"Хотів плюнути в свій паспорт і повернути його в Росію", - ІНТЕРВ'Ю з москвичем, який оселився в Маріуполі

Герой нашого інтерв'ю Андрій - корінний москвич, який переїхав до Маріуполя у 2009 році. Живучи в Росії, він зневажливо ставився до українців, як і всі навколо нього. Після переїзду в Маріуполь, Андрій кардинально змінив свою думку. Він відчув, наскільки сильно російська пропаганда спотворювала все, що пов'язане з Україною. Дійсність виявилася іншою.

Які відмінності між Україною та Росією бачить Андрій, наскільки легко йому було тут адаптуватися та чому вирішив захищати країну від наступу росіян - читайте далі.

Батьки Андрія росіяни, сам він народився та виріс у Москві у 80-х роках. Навчався в Московському державному інституті електроніки та математики на фізика, а потім працював у Інституті атомної енергії ім. І. В. Курчатова. Міг би побудувати стрімку наукову кар'єру, проте доля привела його в Маріуполь.

"Хотів плюнути в свій паспорт і повернути його в Росію", - ІНТЕРВ'Ю з москвичем, який оселився в Маріуполі, фото-1

- Чи слідкував за подіями в Україні, живучи в Росії?

- Ще на початку 2000-х, коли відбувалися протести "Україна без Кучми", я думав, що українці від нас відкололися, а тепер їм там погано і, можливо, вони будуть проситися назад. Такі погляди були характерними і досі є актуальними для величезної кількості росіян: ми годували, багато давали Україні і були разом, а вони розвернулися і пішли. Тобто кинули і образили. Тому так, приємно було дивитися як українцям без нас кепсько, і ми чекали, що Україна повернеться під крило Росії.

- А під час Помаранчевої революції, які в тебе були погляди?

- Я тоді вболівав  за Януковича, бо він був проросійським, а Ющенко - проєвропейським. Не хотів, щоб Україна від нас ще більше віддалилася.

- Коли вперше приїхав в Україну, то відчув якусь різницю з Росією?

- Ні. Думав, що тут менші ціни, але виявилося, що однакові. Вперше в Україні я відвідав якраз Маріуполь, бо звідси була моя майбутня дружина. Це був 2004 рік, але перед революцією. Тоді що Москва, що Маріуполь були сірими містами і різниці між ними, як і між людьми, я не помітив. Єдине - я взагалі не розумів українську мову, яку чув по телевізору.

- Не було страху їхати в Україну? Хоч і в гості, але все ж.

- Батько мені казав, що тут можуть побити, бо я росіянин. Взагалі в Росії вже у "нульових" вважали, що українці нас не люблять. Але я не боявся, бо мені потрібно було їхати до дівчини. Жодних неприємних ситуацій через мою національність в Україні не траплялося.

- Чому вирішив переїхати в Україну?

- Спочатку ми з дружиною трохи пожили в Москві, але там не було можливості купити своє житло, а невідомо скільки років орендувати чуже помешкання - я не хотів. Тому у 2009 році ми вирішили поїхати в її рідне місто - Маріуполь, бо тут купити квартиру виглядало набагато реалістичніше.

- Швидко адаптувався до життя в Маріуполі?

- Довгий час мені було некомфортно, бо я почав відчувати, що люди тут більш злі та грубі. Викладав в інституті, але через декілька років звільнився - не сподобався навчальний заклад. Дивувало, що в Маріуполі був дуже малий вибір техніки. Для того, щоб купити її - потрібно було йти в магазин, робити замовлення і потім товар везли з Києва. Спочатку не розумів серіалів та фільмів українською, але все рівно слухав і через деякий час повністю почав їх розуміти. Намагався копіювати почуте і в мене виходило розмовляти українською, але, звісно, з акцентом. Згодом мене почали хвилювати проблеми екології.

-  Які бачиш плюси України перед Росією?

- В Україні можна вільно висловлювати свою думку і не боятися, що тобі за це "прилетить". В Росії у цьому плані вже гайки закрутили. В Україні відбуваються політичні процеси, революції, зміни, немає застою. А в РФ все навпаки. В Україні свобода. Це те, чого немає на Росії.

- Чому "на Росії"?

- Спеціально так кажу, бо мені дуже не подобається, що РФ собі дозволила по відношенню до України. І говорячи "на Росії" я висловлюю таким чином своє негативне ставлення до вчинку РФ. Вони ж говорять "на Україні" і не хочуть чути, що це неправильно.

- Коли переїхав в Україну і пожив тут, твоє ставлення до українців  змінилося?

