«Безгосп» по-російськи: у Маріуполі окупанти полюють вже на 25 тисяч квартир і будинків, - ФОТО, ІНФОГРАФІКА

До 1 липня 2026 року власники житла на тимчасово окупованих територіях повинні підтвердити свої права на нерухомість за правилами, встановленими окупаційною владою. В іншому разі квартири та будинки можуть бути остаточно визнані «безгоспними» та передані у так звану муніципальну власність.

Найбільших масштабів цей процес набув у Маріуполі. За підрахунками журналістів, у різних списках окупаційної адміністрації вже фігурують близько 25 тисяч квартир і приватних будинків, власників яких Росія фактично позбавляє права на майно.

Про те, як працює механізм відбирання житла, чому до списків потрапляють навіть квартири людей, які залишилися жити в окупації, та які ризики існують для власників нерухомості, розповідають «Новини Донбасу».

«Зачистили», обікрали, а потім віджали

«На початку квітня (2026 року — ред.) ми побачили свою квартиру в списках. Такий був “подарунок” на мій День народження. В 2022 році сусідка написала: “Наш під’їзд зруйновано”. Я спочатку засмутилась, а потім думаю, може, на краще, квартира нікому не дістанеться. Через місяць мені скинули відео. Дивлюсь, цілий під’їзд. І вікна мої, і балкон майже цілі. Все ж квартира вціліла, але зараз я думаю, краще б вона згоріла», — розповідає Олена.

Родина Олени — двічі переселенці. Коли почалась війна у 2014 році, вони виїхали з-під Донецька. У 2015 році оселились у Маріуполі.

«Спочатку ми знімали квартиру, а у 2018-му її купили. Господарі поїхали за кордон і вирішили її продати. Ми домовились за нормальну ціну. Вони нічого не забрали. Там був гарний ремонт, вона була повністю укомплектована», — згадує Олена.

Це була квартира в центрі Маріуполя, але не дуже близько до моря. Світла та тепла. Поруч парк, магазин, транспортна розвʼязка, школа. Але у 2022 році родині довелось залишити своє житло.

«Після того, як ми виїхали, сусіди надіслали фото, що нашу квартиру відкрили під час “зачистки”. Всі двері розкручені, ламали все, що могли. Потім родичі, коли туди потрапили, сказали, що мародери якісь черевики забрали, якусь сукню не забрали — мабуть, по розміру не підійшло», — з сумом жартує Олена.

Під час бойових дій в будинок Олени влучив снаряд. Він вщент знес ліфтову шахту та перекриття між поверхами. Після захоплення Маріуполя окупанти вирішили повністю демонтувати два підʼїзди, але врешті прибрали тільки три верхні поверхи. Півтора року багатоповерхівка стояла, вкрита плівкою. Її заливав дощ. Газу в квартирах не було. Потім півтора поверха все ж відбудували. Олена припускає, що можливо саме тому квартири потрапили у «безгосп». Частково відновлений будинок тепер має цінність.

«У списку всі-всі квартири, навіть ті, в яких живуть люди — я знаю точно, що там живуть люди, вони нікуди не поїхали», — розповідає Олена.

Центральний район Маріуполя — в пріоритеті по віджиму житла

Формулювання «безгоспне житло» зʼявилось в обігу представників окупаційної влади у 2023 році. Саме тоді на підʼїздах будинків почали клеїти списки з переліком квартир, які начебто нікому не належать — не тільки в Маріуполі, а по всій захопленій території. «Безгосп» знаходять навіть у невеликих населених пунктах, хоча в кожного обʼєкту нерухомості залишаються законні власники. Більшість із них покинула окуповані міста, але часті випадки, коли «безгоспною» визнають нерухомість тих, хто не виїжджав зі своїх населених пунктів. 

«У знайомих, які залишились, згоріли документи. Вони досі не можуть їх відновити, не можуть нічого довести. Хоча у них там земля, будинок згорів, якісь залишки, але нічого не можуть», — розповіла нам Марина, яка виїхала із Маріуполя навесні 2022-го року. 

