Сьогодні Сили оборони України уразили Кримський міст. Один із прольотів обвалився в судноплавну частину Керченської протоки. Але це удар не тільки по мосту — це удар по окупованих Росією портах Маріуполя й Бердянська.
У чому зв’язок і що взагалі відбувається навколо цих портів від початку війни у 2014 році до сьогодення — розповідаємо в цьому матеріалі.
2016-й. Як усе починалося
Майже п’ять років РФ будувала свій сакральний міст. А втратила його лише за два дні.
Основне будівництво Кримського мосту (назву, до речі, обирали методом «всенародного голосування») почалося в лютому 2016 року.
Росія відкривала його у два етапи. Спочатку відкрили автомобільне сполучення (пам’ятаєте, як у травні 2018 року світ облетіли кадри, на яких російський диктатор за кермом автівки їде по символу своєї величі?). А через півтора року відкрили й залізничний міст.
Якщо врахувати підготовчі роботи, які почалися навесні 2015 року, до завершення обох частин минуло близько 4 років і 9 місяців.
Фото: ukrainianwall.com
Проблеми українських портів
Ще під час будівництва мосту в українських портах Азовського моря почалися проблеми з перевалкою вантажів.
У серпні 2017 року Росія запровадила тимчасові заборони на прохід суден через Керченську протоку на час монтажу мостових арок. Тих самих арок, одна з яких щасливо обвалилася сьогодні вночі.
Директор Маріупольського морського торговельного порту Олександр Олійник провів пресконференцію, на якій були присутні й журналісти 0629. Він розповів, що через будівництво мосту рух суден Керченською протокою повністю зупинили.
Маріупольські меткомбінати (це були основні партнери порту) вже в серпні були змушені переорієнтувати свої вантажі на чорноморські порти — в Одесі та Чорноморську.
«Порт стає збитковим. При порозі беззбитковості в 350–400 тисяч тонн вантажів у серпні Маріупольський морський торговельний порт зможе перевантажити лише 160 тисяч тонн. Обсяг переробки вантажів у серпні вже значно знизився і за підсумками місяця становитиме 160–170 тис. тонн. Для порівняння: результат перевалки у липні — 612 тис. тонн», — пояснив журналістам економіку порту Олійник.
Ба більше, портовиків уже попередили, що й після завершення будівництва обсяги переробки вантажів зменшуватимуться через обмеження щодо висоти суден.
«Російська Федерація планує обмежити технічні параметри суден, які зможуть проходити через Керченську протоку. І якщо раніше в Маріупольському порту могли вантажити судна з осадкою 8 метрів та вантажопідйомністю 25 і 30 тисяч тонн, то тепер доведеться обмежитися 15–20-тисячниками», — пояснював Олександр Олійник.
Восени 2017 року, після встановлення залізничної арки мосту, РФ дозволила прохід суден Керченською протокою.
Судну «Копан», що вийшло з Маріупольського порту, довелося вкоротити щоглу, щоб пройти під прольотом так званого Кримського мосту.
Фото: Маріупольський морський торговельний порт
Це було перше судно, що пройшло під мостом, повідомили в пресслужбі Маріупольського морського порту. І йому довелося спаплюжити себе, щоб дістатися порту призначення.
Взявши на борт у Маріупольському порту 14,5 тисячі тонн чавуну, судно вирушило до Італії.
Але судноплавство в Азовському морі ускладнювали й інші обмеження.
Із 29 квітня 2018 року, за даними Мінінфраструктури України, Росія різко збільшила кількість оглядів суден, які прямували до Маріуполя й Бердянська. Це спричинило додаткові затримки та підвищило вартість фрахту.
Наприкінці листопада 2018 року, після нападу Росії на українські військові кораблі біля Керченської протоки, Мінінфраструктури повідомило про фактичне блокування обох портів. Станом на вечір 28 листопада на вхід до Азовського моря чекали 18 суден — 14 прямували до Маріуполя, а 4 — до Бердянська.
Після інциденту судноплавство частково відновилося. Але власники вантажів дедалі частіше обирали порти Чорного моря для їх транспортування.
Окупація портів Маріуполя та Бердянська
Одразу після окупації півдня України Росія почала намагатися відновити та легалізувати використання захоплених морських портів Маріуполя та Бердянська для міжнародної торгівлі. У серпні 2025 року уряд РФ офіційно включив ці порти до переліку портів, відкритих для іноземних суден, і підпорядкував їх своїй адміністрації портів Азовського моря.