- Кардинально змінилося. Я помилявся, коли раніше думав, що Україна повинна бути з Росією, що це молодші брати росіян, що вони мають бути вдячні РФ, бо та їх обігріла і навчила "уму-розуму". В Росії саме така політика до українців, і це мені передалося з пелюшок. Поживши в Україні, я зрозумів, що це абсолютно окрема суверенна країна зі своїми інтересами. Тому має йти тим шляхом, яким вона хоче, а не підлаштовуватися під РФ. На жаль, в Росії переважна більшість вважає, що Україна нахабно розвернулася від них і йде в Європу, яка є ворогом РФ, тому треба карати "неслухняного брата". Мені ближчі європейські цінності та демократія, ніж "совок", який зараз намагаються встановити в Росії.

- Як відреагував, коли Росія вторглася в східні території України?

- Коли був Майдан, то я дуже хотів, щоб все вийшло. Бо тоді вже розумів, що краще йти європейським шляхом, ніж російським. А потім влізла РФ і почала просувати свій порядок денний. Я був в шоці, коли усвідомив, що в Україну пішли російські танки. Дуже хвилювався, що вони так само вдеруться в Маріуполь. Тому вирішив йти захищати місто, в якому я живу, і на яке нападають. Спочатку пішов у військкомат. Там сказали, що з російським громадянством не можуть мене взяти. Далі пішов записуватися у добровольчий батальйон, але і там не прийняли та порадили вивезти сім'ю в безпечне місце. Так як не зміг бути корисним на фронті, то ми сім'єю постійно допомагали матеріально нашим військовим.

- Ви тоді лишилися в Маріуполі?

- Так, але ненадовго. Коли тут все стихло, то у 2015 році ми переїхали з дружиною до Львова. Хотілося пожити там, відчути український дух. Я тоді думав, що Львів - це передова українського патріотизму.

- Відчув різницю між Маріуполем і Львовом?

- Так, там говорять українською (ред. - сміється). Але на той момент я вже без проблем її розумів і міг говорити, хоч і криво.

- Були якісь цькування у Львові?

- Ні. Хіба що під час якоїсь сварки (наприклад, не так запаркував машину) можуть сказати, щоб їхав у свою Східну Україну, бо говорю російською. Але ніколи не просили мене в закладах чи магазинах перейти на українську. Більше того, коли сам кажу щось криво українською, то продавці завжди відповідають, що без проблем можу говорити російською. Один раз навіть подарували в магазині мені свердло, бо намагався говорити українською, хоч було складно.

- Дитина у вас народилася вже у Львові, а якою мовою розмовляє?

- І російською, і українською. Ми з дружиною говоримо російською, а няні українською, тому дитина змалечку росте двомовною. Взагалі, вважаю природнім, що у Львові мають говорити українською. Якою ж ще? Це ж Україна. Тому хочу, щоб дитина вільно володіла мовою. Він громадянин України.

- А ти ніколи не хотів поміняти громадянство?

- Хотів. У 2014 році, з початком всіх цих подій, хотів плюнути в паспорт і вислати його назад в Росію. Тоді я пішов дізнаватися як мені отримати українське громадянство, але це не так і просто. Тому відклав це на потім. Зараз думаю повернутися до цього питання.

- Чи було здивування, коли Росія забрала Крим?

- А що дивуватися, це ж не перший раз. Вони весь час кудись лізуть. То Грузія, тепер Україна. У росіян мислення гопніка: якщо Україна отака невдячна і тикає їм дулі, то треба провчити і забрати Крим. А пропаганда їм пояснила, що півострів повернувся додому. Хоча до того мало хто з росіян про той Крим взагалі згадував.

- З батьками, родичами ти сварився через окупацію Криму та війну на Сході?

- Ще й як! Вони не хочуть розуміти, що винні росіяни. У тому числі винні й мої батьки, бо навіть не хочуть розібратися. Але це все російська пропаганда. Якби я знаходився під її впливом, то точно не думав би, що Росія напала на Україну по "бєспрєдєлу". Абсолютна більшість росіян нічого не знають про українців (вішають ярлики: фашисти, бандерівці, хохли, дурні), зате беззаперечно вірять пропаганді. Там низький рівень культури людей, тому вони й поводяться як гопніки: слабкого треба бити - це приносить їм радість.

- Відчуваєш себе росіянином чи українцем?

- Я патріот України, який, на жаль, росіянин.

- Що тобі найбільше не подобається зараз в Росії?

- Та все. Путін, напрямок, яким вони йдуть в Радянський Союз, "мєнтовскій бєспрєдєл", пасивність росіян. Там зараз божевілля у всіх сферах. Пекло - найбільш вдалий опис того, що там відбувається.

- Тобто повертатися ти туди не плануєш?

- Зараз точно ні. І в майбутньому, скоріш за все, теж навряд чи повернуся. Останній раз їздив навідати батьків у 2013 році, тепер вони сюди приїжджають і їм тут подобається.

Мариуполь интервью Россия
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции

Комментарии