Азовське море стало найсолонішим за 150 років спостережень: що відбувається з рибою та екосистемою

Середня солоність Азовського моря у 2026 році досягла історичного максимуму — близько 16 проміле. Це найвище значення за приблизно 150 років інструментальних спостережень і вже близько до показника Чорного моря, де солоність становить близько 18 проміле.

Про новий рекорд повідомив Південний науковий центр Російської академії наук. Оскільки значна частина українського узбережжя Азовського моря перебуває під російською окупацією, актуальні дані російських установ щодо стану моря варто розглядати саме як дані російського моніторингу.

За підрахунками науковців, ще у 2007 році середня солоність Азовського моря становила приблизно 10–11 проміле. За 19 років вона зросла до 16 проміле — приблизно на 60%. Особливо помітні зміни відбулися у Таганрозькій затоці, де солоність за цей період збільшилася більш ніж удвічі.

Причина — не один фактор. Дослідження Південного наукового центру РАН, опубліковане ще у 2023 році, показувало, що стрімке осолонення почалося на тлі тривалого маловоддя Дону та інших річок, які несуть прісну воду до Азовського моря. Одночасно зростали температури води й повітря, що посилило випаровування. Коли річкового стоку стає менше, збільшується також вплив солоніших чорноморських вод, які надходять через Керченську протоку.

Тобто нинішня тенденція почалася задовго до повномасштабного вторгнення Росії. Науковці пов'язують її як із кліматичними змінами, так і з багаторічним антропогенним впливом на річкові басейни — зарегулюванням річок, водосховищами, дамбами та скороченням природного стоку. Міжнародне дослідження екосистеми Азовського моря також фіксувало різке скорочення річкового стоку та пов'язані з цим зміни солоності, температури й структури морських біоресурсів.

Що сталося з рибою

Осолонення вже змінює склад мешканців Азовського моря. Види, які краще почувалися у менш солоній воді, поступово поступаються морським. За даними російських дослідників, серед традиційних промислових видів скорочується роль осетрових, ляща, сазана та тарані. Натомість серед найпоширеніших промислових риб тепер називають хамсу, бичків і піленгаса.

Про серйозне скорочення рибних запасів у серпні повідомляла й Східна правозахисна група. За наведеними нею даними, у 2026 році біля окупованого українського узбережжя солоність становила 15–16,8 проміле. Загальні запаси риби за шість років, за оцінкою правозахисників, зменшилися зі 160 до 55 тисяч тонн, а запаси тарані — на 92%.

Водночас напряму пояснювати все скорочення риби лише солоністю було б неправильно. У звіті Східної правозахисної групи серед інших чинників названі деградація нерестовищ, проблеми річок, забруднення та наслідки аварії російських танкерів у Керченській протоці в грудні 2024 року.

Чому в Азовському морі стає більше медуз

Ще один наслідок осолонення — сприятливіші умови для медуз, які заходять до Азовського моря з Чорного. Українське Азовське басейнове управління Держрибагентства раніше пояснювало: коли приплив прісної води з Дону та Кубані скорочується, солоні чорноморські води дедалі більше впливають на Азовське море. Це дозволяє чорноморським видам активніше освоювати його акваторію.

Російські науковці у 2026 році також продовжують фіксувати медуз в Азовському морі. Їхня кількість сильно залежить не лише від солоності, а й від температури, вітру, течій та кормової бази, тому масові скупчення можуть дуже відрізнятися у різних частинах узбережжя.

Для Маріуполя ці зміни особливо важливі: місто розташоване безпосередньо на Азовському узбережжі, а стан моря традиційно впливає і на рибні ресурси, і на прибережну екосистему. Нинішні показники свідчать, що Азовське море продовжує переходити до нового, значно солонішого стану, а повернення до показників початку 2000-х навіть за збільшення річкового стоку може бути не швидким.

Читайте також:

Зінцевий струмок у Маріуполі перетворився на смердючу стічну канаву — вода потрапляє в море, - ВІДЕО

Каналізаційні стоки течуть просто в Азовське море на пляжі Маріуполя, — ВІДЕО