Чому почастішали вибухи на Запоріжжі: нова тактика ЗСУ

Із початку квітня 2026 року на окупованій частині Запорізької області дедалі частіше лунають вибухи — Сили оборони України системно б’ють по тиловій інфраструктурі російських військ, зокрема в Мелітополі та районі. 

Журналісти видання РІА Південь поспілкувалися з головою Українського центру безпеки та співпраці Сергієм Кузаном, щоб з’ясувати причини посилення ударів, їхні цілі та вплив на ситуацію на фронті. 

0629 публікує ключові тези цього матеріалу.

Активізація ударів по окупованій частині Запорізької області пов’язана зі зростанням можливостей української армії. За словами голови Українського центру безпеки та співпраці Сергія Кузана, ЗСУ отримали більше засобів ураження — насамперед дронів і ракет, що дозволяє бити на оперативну глибину, включно з Кримом.

«Ми від початку цього року бачимо, що посилились удари саме на оперативну глибину — це фактично вся окупована територія України», — зазначає експерт у коментарі РІА Південь.

Змінився і підхід: замість точкових ударів Сили оборони переходять до системного знищення тилової інфраструктури противника.

Одним із ключових елементів цієї тактики є «засліплення» ворога — знищення протиповітряної оборони. Йдеться про ураження різних типів систем, зокрема «Бук», «Тор», «Панцир» і навіть спеціалізованих установок для боротьби з дронами.

«Ми побачили системне ураження засобів радіолокаційного виявлення і ППО ворога… навіть установку “Валдай” було уражено дроном», — розповідає Кузан.

Це відкриває можливість для ударів по більш складних цілях у глибині окупованих територій. Зокрема, Мелітополь залишається ключовим логістичним вузлом російських військ на півдні.

Під ударами опиняється вся інфраструктура, що забезпечує армію РФ: командні штаби, склади, транспорт і залізничні вузли.

«Вибивання навіть одного штабу призводить до сповільнення або дезорганізації підрозділів», — пояснює експерт.

Також ураження складів і логістики призводить до дефіциту боєкомплекту, пального та техніки на фронті. Удари по залізниці та локомотивах спричиняють затримки і збої в постачанні.

Окремий напрям — енергетична інфраструктура, яка забезпечує роботу залізниць і військових об’єктів. Її ураження розбалансовує всю логістичну систему окупантів.

«Об’єкти відновлюються, але це час і додаткові ресурси. Системні удари зрештою можуть зламати воєнну машину окупантів на півдні», — наголошує Кузан.

Експерт підкреслює, що така стратегія має накопичувальний ефект і не дає миттєвого результату, але поступово знижує боєздатність російських військ.

«Тили ворога поступово втрачатимуть свою спроможність», — зазначає він.

Крім того, постійна загроза з повітря вже обмежує використання російської авіації на півдні, що ускладнює просування військ.

У підсумку, за оцінкою експерта, системні удари по тилу можуть суттєво послабити російську армію, звівши її можливості фактично до рівня піхоти.