Щоб довести право на свою ж власність, людей примушують отримати російський паспорт та внести нерухомість у реєстр РФ — процедура довга, дорога та ризикована для тих, хто виїхав. Та й по факту, це зовсім не гарантує, що через певний час квартира знову не опиниться у списку «безгоспу».

За три роки у Маріуполі «безгоспними» визнали тисячі обʼєктів. Ми проаналізували та порівняли списки із джерел так званої «адміністрації» Маріуполя, ті, що публікувались у соцмережах та список, наданий законною міською радою міста. Ми брали до уваги тільки обʼєкти житлового фонду. По нежитловим є окремі списки і вони також налічують сотні адрес.  

Шукати, чи є нерухомість у списках «безгоспу», треба у першу чергу на сайті окупаційної адміністрації Маріуполя. Звичайно, діє вона незаконно, але у соцмережах переліки квартир та будинків зʼявляються вже після публікації на цьому сайті. Головна проблема, що окупанти викладають списки у різних місцях. Перший — через меню зайти у розділ «Для мешканців», далі у «Корисні матеріали», де є «Перелік житлових приміщень з ознаками безгоспних». Клікнувши сюди, ми потрапляємо на сторінку, де обʼєкти систематизовані по районах станом на 17 березня цього року. Загалом тут 12948 квартир та приватних будинків.

З цього графіку видно, що у пріоритеті в окупантів Центральний район. Ймовірно, частково це повʼязано із щільністю населення. Центральний район був найбільше заселений. На останньому місці Кальміуський, що також повʼязано із особливостями забудови. Тут у більшості приватні будинки. Але список від 17 березня зовсім не повний, бо минуло три місяці, а інформація там не оновлювалась. Хоча за цей час до переліку «безгоспних» додали близько 11 тисяч квартир та будинків. Тобто, загальний список виріс майже вдвічі.

До 25 тисяч житла у «безгоспі»

В першу чергу переліки так званого «безгоспу» треба шукати на сайті окупаційної адміністрації у розділі «Новини». Там вони зʼявляються найчастіше, але легко губляться серед масиву інших повідомлень. Перший такий список тут опублікували 25 серпня 2023 року. Точніше, тоді їх було два за день — в одному 398 обʼєктів, в іншому 437. Кожен такий файл — це великі таблиці, які налічують сотні обʼєктів. Загарбники називають їх «списками нерухомості, яка має ознаки безгоспу» та пропонують власникам протягом 30 календарних днів зʼявитись у відповідному «управлінні», аби довести право на свою ж власність. У 2023-му році повідомлень з такими списками було сім. У 2024 та 2025 роках по 30. У перші чотири місяці 2026-го — 14.

Окупанти так завзято підійшли до процесу віджиму житла, що інколи викладали таблиці з адресами щодня, а то й двічі на день — так було, наприклад, 1 листопада та 8 грудня 2025 року. Загалом з літа 2023 року по квітень 2026-го у цих списках «безгоспу» більше 45 тисяч адрес, але якщо відсіяти повторювані, залишається більше 24 тисяч.

Скриншот/ Новини Донбасу

За даними Маріупольської міської ради, до окупації в місті налічувалось 2249 багатоквартирних будинків та 135 тисяч 176 квартир в них. Щодо приватних будинків, то їх було 37 тисяч 252. Тож виходить, що «безгоспним» окупанти визнали приблизно 15% від загального житлового фонду в Маріуполі. Але насправді відсоток житла, визнаного «безгоспним», вищий, зважаючи, що частина будівель була знищена армією РФ, частину окупанти знесли. За даними адміністрації Маріуполя, підконтрольної Росії, демонтовано 452 будинки. У топі за кількістю квартир, визнаних «безгоспними», багатоповерхівка на Казанцева, 31. Цей будинок доволі сильно постраждав під час бойових дій.

