5,6 мільярда Маріуполя: що сталося з бюджетом міста після окупації і куди тепер підуть гроші

Що відбувається з бюджетом міста, коли саме місто окуповане, більшість його мешканців роз'їхалися Україною та світом, підприємства зруйновані або захоплені, а місцева влада працює за сотні кілометрів від своєї території?

Для Маріуполя це питання давно не теоретичне.

До повномасштабного вторгнення Маріуполь був найбільшою громадою серед тих, які потрапили до нового дослідження «Бюджети в екзилі 3.0»: станом на 1 січня 2022 року тут нараховували 435 176 мешканців.

Після російської окупації громада втратила доступ до території та значної частини своєї економічної бази, але сам бюджет Маріуполя не зник. Більше того, саме Маріуполь наприкінці 2025 року мав найбільший серед досліджених громад залишок бюджетних коштів — 5,64 млрд грн. Це 71,4% усіх залишків 20 громад, які аналізували дослідники.

Як так сталося і що означають ці мільярди?

0629 розбирався, звідки взялися ці гроші, на що Маріуполь витрачав бюджет після окупації та що змінилося після рішення держави централізувати мільярдні залишки громад.

20 громад без доступу до своєї території

Дослідження «Бюджети в екзилі 3.0» охопило 20 територіальних громад Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, які втратили або суттєво обмежили доступ до своєї території через російську агресію.

Автори аналізували бюджети переважно за 2022–2025 роки, використовуючи довоєнний 2021-й як точку відліку. Крім фінансів, вони досліджували роботу органів управління, установ і комунальних підприємств, програми підтримки, закупівлі, кадровий склад та участь мешканців у бюджетному процесі.

І один із головних висновків полягає в тому, що після окупації змінився не просто розмір бюджетів. Змінилася сама модель їхнього існування.

До великої війни громада отримувала податки від людей і підприємств, які працювали на її території, та витрачала значну частину грошей на цій же території — на школи, дороги, транспорт, ЖКГ, культуру, медицину.

Після окупації цей зв'язок фактично розірвався.

Власні доходи обвалилися

У 2021 році податкові надходження переважали над державними трансфертами у 16 із 20 досліджених громад.

У 2025 році — вже у жодній.

Сукупні податкові надходження громад за цей час скоротилися на 91,6%.

Якщо у 2021 році податки принесли 20 громадам 9,14 млрд грн, а офіційні трансферти — 6,36 млрд грн, то у 2025 році податкові надходження становили лише 0,77 млрд грн, а трансферти — 4,56 млрд.

У результаті частка офіційних трансфертів сягнула 85,5%.

Автори дослідження називають це не просто падінням доходів, а переходом до іншої моделі їх формування:

«У 2021 році податкові надходження переважали в 16 із 20 громад; у 2025 році — у жодній. Трансфертне домінування, навпаки, поширилося з 4 до всіх 20 громад. Отже, йдеться не лише про зменшення доходів, а про перехід до іншої моделі їх формування».

При цьому дослідники застерігають: сама залежність від трансфертів в умовах окупації не означає неефективності громади.

«Зростання ролі трансфертів не слід оцінювати як негативне явище саме по собі. Вони стали головним механізмом збереження бюджетного процесу та виконання функцій за відсутності звичної податкової бази».

Проблема, на думку авторів, виникає тоді, коли громада не знає, на який обсяг державного фінансування може розраховувати через рік-два і які саме функції держава залишить за нею.

Дані дослідження “Бюджети в екзилі 3.0”

І водночас у Маріуполя залишилися мільярди

На цьому тлі особливо показовою виглядає інша цифра.

На початок 2025 року на рахунках 20 громад залишалося загалом 10,36 млрд грн. До кінця року ця сума скоротилася до 7,90 млрд грн.

У 19 із 20 громад залишки зменшилися. Єдиним винятком став Маріуполь.

На початок року залишок Маріупольської громади становив 5,566 млрд грн, а наприкінці — вже 5,642 млрд грн. Тобто він не зменшився, а зріс приблизно на 75,6 млн грн, або на 1,4%. У результаті лише на Маріуполь припадало 71,4% усіх залишків 20 досліджених громад. А разом із Лисичанською та Бахмутською громадами — 90,4%.

Дані дослідження “Бюджети в екзилі 3.0”

Але 5,6 млрд грн на рахунках зовсім не означають автоматично, що Маріуполь «мав гроші і просто їх не витрачав».

