської церкви. На його думку, церква виглядала так:

Де в Маріуполі шукати сліди козацької давнини, – ФОТО, ВІДЕО, фото-7

Але в науковому середовищі цю версію піддали різкій критиці. Назвали версію Кіора – казкою, яка не має жодного стосунку до науки та фактів. 

Водночас, у краєзнавчому музеї зазначили, що всі козацькі храми будували за однаковим принципом, а тому вони були схожі. Тож, скоріш за все Свято-Миколаївська церква була дерев’яна і подібна до козацької церкви на Хортиці.

Фото з сайту музею "Хортиці"

Де в Маріуполі шукати сліди козацької давнини, – ФОТО, ВІДЕО, фото-8

За даними з історичних джерел, з початком російсько-турецької війни у 1768 році, Кальміуську церкву вирішили евакуювати. І не дарма. Адже під час війни з турками, Кальміуська слобода була майже повністю спалена.Лише у 1771 році сюди стали повертатися козаки та відбудовувати свою слободу. Тоді ж повернули і церкву.

Станом на 1773 рік у відновленій Кальміуській слободі мешкали 311 козаків та 321 посполитий (так називали українських селян, які були підданими Речі Посполитої, або мешкали на території Запорожжя за часів Нової Січі). 

Коли у 1780 році в Кальміуську слободу, вже перейменовану у Павлоград, прийшли християни із Криму, їм передали 50 кам’яних будинків кальміуських козаків, а також 500 дворів із некам’яними спорудами. Передали і Свято-Миколаївську церкву. Саме там вів службу митрополит Ігнатій, який привів греків у Приазов’я. 

Тож, мабуть, шанс знайти під шаром ґрунту залишки старовинного козацького храму таки є.

Але є ще дещо, окрім храму

Не церквою єдиною. Допоки залишки фортеці або храму не знайдені, існує безліч інших доказів про козацьку історію Маріуполя. Це, зокрема, історичні артефакти, які були знайдені в різні періоди і зберігалися в Маріупольському краєзнавчому музеї.

На інфографіці, складеній Лідією Кучугурою (краєзнавчий музей), вказані місця, де були знайдені артефакти козацького періоду

Де в Маріуполі шукати сліди козацької давнини, – ФОТО, ВІДЕО, фото-9

Виконуючий обов’язки директора музею Олександр Горе розповів, що перші знахідки про козацьку історію Маріуполя були виявлені ще під час будівництва заводу «Азовсталь» – у 30-ті роки минулого сторіччя.

Тоді відомий український археолог Микола Макаренко очолив розкопки «Маріупольського могильника» періоду неоліту на місці будівництва майбутнього заводу. Знахідки були вражаючими. 

Де в Маріуполі шукати сліди козацької давнини, – ФОТО, ВІДЕО, фото-10

Важливо, що археолог разом із командою встигли розкопати не тільки давній могильник, а і декілька козацьких зимівників поруч. На місці сучасного Маріуполя було знайдено багато козацьких речей: і військових, і побутових, а також цілий рибний завод, побудований на березі моря. Проте радянська влада не дала можливості Миколі Макаренку завершити розкопки. Одного ранку він прийшов на місце розкопок, а там все буле перекопане бульдозерами. 

У 1934 році Миколу Макаренка заарештували як ворога народу, а весь наклад книги «Маріюпільський могильник» був вилучений. І лише завдяки героїчному вчинку працівника Українського інституту археології, частину накладу таки вдалося заховати у підвалах інституту. 

Однак частина козацьких речей таки потрапила до Маріупольського краєзнавчого музею. А саме – колекція речей, які засвідчують, що козаки постійно (аж до примусового виселення їх до Павлограду у 1780 році, коли на ці терени прийшли греки та інші християнські народи з Криму) жили на території сучасного Маріуполя,.

«Ми маємо надію, що ці речі збереглися в музеї після бомбардування навесні 2022 року, – каже Олександр Горе. – По-перше, вони не мали такого привабливого вигляду, щоб зацікавити крадіїв. По-друге, багато з тих речей здатні витримувати термальний вплив. Це металеві речі, кераміка. Тож сподіваюсь, що хоча б частково вдасться відновити колекцію козацької спадщини після деокупації Маріуполя».

Найважливіше, у  планах музею – підтримати розкопки Кальміуської слободи вже на правильному місці.

«Ми маємо всі шанси таки знайти залишки фортеці або кам’яної церкви. Адже вчені отримали нові свідчення про те, де саме знаходився центр Кальміуської паланки – це місце ближче до “горострова” у гирлі Кальміусу, або навіть безпосередньо на острові. Але все це буде можливим лише після деокупації Маріуполя», – стверджує директор музею.

Поки історики шукають – урбаністи відтворюють

Конкурс проєктів майбутнього відродження Маріуполя Mariupol.Reborn, який ініціювала маріупольська міська влада, показав дуже сталу тенденцію: урбаністи відчувають запит громади на відтворення у міському просторі справжньої історичної спадщини Маріуполя і намагаються якимось чином підкреслити цей зв’язок із минулим, завдяки сучасним урбаністичним рішенням. Здається, що найбільш вдало і наочно це можна простежити у проєкті, який підготувала команда Сергія Родіонова.

Сергій – маріуполець, народився і виріс у місті. Можливо, саме тому він так гостро відчуває запит містян на відтворення у архітектурі козацького минулого Маріуполя.

Де в Маріуполі шукати сліди козацької давнини, – ФОТО, ВІДЕО, фото-11

«Багато маріупольців хочуть бачити початок відліку історії міста від заснування козацької фортеці. Нам подобається ідея повернення справжнього центру міста до його оригінальної локації – ринкової площі біля фортеці (дивись на фото – ред.). Відновлена площа в майбутньому має стати центром міського життя, місцем проведення концертів, торгівлі на вихідних та щорічного ярмарку. Фортецю не треба відтворювати, але новий сучасний музей міста своєю формою може окреслювати периметр колишнього козацького форпосту» – пропонує команда Сергія Родіонова.

Де в Маріуполі шукати сліди козацької давнини, – ФОТО, ВІДЕО, фото-12

Надалі ідею команди урбаніста Родіонова можна буде розвинути, якщо історикам та краєзнавцям таки вдасться знайти залишки справжньої фортеці, яка нібито розташовувалась внизу, біля підніжжя Базарної площі. Погодьтеся, поєднання минулого і сучасності – найкраще, що можна зробити для розвитку міста. 

Головне – повернути Маріуполь Україні. 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
#Маріуполь #історія #дата заснування козацтво

live comments feed...