Будинок на Казанцева, 31, весна, 2022 року.Фото з телеграмм-каналу «Мариуполь сейчас»

Потім окупанти відновили будівлю, але визначили, що 199 квартир тут начебто нічійні. Це майже кожна квартира. Загалом у будинку 216 квартир.

Будинок на Казанцева, 31 після відбудови. Фото з телеграмм-каналу «Мариуполь сейчас»

На другому місці девʼятиповерхівка на вулиці Котляревського, 4, яка майже не отримала пошкоджень). Тут 173 із 216 квартир «безгоспні». Також у топ-три будинок на проспекті Миру, 106, де начебто без власників 161 квартира. Ця багатоповерхівка теж отримала значні пошкодження навесні 2022 року.

Будинок на проспекті Миру, 106. Фото з телеграмм-каналу «Мариуполь сейчас»

Якщо подивитись на мапу, на яку ми нанесли 30 будинків, де найбільше «безгоспних» квартир, то видно: у пріоритеті окупантів знову ж таки Центральний район. 

Пʼять тисяч відібрали, лише 358 повернули

Два описані місця, де на сайті окупаційної адміністрації Маріуполя публікують перелік так званого безгоспу, це ще не все. Паралельно списки, з меншою кількістю об’єктів, зʼявляються у розділі «Офіційно». Це означає, що по житлу вже прийнято якісь рішення — відповідні постанови окупаційної влади. Ймовірно, за логікою загарбників, після того, як список зʼявляється у розділі «Новини» всі, чия нерухомість там опинилась, повинні заявити про свої права на неї. Якщо це не відбувається протягом 30 днів, квартири та будинки, чиї власники не зʼявились з документами у «відповідні органи», ставлять на облік як «безгоспні» відповідною «постановою». Станом на кінець травня 2026 року таких «постанов» прийняли 56. Перші зʼявились влітку 2024-го. На цей облік поставили 5306 обʼєктів. З них 241 приватний будинок, все інше квартири. Найбільш активно цей процес відбувався у 2025 році. Тоді прийняли 37 так званих постанов. 

Якщо аналізувати адреси, то тут топ-три відрізняється від того великого переліку із 25 тисяч адрес. Будинків за адресами Казанцева, 31 та Котляревського, 4 тут немає взагалі. А от багатоповерхівка на Миру, 106 є, але якщо у попередньому списку в ній 164 «безгоспних» квартири, то в цьому 34. Тобто, можна припустити, що власники 131-ї квартири знайшлись.  В топ обʼєктів, по яким прийняли відповідну «постанову», входить частково розбитий під час боїв навесні 2022 року будинок на проспекті Металургів, 119 — там ознаки «безгоспу» знайшли щодо 92 квартир (у списку на 25 тисяч ця багатоповерхівка на сьомому місці із 156 квартирами). Це типова панельна девʼятиповерхівка. Останній номер «безгоспної» квартири 171. В самому будинку квартир більше, але вже навіть ці цифри демонструють: майже 50% житла, а саме 92 квартири мінімум із 171-ї окупанти визначили як покинуті.

Будинок на проспекті Металургів, 119. Фото з телеграмм-каналу «Мариуполь сейчас»

90 квартир начебто не мають власників у пʼятиповерхівках на Кронштадтський, 19 та Кронштадській, 17. Далі у списку відновлена девʼятиповерхівка на Горлівській, 4. Там з ознаками «безгоспних» 87 квартир.    

Наступний етап — квартири та будинки визнають «безгоспними». Це означає, що їх вносять у відповідний реєстр. Потім вони переходять у муніципальну власність, після чого повернути їх набагато складніше. Аби і цей процес виглядав начебто законним, тут теж приймаються відповідні «постанови». Зараз таких 29. Найбільше, 22, прийнято, як і на першому етапі, у 2025 році. Загалом вже визнано «безгоспними», згідно із «постановами», 4336 обʼєктів. Чи перейшли сюди будинки, які були в топі по «постановах із ознаками безгоспу»? Так, але кількість квартир тут інша. Наприклад, на минулому етапі у багатоповерхівці на Металургів, 119 було 92 таких обʼєктів. Вже в остаточний «безгосп» внесли 85. А от на Кронштадській, 19 «нічийних» квартир стало навіть більше на 13. В будинку на Кронштадській, 17 в наступний етап «безгоспу» перейшли 64 квартири із 90. 