І це принципове застереження авторів дослідження.

«Сам факт наявності великого залишку не доводить ані нездатності громади його використати, ані достатньої якості планування».

Громади поводилися з накопиченими ресурсами по-різному: фінансували поточні програми, передавали кошти іншим бюджетам, залишали їх як резерв або спрямовували на багаторічні проєкти.

На що Маріуполь витрачав гроші

У 2025 році фактичні видатки Маріупольської громади становили 891,3 млн грн.

На відміну від багатьох інших громад у дослідженні, Маріуполь у 2025 році не передавав кошти іншим бюджетам у вигляді міжбюджетних трансфертів. Тому всі 891,3 млн грн дослідники відносять безпосередньо до фінансування функцій громади.

Два найбільші напрями — економічна діяльність та соціальний захист. На економічну діяльність припадало 36,8% видатків, на соціальний захист — 27%. У перерахунку на довоєнну чисельність населення це становить близько 2,05 тис. грн на одного мешканця.

Автори дослідження спеціально наголошують, що сам великий обсяг бюджету ще не говорить про масштаб послуг, які отримують люди:

«Таблиці нижче поєднують показники, які не слід розглядати окремо: валовий обсяг, частку переданих трансфертів, видатки поза трансфертами, їхній розмір на одного жителя та дві найбільші функції. Саме така комбінація показує, чи великий бюджет означав широку програмну діяльність, передачу ресурсу іншим бюджетам або концентрацію на кількох функціях».

Дві програми — понад пів мільярда гривень

Цікаво виглядають і програми підтримки ВПО та захисників. Маріуполь повідомив дослідникам лише про дві такі програми. Для порівняння, Волноваська громада мала 16. Але кількість програм зовсім не означає обсяг фінансування.

На дві маріупольські програми у 2025 році було заплановано 577,8 млн грн. Фактичні видатки становили 516,7 млн грн — 89,4% плану. Умовний показник у розрахунку на довоєнну чисельність населення — 1 149 грн на одного мешканця.

Дані дослідження “Бюджети в екзилі 3.0”

Важливо: це не означає, що кожен маріуполець отримав по 1 149 грн. Такий розрахунок дослідники використовують лише для порівняння громад різного розміру.

Продуктові набори стали найбільшими закупівлями

Ще виразніше трансформація бюджету помітна у закупівлях. До війни велике промислове місто купувало товари та послуги передусім для функціонування міської інфраструктури.

Після окупації частина бюджетних витрат перемістилася слідом за людьми.

Три найбільші маріупольські договори, які потрапили до вибірки дослідників, стосувалися продуктових наборів.

У 2023 році — 61,4 млн грн.

У 2024 році — 67,7 млн грн.

У 2025 році — 57,4 млн грн.

Дані дослідження “Бюджети в екзилі 3.0”

Причому саме ці три маріупольські контракти посіли перші три місця за вартістю серед усіх відібраних дослідниками договорів 20 громад.

Читайте також: Продуктові набори для ВПО на 63 мільйони гривень закупить Маріупольська МВА

Автори дослідження описують ширшу тенденцію так:

«Закупівлі громад дедалі частіше спрямовані на активи та послуги, які використовуються поза їхньою адміністративною територією».

На думку дослідників, оцінювати такі закупівлі лише за назвою товару та його ціною вже недостатньо. Треба розуміти, яку функцію вони забезпечують, хто ними користується і який фактичний результат отримала громада.

А що з комунальними підприємствами?

Ще одне складне питання — навіщо окупованій громаді комунальні підприємства, якщо вони більше не можуть виконувати свої довоєнні функції безпосередньо у місті.

Дослідження показує дуже різке скорочення.

У дев'яти громадах, для яких є зіставні дані, чисельність працівників комунальних підприємств зменшилася з 9 157,5 на початок 2022 року до 2 125 на початок 2026-го — на 76,8%.

У Маріуполі залишилося 18,9% довоєнної чисельності працівників КП.

Водночас фінансова підтримка комунальних підприємств зберігається. 96,9% усієї такої підтримки серед 16 громад із повними даними припало лише на три — Маріупольську, Сіверськодонецьку та Лисичанську.

Дані дослідження “Бюджети в екзилі 3.0”

Що це означає?

