• Головна
  • Складні питання. Чи варто віддавати дитину в школу, якщо ти вимушений залишитись в окупованому Маріуполі
16:58, 29 травня

Складні питання. Чи варто віддавати дитину в школу, якщо ти вимушений залишитись в окупованому Маріуполі

До війни в Маріуполі працювали 63 школи (це разом із селищними школами у Виноградному і Бердянському, які увійшли до складу Маріуполя) . Лише 5% цих шкіл можна назвати неушкодженими. Такі результати килимових бомбардувань, яких завдала Маріуполю російська загарбницька армія. 

Зараз окупанти намагаються відновити навчальний процес хоча б у деяких з цих вцілілих шкіл. Для них це важливо, щоб створити імітацію нормального життя, створити картинку для пропагандистських ЗМІ. Але що робити батькам, які залишились в Маріуполі і не знають, чи варто в таких умовах віддавати дитину в школу?

Ось на це складне питання ми і будемо сьогодні шукати відповіді.

Хто зараз навчає в Маріуполі, чому навчає і в яких умовах

В школах Маріуполя досі немає світла, води, не працює каналізація. Діти навчаються тільки у світлу пору доби, а їжу для них готують на польових кухнях.

Представники загарбників частково привезли у місто російські підручники. Провели навчання для педагогів  - викладали їм «нові стандарти російської освіти». Пояснювали, як тепер треба викладати історію, як пояснювати дітям події теперішньої війни.

Навчання перевели на 5-бальну систему. Мова – звісно, російська. На початку уроків діти мають співати гімн росії та гімн днр.

В Маріуполь повертають піонерів, червоні галстуки (не можемо назвати їх українським словом краватка), а новими героями для дітлахів тепер будуть гіві та моторола.

Ось такі реалії.

Біля 50% педагогів, які до війни працювали в маріупольських школах, з різних причин не змогли поїхати з міста. Але це не означає, що всі вони зголосилися працювати.

Ми поспілкувались з декількома педагогами, які поїхали з міста, але підтримують контакти з колегами, і вони кажуть, що багато хто відмовляється працювати в школі на окупантів.

«За останні 8 років настрої в Маріуполі дуже змінились. В тому числі і в педагогічному середовищі. Люди ж розумні, вони бачили, як розвивався Донецьк, і як – Маріуполь. Ніхто не хотів повторити долю Донецька. Тому вчителі підтримували Україну. І зараз не хочуть працювати на росію», - каже директорка маріупольської школи. 

«Вони ж не дурні, знають, чим для них може така співпраця закінчитись», - розповіла 0629 вчителька математики однієї з маріупольських шкіл.

Наразі педагогів в Маріуполі не вистачає, і окупанти декого змушують виходити на роботу.

Але, звісно, знайшлися такі, хто любить росію попри вбивства, знущання, руйнацію і пішли на співпрацю добровільно. Таких знайшлося біля 60 чоловік в Маріуполі. В деяких школах – більше, в деяких менше. Наприклад, в 53 школі, яка першою відкрилась в окупації, одразу 22 вчителі погодились на зраду і колаборацію. 30 років незалежності України вони вчили дітей любити свою Батьківщину і співали гімн України, а тепер без жодного сумління співають гімн росії і переучують дітей любити вже іншу країну. Ну а що? «Какая разница» - чи не так?

Керує освітою в Маріуполі тепер не просто начальник департаменту, а цілий «міністр освіти» – В’ячеслав Мирошниченко. Зам. міністра – Вікторія Бондарєва.

До війни Мирошниченко керував в Маріуполі морським ліцеєм, а Бондарєва – технологічним (це той, що в Кальміуському районі, не плутайте з технічним).

Обидва – люди амбіційні, вважали, що їх в Маріуполі недооцінюють.

Наприклад Мирошниченко закінчував 27 школу і вважав що після уходу з поста директорки Людмили Каракашьян, саме він має очолити школу, і коли цього не трапилось, образився і не розмовляв з колегами. Потім він подавав резюме на посаду керівника департамента освіти міської ради, і знову не пройшов за конкурсом. Після чого образився ще більше.

Мирошниченко викладав українську мову та літературу. Ось чому його зрада, його згода працювати на росіян так здивувала батьків дітей, яких він навчав любити мову. Лицемірство – заради нереалізованих амбіцій.

Ось такі безчесні и непорядні люди зараз навісили на себе звання і посади.

Тепер про головне – чи варто їм віддавати своїх дітей

Якщо ви любите своїх дітей, якщо ви дбаєте про їх майбутнє, якщо ви хочете, щоб вони виросли щасливим людьми, щоб мали вибір майбутнього навчання, професії і, врешті решт, країни для життя, - ви маєте вивезти їх за межі окупованої території. Будь якою ціною. Вивезти, вислати, віддати родичам на неокупованій території, але НЕ ЗАЛИШАТИ.

Для цього є декілька причин, вони не тільки політичні, а і фізіологічні, безпекові – різні. Почитайте, дослухайтесь і вивозьте дітей з окупації.

1.В школах Маріуполя – небезпечно. На минулому тижні біля 30-ї школи підірвався на міні хлопчик. Таких повідомлень буде ще багато, тому що ніхто не займається розмінуванням шкіл, подвір’їв, але заводить туди дітей.

В школах Маріуполя – антисанітарія. Не працює каналізація, не має можливості помити руки. Ніхто не дотримується до санітарних норм, коли готує їжу на кострі біля школи або на польових кухнях.