Тож, в топ-три на етапі «постанов», коли житло остаточно відбирають у власників, входить багатоповерхівка на Кронштадській, 19. Також в цій трійці будинок на Металургів, 119, де в переліку, як вже зазначалось вище, 85 квартир. І девʼятиповерхівка на Котляревського, 8а. В ній «безгоспних» 78 квартир. 

Тож, загалом, якщо порівняти «постанови» з першого та другого етапів, то видно, що адреси там повторюються, але в реєстр частіше за все вноситься менше обʼєктів. Це ілюструє графік нижче. Є такі адреси, де в муніципальну власність переходить мінімум. Наприклад, у будинку №120 на вулиці Полетаєва із 63 квартир в реєстр «безгоспу» додали сім. А в будинку №61 по вулиці Московській із 62 квартир лише одну. Але є й такі випадки, як-от на Кронштадській, 19, коли на другому етапі обʼєктів більше, ніж на першому. Збільшилась кількість квартир також за такими адресами, як Металургів, 25 (з 43 до 67), бульварі Морському, 46 (з 41 до 46), проспекті Миру, 106 (з 34 до 40) та інших. При перегляді «постанов» другого етапу ми навіть побачили там адреси, яких не було у списках «з ознаками безгоспу». Наприклад, багатоквартирні будинки на Металургів, 100, Італійській, 133, Нахимова, 144А.      

Порівняння кількості квартир у «безгоспі» з першого та другого етапів «постанов»/ Новини Донбасу

Є ще один пласт документів, які стосуються так званого безгоспного житла, і щодо яких окупанти приймають «постанови». Це обʼєкти, які виключені зі списків. Чи варто казати, що цих «постанов» окупаційної адміністрації найменше — всього 21, в семи з яких по одному обʼєкту. Загалом тут всього 358 адрес — тобто, майже в десять разів менше, ніж у попередньому списку. Щодо топових адрес, які були на попередніх етапах, то, наприклад, у будинку на Металургів, 119 зі списків виключили вісім квартир. 18 квартир на Кронштадській, 19; 31 квартиру, тобто, майже половину від тих, які внесли в реєстр, на Кронштадській, 17. Але жодної квартири у списку виключених обʼєктів немає на Горлівській, 4. За адресою Котляревського, 8А тут всього три квартири.  

«Дві квартири вже у “безгоспі”»

«Житло — дуже болюча тема. Я чіплялась до останнього. Казала родичам: йдіть, подавайте документи, а вони не схотіли», — розповідає Марина (імʼя змінене на прохання героїні), яка з родиною виїхала з Маріуполя 17 квітня 2022 року. 

В окупованому місті у сімʼї залишились три квартири, дві з яких вже визнані «безгоспними». 

«Ми жили у багатоповерхівці. 8 березня (2022 року — ред.) до нас прилетіла ракета. Ми були в приміщенні, але врятувались. Два тижні в підвалі знаходилися. Холод був, мінусова температура. Спали одягнені. Я пройшла той момент, коли в Маріуполі розкидали їжу по вулицях. Коли ти розумієш, що нікому не потрібен, включається інстинкт вовка, який бігає, щось шукає, щось знаходить, щось не знаходить», — згадує Марина.  

В її будинок загалом було девʼять попадань. Родина одразу вирішила не залишатись у Маріуполі та виїжджати. До підконтрольного Україні Запоріжжя добирались два тижні, а потім виїхали за кордон. В рідне місто, де залишилась нерухомість, Марина не поверталась.