Дослідники пояснюють:

«Поєднання різкого скорочення персоналу з фінансовою підтримкою означає, що релокація КП переважно не відтворила масштаб їхньої роботи станом на початок 2022 року. Натомість збережено ядро окремих функцій, юридичну оболонку, активи й зобов'язання, а в частині громад — спроможність надавати послуги розпорошеним жителям».

Тому автори застерігають і від простого підходу «залишити всі КП» або «ліквідувати всі КП»:

«Дихотомія "залишити або ліквідувати" є хибною».

Для кожного підприємства, вважають дослідники, потрібне окреме рішення — продовження роботи, зміна функцій, консервація, об'єднання, реорганізація або припинення.

Найскладніше питання — 5 мільярдів на житло

Окрема історія Маріуполя — житло для переселенців.

У 2025 році Кабмін запустив експериментальний проєкт забезпечення житлом ВПО з Маріупольської громади. Джерелом фінансування визначили 5 млрд грн бюджету самого Маріуполя. На 2025 рік передбачалося 2,1 млрд грн.

І тут є принципово важлива деталь. Ці 5 млрд грн — не одноразовий переказ із Маріуполя державі.

Як прямо зазначають автори дослідження:

«Це місцевий ресурс, зарезервований під багаторічну програму, а не одномоментний міжбюджетний трансферт».

Тобто величезний залишок Маріуполя на кінець 2025 року треба оцінювати і з урахуванням грошей, зарезервованих під житловий проєкт.

А у 2026 році правила змінилися

У 2026 році держава централізувала частину залишків бюджетів громад, території яких були окуповані після 24 лютого 2022 року. Казначейство перерахувало до спеціального фонду державного бюджету 7 млрд 756,6 млн грн. 6,5931 млрд грн із цієї суми визначили на житлові ваучери для окремих категорій ВПО з тимчасово окупованих територій — учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни. Ще 1,1635 млрд грн — на соціальне орендне житло для ВПО з Маріуполя.

За паспортом бюджетної програми у 2026 році планувалося профінансувати 3 296 житлових ваучерів.

Але й тут дослідники роблять важливе застереження: 3 296 — це плановий показник, а не кількість уже профінансованих ваучерів.

Для Маріуполя діють два різні житлові механізми

Саме тут легко заплутатися.

У дослідженні окремо наголошується, що для Маріуполя одночасно існують два різні механізми.

Перший — створений у 2025 році. Це 5 млрд грн із бюджету Маріупольської громади на дворічний експериментальний житловий проєкт для ВПО з Маріуполя.

Другий виник уже у 2026 році після централізації залишків місцевих бюджетів. Із цих грошей 1,1635 млрд грн спрямували на будівництво муніципального соціального орендного житла для переселенців із Маріупольської громади.

Читайте по темі: Маріупольцям готують понад 1400 квартир соціального житла — без передачі у власність

Розпорядником нижчого рівня визначили Київську обласну державну (військову) адміністрацію, а одержувачем коштів — ЖКП Маріупольської міської ради «Азовжитлокомплекс».

Тому автори дослідження прямо підкреслюють:

«Маріупольська громада становить окремий випадок, оскільки в її житловій політиці одночасно діють два різні фінансові механізми».

То держава «забрала гроші Маріуполя»?

Саме тут особливо важливо не спрощувати.

Дослідники прямо застерігають:

«Законодавче перерахування залишків до спеціального фонду державного бюджету не можна описувати лише як повернення невикористаних державних трансфертів. Йшлося про залишки коштів місцевих бюджетів, правовий режим і джерела яких могли відрізнятися».

Так само ситуація складніша і за формулу «держава просто забрала гроші громад».

Централізований ресурс залишився у соціальній сфері: його спрямували передусім на житлову підтримку ВПО. Але змінилося інше — хто вирішує, як і коли витрачати ці гроші.

Автори дослідження формулюють це дуже чітко:

«З одного боку, централізований ресурс не був вилучений із соціальної сфери як такої: його визначено джерелом житлової підтримки ВПО... З іншого — право визначати напрям і темп використання значного накопиченого ресурсу було перенесено з місцевого на державний рівень».

І це вже змінює саму логіку бюджетного планування окупованих громад.

Адже залишок може бути не просто «невитраченими грошима», а резервом на поточну роботу, страховим запасом, ресурсом багаторічної програми або грошима, які громада планувала використати після деокупації.

Гроші є. А де участь маріупольців?

І тут ми підходимо, можливо, до одного з найважливіших висновків дослідження.

