Більшість українців категорично виступають проти ідеї передати весь Донбас під контроль Росії в обмін на гарантії безпеки від США та Європи.
Про це свідчать результати нового опитування Київського міжнародного інституту соціології, проведеного 9–14 січня.
Згідно з даними, 54% респондентів вважають цю пропозицію абсолютно неприйнятною, ще 39% готові її розглядати, але визнають, що вона «дуже складна». Лише 5% відповіли, що не визначилися.
КМІС підкреслює, що така реакція українців пов’язана з їхнім розумінням реальних намірів Росії. У звіті зазначено: «83% вважають, що цілі Росії є більш масштабними, а не просто контроль над усім Донбасом».
Також 69% не вірять, що нинішні перемовини здатні привести до сталого миру, оскільки «Росія не демонструє готовності припинити війну».
Графік 5. Зараз я зачитаю можливу умову для досягнення миру, а ви скажіть мені, наскільки вона для вас прийнятна. Використовуйте шкалу “Я легко погоджуюся з цією умовою”, “Це буде складна умова, але загалом прийнятна”, “Ця умова абсолютна неприйнятна”.
Україна виводить свої війська з територій Донбасу, які зараз нею контролюються, тобто з Краматорська, Слов’янська тощо, і ці території переходять під контроль Росії. Натомість США і Європа дають Україні гарантії безпеки
Соціологи поставили додаткове запитання тим, хто відкинув запропоновану умову або вагався. Причини виявилися майже рівними за масштабом.
Перша причина — переконання, що поступки не зупинять Росію.
Багато респондентів прямо говорили: «Росія на цьому не зупиниться, Путін налаштований знищити Україну як державу», або: «якщо ми віддамо Донбас, то далі будуть інші області України».
Цей аргумент назвали 35% опитаних.
Друга причина — принципова позиція щодо територій і людей. Українці наголошують, що держава не може зрікатися своїх громадян.
У відповідях звучали формулювання: «ми не повинні торгувати землями і не повинні віддавати, це прописано і в Конституції», та: «це українські території, ми не повинні їх віддавати, там живуть українці».
Так відповіли 33% респондентів.
Третя причина — недовіра до міжнародних гарантій безпеки. Досвід попередніх угод тут має велике значення.
Часто повторювалася думка: «колись був підписаний Будапештський меморандум, і його ніхто не виконав», або: «США і Європа не будуть виконувати ці гарантії, вони тільки пообіцяють — і все».
Цей мотив назвали 25% опитаних.
У КМІС зазначають, що разом ці три групи пояснюють, чому для більшості українців ідея здається неприйнятною: передача територій не гарантує миру, суперечить основам державності та не спирається на реалістичні механізми безпеки.
Графік 6. Чому саме ви вважаєте цю пропозицію категорично неприйнятною чи сумніваєтеся?
Відкрите запитання, топ-відповіді, % серед тих, хто вважає, що така умова є категорично неприйнятною або кому було важко відповісти
Окремо КМІС опитав тих, хто все ж допускає можливість передачі Донбасу за умови отримання сильних гарантій. Їм запропонували відкрите запитання: які саме гарантії ви вважатимете достатніми?
Найчастіше респонденти говорили про потребу в реальних, а не декларативних механізмах захисту. Багато хто наголошував на юридично зобов’язувальних документах, які передбачають чітку і гарантовану відповідь Заходу у разі нового нападу — таку позицію висловили 24%.
Друга за поширеністю вимога — розміщення західних військ в Україні. Причому частина респондентів уточнювала, що мова має йти про «помітний контингент», у тому числі поблизу лінії фронту. Цей варіант назвали 21%.
Третя група відповідей стосується озброєння. 18% опитаних говорили, що Україна має отримати весь необхідний арсенал, включно з далекобійними ракетами та іншими системами, які забезпечать стримування майбутньої агресії.
Водночас у топ-відповідях траплялася й інша думка: частина респондентів визнає, що не вірить у дієвість будь-яких гарантій безпеки. КМІС зазначає, що 11% із тих, хто допускає можливість поступок, водночас не очікують, що гарантії справді працюватимуть.
Графік 7. А які саме гарантії безпеки від США і Європи ви будете вважати достатніми, щоб вірити ним?
Відкрите запитання, топ-відповіді, % серед тих, хто може погодитися на таку умову
Сам інститут акцентує на важливому нюансі: