Під Маріуполем окупанти закатували до смерті письменника та журналіста Євгена Баля

2 квітня, після трьох днів катувань, помер маріупольський журналіст, письменник, волонтер Євген Баль.

Йому було 78 років. 7 квітня рідні мали б святкувати день народження письменника, але вони повідомили про його загибель.

Євген Баль завжди займав проукраїнську позицію. У 2014-му він разом з другом не дали підняти російський прапор над селищною радою  Мелекіного – села, в якому він мешкав.

Одного разу він разом з другом викрасили зупинку транспорту в жовто-блакитні кольори, та місцевим це не сподобалось. І хтось вночі став зафарбовувати чорним жовто-блакитну зупинку. Євген Баль не здався і вранці все знову перефарбував.

Так відбувалось довго, мабуть поки у любителів «русского мира» не закінчилась чорна фарба.

Ось такою людиною був Євген Баль. Але його проукраїнська позиція дуже не подобалась деяким односельчанам. Тож, ймовірно, хтось з них доніс на Євгена Буль окупантам.

Як розповіла донька письменника, вони схопили батька, коли він вийшов в аптеку. Після чого провели обшук в його будинку. Знайшли сліди «страшного злочину» - український прапор, фотографії поруч з азовцями.

Його відвезли в тюрму в Мангуші. Там катували протягом трьох днів. Потім відпустили. Але від отриманих поранень 2 квітня виданий маріуполець помер.

Як повідомляє Ліна Кущ, секретар Національної спілки журналістів України, її колега Павло Кущ устиг поспілкуватися з Євгеном Миколайовичем одразу після звільнення, благав виїхати з села. 

«Аби не нашкодити і дати змогу виїхати, ми тримали в таємниці переслідування та сподівалися оприлюднити всю правду про злочин проти журналіста після того, як він залишить тимчасово захоплену територію. Але наш друг і колега не встиг цього зробити. 2 квітня він пішов із життя. Його смерть стала наслідком катувань, яким піддали журналіста-ветерана російські окупанти».

 Капітан 1 рангу у відставці, моряк-підводник, Євген Баль останніми роками писав і видавав книги, спогади, із початку війни на Донбасі в 2014 активно включився в допомогу військовим та мирним мешканцям. Він зустрічався із морськими піхотинцями, із бійцями полку «Азов», із морськими прикордонниками – з багатьма військовими підрозділами, які обороняли Маріуполь та Україну.