Якщо захворіє лише одна дитина, в таких умовах це може перетворитись дуже швидко на епідемію.

2.Школи Маріуполя зараз знаходяться в ізольованому стані. Вони відірвані від загального освітнього процесу. А це означає, що ваша дитина буде неконкурентною. Її майбутнє  -  лише болото «ДНР». Що це означає – спитайте у теперішніх матусь з Донецьку.

3.За останні 30 років в Україні виросло вже декілька поколінь дітей, які нічого не знають про комуністичне пекло, піонерію, комсомолію і всі ці ідеологічні жахи. Діти росли вільними людьми у вільному світі. Все це їм – ЧУЖДЕ. Ви не маєте морального права занурювати своїх дітей в це болото. Для себе можете вирішувати будь що, але за дитину – не маєте права. Дайте можливість їй вирости у вільному світі, і якщо їй там не сподобається, у неї завжди буде вибір. І вона його зробить самостійно потім, коли стане дорослою.

4.Зрада – вона завжди злочин. Як би ви не маскували її, вона не змінює своєї суті. Якщо ви зараз даєте зрозуміти своїй дитині, що зрада може бути нормою – ви можете не сумніватись, що дитина зрадить коли–небудь і вас, бо якщо зрада – норма, чому б і ні. Тому не дозволяйте пудрити мізки вашій дитині, дайте їй можливість розвиватись.

5. Окупанти часто використовують дітей для пропагандистських цілей. Ви це хочете дозволити робити з вашою дитиною?

6.Документи про освіту, яку отримає ваша дитина в окупації, не котуються ніде, крім «ДНР» та росії. Але навіть в росії зараз ставлення до українців дуже скептичне, не дружнє, як до «хохлов». Це через пропаганду ненависті. Ви ж не хочете, щоб ваша дитина все життя жила з клеймом «хохла»? 

Крім того, під санкціями рівень життя в росії погіршується щодня. Почитайте, що пишуть маріупольці, які опинились в Приморському краї, за Уралом тощо. Вони кажуть правду про те, як живуть там росіяни. Тож почитайте, і ви зрозумієте, що це не набагато краще, ніж зараз у Маріуполі. Тому перспектива опинитися в росії вже зараз – дуже погана перспектива. Не кажучи вже про «ДНР».

7.Ваших дітей будуть вбивати. Посилати на смерть. І це має стати головною причиною, чому ви не маєте права залишати своїх дітей в окупації, якщо інші аргументи вас не переконали.

Останні 8 років, після окупації Донецька, батьки, які залишались там, почувалися в безпеці. Вони думали, що їхні діти – також в безпеці. Вони казали, ну окупація, ну той що. Нам  нема де жити в Україні, тут наш дім, тут є освіта, завжди можна буде послати дитину в російський університет, отримати диплом ростовського або московського зразку. Все добре, це перспективи.

А потім путін оголосив війну Україні. І діти, яких батьки своєчасно не вивезли із окупації, зараз гинуть в Маріуполі. Бо путін забирає на убій 18-річних хлопців з університетів. Цим хлопцям в 2014-му році було 10-12 років. І їх батьки вірили, що «ничего страшного в Донецке нет», що можна покладати квіти до пам’ятника моторолі, а потім влаштовувати своє життя.

Тепер батьки, які дозволили собі і своїм дітям зрадити Україну, ховають своїх дітей у шафах під час обшуків, щоб не пустити їх на фронт, щоб уникнути мобілізації. І, ми впевнені, зараз вони дуже шкодують, що не вивезли дітей з Донецька.

Не повторюйте їх помилок. Вивозьте дітей. Бо путін – маньяк, а росія – терористична країна,  і вона буде воювати, поки її не зруйнують повністю. І скільки вона буде існувати, стільки для ваших дітей буде загроза опинитись «м’ясом» на полях путінських боїв. Не пітерців же разом з москвічами йому на убій відправляти. 

Одна вчителька, з якою ми спілкувались, побачивши, скільки дітей прийшли в Маріуполі на навчання (а в кожній школі зараз по 800-900 дітей), сказала категорично: «Батьки, які відправили своїх дітей зараз у школи, - злочинці. Вони скоїли злочин проти власних дітей. Дорослі можуть вирішувати для себе, залишатись їм у місті, чи ні. Це їх вибір, і вони мають на нього право. Але матері такого права не мають. Їх відповідальність перед Богом і дитиною – врятувати, дати шанс на освіту і майбутнє. Евакуювати дитину будь яким шляхом – її обов’язок». Так вважають педагоги, які багато років працювали в Маріуполі. І ми з цією думкою погоджуємось.

Питання, дійсно, складне. Але правильна відповідь лише одна - евакуюйте дітей. Єдина альтернатива, якщо дійсно становище безвихідне і вивезти дитину немає можливості, - домашня освіта. 

ЧИТАЙТЕ НАС В ТЕЛЕГРАМ-КАНАЛІ МАРІУПОЛЬ 0629, А ОБГОВОРЮЙТЕ НОВИНИ В НАШОМУ ФЕЙСБУЦІ МАРІУПОЛЬ. МІСТО-ГЕРОЙ

Читайте також: Складні питання. Кого в Маріуполі будуть вважати колаборантами, і яке покарання їх чекає

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
#Маріуполь
Спецтема
Складні питання про життя в окупованому Маріуполі і життя тих, кто вимушений був поїхати з міста через війну. Ми не боїмося складних питань. Готові відповідати на будь-які.
Оголошення
live comments feed...