Находка, Куріли, Челни… Журналісти відшукали в росії 66 таборів для депортованих українців, - КАРТА

Британські журналісти провели розслідування і встановили місцезнаходження 66 таборів на території росії, де перебувають громадяни України. Це мережа колишніх радянських санаторіїв та інших місць у регіонах, включаючи Сибір, Кавказ, полярне коло та Далекий Схід.

За даними розслідувачів, росіяни забирають людей з їх домівок, купують квитки на потяг і направляють в ці табори.

Один активіст сказав: «Держава ставиться до них як до робочої сили, як до об’єктів, переміщуючи їх, не дбаючи про те, що їм потрібно. Держава не в змозі подбати про них. Вони вразливі і потребують допомоги».

Розслідування i є першим доказом масштабної операції з їх поширення по всій країні, охопленої історичним скороченням населення після холодної війни, вважають британські журналісти.

Ще минулого місяца Москва наказала містам по всій російській федерації підготуватися до прибуття майже 100 000 «біженців». Тепер Росія стверджує, що «евакуювала» мільйон людей із зони бойових дій.

Таня Локшина, заступник директора Human Rights Watch з Європи та Центральної Азії, розповала: «Є достатньо доказів того, що тисячі українців були вивезені до Росії під тиском.

Коли людям дається лише вибір: залишатися під все більш інтенсивним обстрілом або увійти на територію окупаційної держави, це є примусовим переміщенням відповідно до міжнародного гуманітарного права.

Ми дуже стурбовані тим, що це відбувається. Натомість людей, які шукають евакуацію в безпечні райони України, відправляють до Росії – у деяких випадках у віддалені райони, дуже віддалені від українських чи європейських кордонів.

Вони вразливі, бідні, часто без документів, що посвідчують особу, і опиняються на милість окупаційної влади».

Журналісти розробили карту, на якій позначили місця поселення депортованих українців. Серед таких місць -  десятки санаторіїв і колишніх дитячих таборів, щонайменше один центр «патріотичного виховання» і навіть колишнє звалище хімічної зброї.

Шляхи депортованих простягаються через величезні російські степи і через 11 часових поясів за Уральськими горами від Бєлгорода на заході до віддаленого півострова Камчатка на краю Тихого океану і Владивостока, в кінці Транссибірської залізниці.

Журналісти виявили  і ідентифікували 6250 осіб у 38 таборах, у тому числі 621 дитину. У разі заповнення 66 таборів могли б умістити близько 10 800 осіб, у тому числі 1 000 дітей, причому понад третину таборів заповнюють саме жителі Маріуполя. 

Аналіз показує, що Росії може знадобитися близько 6000 таборів, щоб розмістити загальну кількість людей, які, як вона стверджує, перетнули кордон.

Хоча українці можуть виїхати з таборів, їх віддаленість та відсутність грошей, телефонів чи документів означає, що перед бажаючими виїхати з країни стоїть майже нездійсненне завдання.

Але російські активісти намагаються допомогти таким людям з України.

«Існує вражаюча низова організація на кількох рівнях – люди збирають гроші на квитки на потяг, допомагають одягом та іграшками для дітей, дозволяють людям залишатися вдома на кілька ночей», – розповів мені один із активістів на умовах анонімності.

«Вони діляться повідомленнями та передають людей групам в інших містах, які допомагають їм дістатися до кордону».

Відомо, що деякі українці втекли до таких країн, як Польща та Грузія, в той час як є повідомлення, що інші намагалися втекти через Казахстан. В одному з російських ЗМІ сказано, що українці, яких везли в одне місто на південний схід від Москви, не змогли сісти на потяг.

Український омбудсмен з прав людини Людмила Денісова звинуватила Росію в геноциді та в порушенні Женевської конвенції, яка забороняє примусові депортації під час війни.

Закликаючи ООН розслідувати повідомлення про те, що серед вивезених з України до Росії 200 тисяч дітей, вона сказала: «Їх депортували в усі регіони Росії. Умови їхнього перебування та стан здоров’я наразі невідомі».

На дикому півострові Камчатка, на краю Тихого океану 26 квітня після восьмигодинного польоту в гуртожиток Камчатського індустріального коледжу в Єлізово помістили 10 осіб, у тому числі дітей з Херсона. В області очікується близько 200 осіб.

У далекосхідному морському краї Росії, який ближче до Токіо, ніж до Москви, наприкінці квітня місцева газета повідомила про те, як 300 людей, у тому числі 86 дітей, вагітних жінок і пенсіонерів, прибули до Владивостока після виснажливої семиденної подорожі на Транссибірському експресі з Таганрога.

Новоприбулих, у тому числі вцілілих під час блокади Маріуполя, доставили до готельного комплексу «Восток» на узбережжі біля Находки. Це був третій потяг, який прибув за кілька днів, і в одному звіті говорилося, що в чотирьох сусідніх містах відкривають 14 таборів для розміщення до 1350 осіб.

На острови Сахаліну, де є оспорювані Японією Курильські острови, наразі прибуло 20 осіб, незважаючи на те, що чиновники очікують, що їх буде 600. В одному звіті йдеться: «Сахалінська область, як бачимо, не дуже популярна серед них. Це зрозуміло».

Серед інших пунктів прийому, визначених i, як житло тих, хто вижив під час блокади Маріуполя, є Центр патріотичного виховання «Авангард» поблизу Іваново в Ульяновську, місті на березі Волги.

Центр, який зосереджується на «військово-патріотичній роботі» та пропагуванні «відданості служінню Батьківщині», відкрився на місці колишнього дитячого будинку в лютому в рамках національного «освітнього» проекту, ініційованого Путіним для створення майже 40 подібних центрів, у тому числі один у підконтрольному Росії Криму.

У Мурманську, за полярним колом, чиновники встановили 20 таборів на місцях, включаючи готель «Північне сяйво» в місті Нікель і санаторій «Лапландія» в Мурмаші.

На картинг-треку в Бєлгороді, де люди сидять у наметах, журналістка повідомила, що їй довелося пройти через два блокпости з озброєними людьми, обличчя яких були закриті балаклавами.

В Уфі посадовці охарактеризували місце розташування табору як «секретну інформацію», але в одному з повідомлень про сайт в університетському гуртожитку говорилося, що він був огороджений, і доступ дозволений лише за перепустками безпеки, «щоб люди були в безпеці».

Понад 530 осіб, у тому числі 120 дітей з Маріуполя, також були доставлені до віддаленого табору-інтернату на озері Царицино в Ленінградській області, що за три години їзди від Санкт-Петербурга. Російський архієпископ, який відвідав це місце, сказав, що кілька людей сказали йому, що хочуть повернутися додому.

Він сказав: «Є люди, які втратили документи. Без них вони не можуть купити квитки на потяги чи автобуси».

Але подекуди українці вже почали виїжджати. На Нерехті в Костромі кількість людей скоротилася зі 120 до 90, повідомлялося про те, що люди їдуть до Польщі, а 15 покинули ділянку в Набережних Челнах.

Читати також: Денацифікація. Що мав на увазі путін, коли казав про неї, і як денацифікація відбувається в Маріуполі

Загарбники примусово вивезли з Маріуполя 26 вихованців дитячих будинків та пацієнтів лікувального центру

Окупанти депортували у Росію або в ОРДЛО 33 тисячі маріупольців