Один із зруйнованих будинків у Маріуполі. Фото «Новин Донбасу»

«Однокімнатну квартиру ми знайшли у списках конфіскованого майна. Друга квартира теж в списках “безгоспу”. Влітку 2025 року в підʼїзді вивісили списки “безгоспних” квартир. Хоча там жила людина. Нещодавно в ту квартиру прийшла “комісія”, якій треба доводити, хто ти і що ти. Поки що питання по тій квартирі відклали. Житло, в яке попала бомба, то цей будинок спочатку визначили під знесення, але потім зробили реконструкцію. Я не знаю, що там, поки ця квартира під наглядом сусіда», — розповідає Марина.

Жінка каже: щоб купити нерухомість у Маріуполі, вона з чоловіком працювала все життя, а росіяни просто відібрали ці квартири.   

«Зараз стоїть питання, куди нам всім і як воно буде. Я реально розумію, якби взяти те, що там залишилось і щось продати легально, ми б могли за кордоном хоча б щось купити», — розмірковує Марина.

Поки місто окуповане, люди, чиї права порушені, не можуть зробити абсолютно нічого. До грудня 2025 року можна було оформити довіреність на нерухомість через російські посольства, наприклад, в країнах ЄС, але окупанти позбавили тих, хто виїхав, і цієї можливості. В РФ вийшов закон, що довіреності не дають тим, хто є громадянином недружніх країн. Україна, звичайно, входить у цей список. Щоб зареєструвати права на майно, громадянину України потрібен спеціальний дозвіл, який видає колегіальний орган, утворений головою угруповання «ДНР» Денисом Пушиліним. Отримати його, перебуваючи за межами окупації, неможливо. Але правозахисники підкреслюють: за українським законодавством, люди, в яких відібрали житло, залишаються зі своїм правом власності на це майно. 

«Радити їхати на окуповану територію ми однозначно не можемо. Це дуже великі безпекові ризики. Ми розуміємо: щоб взагалі в’їхати на окуповану територію, маючи тільки український паспорт, це через єдиний пункт пропуску “Шереметьєво”. Це допити, співбесіди з ФСБ з дуже непередбачуваними наслідками. Навіть заява, що ви хочете переоформити майно, це може, навпаки, спровокувати негативну реакцію про те, що вони не хочуть вас бачити там, щоб ви зі своїм українським паспортом своє майно переоформлювали», — коментує керівниця аналітичного відділу Центру прав людини ZMINA Онисія Синюк.  

Вона нагадує, що патріотичні коментарі в телефоні, незгода з окупацією, українські символи можуть викликати питання. В кращому разі людину не пропустять. В гіршому — можуть незаконно затримати. Тож Онисія Синюк радить фіксувати всі порушення щодо майна, але дистанційно. 

«Якщо стало відомо, що квартира чи будинок “безгоспні” чи вже націоналізовані, то всі ці факти фіксувати. Далі обов’язково повідомляти українські правоохоронні органи. Щоб вони зафіксували це порушення, щоб це було зафіксовано як факт, що майно незаконно націоналізоване на окупованій території», — каже Онисія Синюк.

В майбутньому це стане предметом для розгляду і в плані визнання людини потерпілою, і, можливо, виплати компенсації. Крім цього, експертка радить залишати заяви в реєстрі збитків. Там є розділ «Втрата контролю доступу до власності на окупованій території». Випадки націоналізації майна підпадають під цю категорію. Онисія Синюк нагадує, що поки реєстр працює лише як система фіксації цих порушень, але вже зараз йде створення компенсаційної комісії. Вона буде розглядати ці заяви і вирішувати розмір компенсації та джерела фінансування. Для розуміння, який обсяг проблеми відбирання житла на окупованій території, а приклад Маріуполя демонструє масштаби, заяву варто подавати вже зараз.

Читайте також: 

РФ обіцяє до кінця 2027 року «ощасливити» квартирами лише 2,2 тисячі мешканців ТОТ

Паспорт РФ в обмін на житло. Окупанти пообіцяли компенсації за відібрані квартири на ТОТ

В окупованому Маріуполі почалася нова хвиля тиску на власників житла