• Головна
  • Він намагався врятувати побратимів на «Азовсталі» і сам загинув. Історія маріупольця Олега Катрича
15:22, 22 червня

Він намагався врятувати побратимів на «Азовсталі» і сам загинув. Історія маріупольця Олега Катрича

Олег Катрич - корінний маріуполець, колишній робітник металургійного комбінату ім. Ілліча. Він пішов на війну добровольцем ще у 2014-му. Російська пропаганда любить розповідати байки про «бандерівців» які приїхали на схід України. Насправді, серед тих, хто став на захист своєї країни з самого початку російського вторгнення, було багато східняків, в тому числі маріупольців.

Олег Катрич саме така людина. Він воював під Мар’їнкою. Брав участь у павлопільсько-широкінській операції. Загинув в 2022-му, коли прилетів на допомогу своїм побратимам, які опинились в оточенні на території МК «Азовсталь». 

Він намагався врятувати побратимів на «Азовсталі» і сам загинув. Історія маріупольця Олега Катрича, фото-1

Нещодавно ми розповіли про благодійний проект підприємця із Вінниці Володимира Хоменко, який подарував квартиру родині загиблого героя.

Але нам захотілось розповісти більше про самого героя вам, наші дорогі читачі. Бо ми дуже мало знаємо про героїчних людей, які жили поруч з нами, щодня здійснюючи немаленьки подвиги заради нашого з вами життя.

Позивний Кельт

Катрич Олег  народився та виріс в Маріуполі.  Виховувався в звичайній робітничій родині мамою, бабусею та дідусем. Саме дідусь, учасник Другої світової війни, заклав онуку любов до України та зацікавив йог історією своєї країни, яку переповідав дещо інакше, ніж того часу вчили в школі. Олег закінчив Приазовський державний технічний університет, пропрацював на металургійному комбінаті Ілліча майже 10 років. 

Навесні 2014 року , коли сепаратисти захопили Маріуполь,  Олег долучився до територіальної оборони, щоб протистояти проросійським найманцям.  

Влітку 2014 року вступив до лав добровольчого батальйону "Азов". Чому саме до «Азову»?  Він вважав, що полк -  це не просто військовий підрозділ, це в першу чергу звичайні хлопці та дівчата, які прагнуть волі та свободи  Україні.  Азовці вмотивовані незалежністю.  А ще Азов -це справжня родина. 

Він намагався врятувати побратимів на «Азовсталі» і сам загинув. Історія маріупольця Олега Катрича, фото-2

«Коли не стало чоловіка, то його побратими одразу мені подзвонили і сказали, якщо хоч щось треба буде, то звертайся в будь-який момент.  Не забувають навіть просто подзвонити, щоб спитати, як справи. І це не для проформи, а тому що справді турбуються», - каже дружина Олега Катрича, Ольга.

Майже до кінця 2019 року Олег Катрич ніс службу в лавах полку "Азов" на посаді командира мінометного взводу.  Основну частину провів на передовій, в тому числі багато співпрацював з суміжниками сектору "Маріуполь" бригадами морської піхоти та десантно-штурмовими. 

Звільнившись за станом здоров'я , присвятив час родині  - дружині та двом дітям. Олег полюбляв подорожувати, тому вирішив деякий час пожити з родиною в країні ЄС. На жаль, 24 лютого 2022 року почався повномасштабний наступ і не вагаючись ні хвилини Кельт повернувся в Україн , щоб стати на її захист від російсько-фашистських загарбників. 

Так як місто Маріуполь опинилось дуже швидко в блокаді , Олег не зміг вчасно дістатись до місця дислокації своїх побратимів.  Протягом місяця , Кельт разом з іншими колишніми азовцями , що повернулись з "мирного життя", стали на захист Київщини.

Але думки, про те, що його побратими в його рідному місті знаходяться без підтримки , не давали йому спокою. Тому він разом з співробітниками ГУР України розробив план, за яким на бойових гелікоптерах будуть доставлені медикаменти, продукти, зброя та "жива сила" в заблокований  росіянами  завод "Азовсталь". 

