ЛГБТ на війні. Як вони захищають країну від російської агресії

За статистикою, в європейських країнах ЛГБТ-спільнота нараховує 2-7% від кількості жителів. Люди з гомосексуальною орієнтацією присутні у всіх сферах життя суспільства. У тому числі й на війні. Щоб легше було відстоювати свої права та задля підтримки одне одного, у 2018 році  в Україні було створене об'єднання "Військові ЛГБТ".

13 лютого у маріупольській арт-платформі "ТЮ!" відбулася презентація ветеранського об'єднання "Військові ЛГБТ", де декілька його представників поділилися своїми історіями.

Початком утворення об'єднання стала мистецька виставка Антона Шебетка "Ми були тут". На ній 9 учасників та учасниць бойових дій, які належать до ЛГБТ-спільноти, знялися на фото із закритими обличчями та розповіли свої історії, послухати які відвідувачі могли через навушники. Під час виставки військовий Віктор Пилипенко зробив публічний камінг-аут (процес добровільного й усвідомленого визнання людиною своєї сексуальної орієнтації чи гендерної приналежності), тобто зізнався, що є геєм.

Після вчинку Віктора Пилипенка, одні за одним геї, лесбійки, бісексуали та трансгендерні люди, які брали чи беруть участь у війні, почали відкриватися. У 2019 році об'єднання "Військові ЛГБТ" вийшли окремою колоною на Марш Рівності в Києві, кількістю понад 30 чоловік.

У Маріуполь на запрошення арт-платформи "ТЮ!" приїхали представники об'єднання: ветеранка Віка Дідух, доброволиця Настя Конфедерат та ветеран Віктор Пилипенко. Вони розповіли про свої долі та презентували фільм "Другий фронт" – про абсолютно різні історії чотирьох ЛГБТ-військових.

Першим говорив Віктор Пилипенко – доброволець батальйону "Донбас" Національної гвардії України у 2014, 2015 та 2016 роках. Півроку брав участь у боях за Широкіно у 2015 році. Він став першим військовим, який зробив повний камінг-аут та розповів свою історію, що було широко висвітлено в українських та закордонних медіа. Віктор створив Facebook-групу для ЛГБТ-військових, куди почали долучатися гомосексуальні та гетеросексуальні люди, які їх підтримують.

Віктор брав участь у Революції Гідності в рядах самооборони, 40 сотня. Після Майдану став добровольцем – гранатометником та стрільцем-санітаром. Боявся осуду побратимів, тому повідомив, що він гей вже після того як повернувся до цивільного життя.

Мої друзі, в тому числі і з батальйону, відреагували нормально. Все ніби ок – хтось каже круто, хтось відмовчується, але це теж добре", – розповідає Віктор.

Але також Віктор зазначає, що подекуди в армії ще відбуваються цькування гомосексуальних людей. Так само, як і в цивільному житті.

Тут важливо спілкуватися. Я розумію, що деякі ставляться до геїв, які не пішли на війну, зверхньо, бо вони там були. Але коли перед ними стане така людина, як я, яка пройшла війну, і скаже: чувак, та ми ж рівні, – то ці люди переосмислять своє ставлення. Це дуже важливо – так відбувається суспільна революція", – пояснює Пилипенко.

На зустріч також приїхала Вікторія Дідух – трансгендерна дівчина-ветеранка. Брала участь у боях за Авдіївку, де отримала поранення, має державні нагороди. Більше 6 років військового стажу в ЗСУ. Вікторія нещодавно розпочала трансгендерний перехід (від чоловіка до жінки) та публічно заявила про це у соцмережах.

Вікторія говорить, що трансгендерні люди також проливають кров за мир у нашій країні:

Я хочу зруйнувати стереотипи: абсолютно всі люди, незалежно від гендерної ідентичності, захищають суверенітет нашої країни. Не тільки геї та лесбійки є на війні, але й трансгендерні люди".

Останнім запрошеним спікером стала Анастасія Конфедерат – ветеранка-доброволиця аеророзвідки, а також картографка. Після того, як вона закінчила школу аеророзвідки – стала оператором БПЛА та відправилась на фронт виконувати бойові завдання, де пробула з січня по серпень 2015 року. Наразі Анастасія очолює групу взаємодопомоги "Рівний-Рівному" та тренує ветеранів та ветеранок у спортзалі.

На війні жінок часто дискримінують просто через те, що ми жінки. З лесбійки можуть поприколюватися, але не ображають. Бо на війні жінки впевнені в собі і можуть дати відсіч. Лесбійкою взагалі бути простіше, ніж геєм, їх набагато частіше цькують, як на передовій, так і в тилу", – говорить Анастасія.

Віктор, Вікторія та Настя говорять, що наважитися розповісти публічно про свою орієнтацію чи ідентичність було складніше, ніж піти на війну. Зараз об'єднання "Військові ЛГБТ" нараховує близько 110 чоловік. Ці люди є не просто поміж нас, вони захищають нашу країну від російської армії та її найманців.