Громада — це не адміністрація і не банківський рахунок. Передусім це люди. Але саме участь людей у бюджетному процесі виявилася одним із найслабших місць громад в екзилі.

Усі 20 громад мають офіційні сайти. На 59 із 60 інформаційних запитів дослідники отримали відповіді у встановлений строк.

Проте за п'ять бюджетних років на сайтах вдалося знайти лише 68 зі 100 можливих рішень про затвердження бюджетів та 59 зі 100 річних звітів про їх виконання.

Автори роблять із цього дуже промовистий висновок:

«Реактивний доступ до інформації працює краще, ніж системне формування публічного архіву».

Але ще гірша ситуація з реальною участю людей.

Публічне обговорення бюджету на 2026 рік дослідники зафіксували лише в одній із 20 громад.

«Найслабшою стадією залишається залучення жителів до планування та оцінювання результатів».

Для окупованих громад ця проблема особливо складна: люди живуть у різних регіонах України та за кордоном, а звичні довоєнні форми місцевої участі фактично не працюють.

Тому, вважають автори, потрібні нові механізми — дистанційна ідентифікація, онлайн- та офлайн-канали, представництво мешканців у різних регіонах та публічне пояснення, як їхні пропозиції вплинули на остаточні рішення.

То навіщо взагалі потрібен бюджет Маріуполя до деокупації?

Саме до цього питання зрештою підводить усе дослідження.

Після окупації громада перестала бути лише територією. Маріуполь сьогодні — це сотні тисяч людей у різних містах і країнах, релоковані установи, центри підтримки, соціальні програми, комунальні підприємства, активи та юридичні зобов'язання.

І бюджет поступово перетворився з бюджету території на бюджет людей та інституцій.

Але це породжує нові питання.

Які саме послуги Маріупольська громада повинна забезпечувати своїм мешканцям до деокупації?

Які установи й комунальні підприємства для цього справді потрібні?

Скільки має коштувати їхнє утримання?

Скільки грошей потрібно витрачати зараз, а скільки — залишати на майбутнє повернення та відновлення?

І як самі маріупольці можуть впливати на ці рішення?

Автори «Бюджетів в екзилі 3.0» пропонують починати не з питання, скільки чиновників або підприємств треба скоротити.

Вони пропонують починати з іншого:

«Які публічні функції повинна забезпечувати громада, територія якої тривалий час залишається окупованою».

І лише після цього, на думку дослідників, можна визначати, які органи та установи для цього потрібні, скільки людей у них має працювати і скільки все це повинно коштувати.

Адже, як застерігають автори:

«Механічне скорочення без визначення обов'язкових функцій створює ризик втрати не тільки організаційних одиниць, а й компетенцій, даних, майнової пам'яті та каналів зв'язку з жителями».

Для Маріуполя ця дискусія особливо важлива.

Бо 5,6 млрд грн — це не просто цифра на казначейському рахунку.

Це ресурс громади, яка втратила місто, але не втратила людей.

Довідка

«Бюджети в екзилі 3.0» — третій звіт про функціонування бюджетів та інституцій територіальних громад після втрати доступу до території через тимчасову окупацію.

Дослідження охоплює 20 громад Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей. Основний період бюджетного аналізу — 2022–2025 роки, а 2021 рік використовується як довоєнна точка порівняння. Окремі дані за 2026 рік дослідники використали для оцінки нинішнього стану органів управління, установ, реєстрів та послуг.

Кількісний аналіз автори поєднали з вивченням законодавства, офіційних сайтів, відповідей громад на інформаційні запити, закупівель і декларацій, а також матеріалами чотирьох регіональних фокус-груп та 20 глибинних інтерв'ю.

Проєкт реалізують Громадське партнерство «За прозорі місцеві бюджети!» та ГО «Кризовий медіацентр «Сіверський Донець» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Команда досліджує бюджети окупованих та релокованих громад із 2024 року. Під час першого етапу було проведено детальний моніторинг наповнення та використання бюджетів десяти громад Донецької та Луганської областей із погляду прозорості та ефективності бюджетних процесів.

ЧИТАЙТЕ нас в Телеграм-каналі Маріуполь 0629

НАДСИЛАЙТЕ свої повідомлення в Телеграм-бот 0629

ОБГОВОРЮЙТЕ новини в нашій групі Фейсбук - Маріуполь Місто-герой

ДИВІТЬСЯ нас на YouTube