Кельт був саме тим мотиватором, який зібрав групу бійців , які добровільно зголосились вилетіти на допомогу в Маріуполь, знавши, що можуть просто не долетіти , бо шлях був майже повністю під контролем окупантів. 

Він намагався врятувати побратимів на «Азовсталі» і сам загинув. Історія маріупольця Олега Катрича, фото-3

Про цю операцію неодноразово говорили СМІ, про те, що вона дала змогу захисникам Маріуполя протриматись ще 1,5 місяця та вивезти звідти важкопоранених бійців. Тепер ми знаємо, хто був ініціатором цього надскладного завдання. 

 Нажаль, на другий день, по прильоту в Маріуполь, Олег Катрич загинув в бою. Його було посмертно нагороджено орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.

Історія кохання  - не з першого погляду, а з перших слів

Ольга Катрич розповіла нам неймовірну власну історію кохання, яке спалахнуло не з першого погляду, а з перших слів, кохання між мужнім маріупольцем "Кельтом" з полку "Азов" та тендітною дівчиною з Запорізького краю. Це кохання народилося зі спільності поглядів та взаємної симпатії.

Як і для багатьох наших сучасників, місцем знайомства Ольги і Олега стали соціальні мережі. Олег залишив коментар, Ольга підтримала його "лайком", а вже згодом хлопець наважився попросити телефон для більш комфортного спілкування. Вперше приставши на таке прохання від малознайомої людини, Ольга з перших слів відчула, що на зв'язку з нею - рідна людина.

Він намагався врятувати побратимів на «Азовсталі» і сам загинув. Історія маріупольця Олега Катрича, фото-4

"Кажуть, що існує кохання з першого погляду, а я відчула кохання з перших слів. Його голос, слова, які підтримували, мотивували... Все це підказало, що це - моя людина", - каже Ольга.

Їхня перша зустріч відбулася у день народження Олега - 27 грудня 2014 року, його саме відпустили з військової служби на декілька днів.

Вони разом виховували двох чудових дітей - Тамару і Дмитра.

Коли розпочалась повномасштабна війна 24 лютого 2022 року, Олег, не вагаючись ні хвилини, повернувся до України, аби разом з побратимами захистити її від російсько-фашистських загарбників.

Сьогодні Ольга пригадує, як перед від'їздом до України Олег давав настанови синові, обіцяв невдовзі повернутися доньці.

Він намагався врятувати побратимів на «Азовсталі» і сам загинув. Історія маріупольця Олега Катрича, фото-5

«Олег любив порядок у всьому, від складених книжок у дитини на столі до повністю спланованого в найдрібніших деталях бойового завдання. Він з легкістю визначав здібності людини і кожному ставив завдання, яке ця людина може виконати. А потім питав про результат, який під його чітким керівництвом не міг бути поганим. 

Його підлеглі бійці дуже поважали свого командира, часто мені говорили, що пишаються тим, що він їх всьому вчить, і  боялись зробити неправильно, щоб не підвести командира.  По такому принципу все в Азові так.

Проросійська пропаганда часто розказує казки , що азовці -фашисти і знущаються над людьми, всі балакають німецькою і проводять язичницькі обряди.  Я кожен раз сміялась, коли чоловік в розмові згадував бога, наприклад, не дай бог, підеш без теплої куртки на вулицю"- казала, ніякий з тебе язичник.  Ну а з німецької мови, то коханий, мабуть тільки одне слово знав- kinder, так він доньку називав, бо вона дуже полюбляє яєчка кіндер-сюрпризи.  А от щодо  "познущатись" - наш голова сімейства любив, нас з донькою  він душив в міцних обіймах.

Олег мріяв про тихе спокійне життя з родиною, будував плани на подорожі по світу, але не судилось…»

Читайте також: Підприємець із Вінниці подарував новенькі квартири двом героїчним родинам з Маріуполя, - ФОТО

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
#Маріуполь
Спецтема
Новый специальный проект ко Дню независимости Украины. Мы расскажем вам несколько историй людей, много лет живущих и работающих в Мариуполе. И через эти истории показать, как менялся город. Как менялась жизнь и традиции людей, его населяющих. Эксклюзивные интервью и комментарии специально для читателей 0629.
live comments feed...