IPHR опублікувала аналітичний звіт про те, як Росія використовує захоплене портове майно України.
Схема використання портів Росією
Окупаційна влада захопила портову інфраструктуру, встановила над нею контроль, проводить днопоглиблювальні роботи та створює митні органи, йдеться у звіті. Порти вплетені в логістичну мережу, що з’єднує окуповані схід і південь України з окупованим Кримом, Керченською протокою та півднем РФ автомобільними, залізничними й морськими шляхами.
«Для Росії ключовим є не стільки де-юре визнання анексії іншими державами, скільки проведення буденних комерційних операцій — заходи суден, прийняття окупаційних документів, страхування вантажів, банківські платежі та прийом товару покупцями. Виконання цих кроків комерційними суб’єктами фактично дає практичний ефект та функціональність незаконній владі окупантів», — йдеться в дослідженні.
Що і як вивозили
Окупантам далеко не одразу вдалося запустити портову інфраструктуру. Через брак електрики потужні крани не вмикалися. Проте до початку 2024 року проблему переважно вдалося розв’язати.
За даними самих окупантів, протягом 2023 року з порту Бердянська вивезли 500 000 тонн зерна, а за перші п’ять місяців 2024 року — ще 410 000 тонн. Серед напрямків вивезення вантажів окупаційна влада називала Сербію, Туреччину, Бангладеш і Венесуелу.
Бердянський порт використовують переважно для вивезення зерна.
З Маріуполя, окрім зерна, вивозили також вугілля, а завозили будівельні матеріали та обладнання.
Щоб використовувати Маріупольський порт, окупанти проводили днопоглиблювальні роботи. Такі роботи регулярно проводило й українське керівництво порту. Це звичайна практика для неглибокого моря.
У звіті IPHR описано випадки із суднами, які перевозили або, за повідомленнями, могли перевозити вкрадену українську продукцію:
- Zhibek Zholy (2022). Туреччина затримала судно за підозрою у вивезенні вкраденого зерна з Бердянська й провела розслідування, але зрештою дозволила судну піти.
- Laodicea (2022). Ліван ненадовго заарештував судно з аналогічних причин, проте згодом відпустив його без належного розслідування.
- Panormitis (квітень 2026 року). Україна закликала Ізраїль заарештувати судно, яке, за її даними, перевозило вкрадене зерно. Ізраїльські органи заявили про недостатність доказів для арешту, але не дозволили розвантажити судно й розвернули його.
- ASOMATOS (травень 2026 року). Єгипет дозволив розвантажити 26 900 тонн пшениці, попри звернення України щодо арешту судна та вантажу.
- Caffa (березень — серпень 2026 року). У березні шведська влада затримала судно. У серпні Верховний суд Швеції підтвердив рішення про його передачу Україні, оскільки дії РФ кваліфікували як імовірний воєнний злочин за шведським законодавством.
А що тепер, після мосту?
Маріупольський і Бердянський порти юридично залишаються українськими й перебувають під тимчасовою окупацією. Україна офіційно закрила обидва порти у квітні 2022 року та повідомила про це Міжнародну морську організацію (IMO).
У 2023 році Асамблея IMO закликала держави не визнавати будь-які російські адміністративні акти чи документи, видані на окупованих територіях України.
Проте економічна вигода для деяких країн має більшу вагу, ніж міжнародне право. Тож блокада окупованих морських портів була дірявою.
Тепер Сили оборони України наклали санкції» не тільки на Кримський міст, а й на вкрадені порти Бердянська та Маріуполя. Арка мосту впала в судноплавну частину Керченської протоки, і без того вузьку — 120 метрів завширшки. Рух морських суден зупинено.
Скільки триватимуть ремонт мосту й блокування протоки, поки невідомо.
Одні експерти говорять про 4–6 місяців або рік, інші кажуть, що міст можуть так і не відновити.
У будь-якому разі «санкції» проти вкрадених українських портів в Азовському морі наразі нарешті запрацювали так, як годиться.
ЧИТАЙТЕ нас в Телеграм-каналі Маріуполь 0629
НАДСИЛАЙТЕ свої повідомлення в Телеграм-бот 0629
ОБГОВОРЮЙТЕ новини в нашій групі Фейсбук - Маріуполь Місто-герой
ДИВІТЬСЯ нас на YouTube