Закон для знищення природи. Як Росія відкриває шлях до забудови заповідників Донеччини

Російська Держдума ухвалила у першому читанні законопроєкт, який дозволяє змінювати межі особливо охоронюваних природних територій. Документ, внесений урядом РФ наприкінці 2025 року, формально подається як технічне вдосконалення законодавства, однак фактично відкриває можливості для забудови заповідників — у тому числі під військові об’єкти.

Про це повідомляє російське видання Інтерфакс.

Як заявив глава Мінприроди РФ Олександр Козлов, держава хоче «повернути механізм», який дозволяє змінювати межі заповідних територій «у разі необхідності». Однією з ключових підстав прямо названо створення об’єктів оборони та безпеки.

Таким чином, законопроєкт легалізує втручання у природоохоронні зони в інтересах армії. Раніше такі території мали жорсткі обмеження на будь-яке будівництво.

Окрім військових потреб, документ передбачає можливість розміщення об’єктів «соціально-економічного розвитку» без чітко визначених критеріїв. Це означає, що під ці формулювання можуть підпадати фактично будь-які проєкти — від інфраструктури до комерційної забудови.

Саме ця розмитість і викликала критику навіть серед російських депутатів. У Держдумі прямо заявляли, що законопроєкт є «сирим» і створює умови для корупції, а також дозволяє будівництво практично будь-яких об’єктів на території заповідників — включно з промисловими об’єктами, видобутком ресурсів і навіть сміттєвими полігонами.

Екологи також попереджають, що скорочення площ природоохоронних територій може призвести до незворотної втрати екосистем, знищення флори і фауни та загальної деградації природного фонду.

Як це може вплинути на окуповані території

Для тимчасово окупованих територій України цей законопроєкт створює особливо небезпечні передумови.

Йдеться, зокрема, про заповідник «Кам’яні могили» та природний заповідник «Хомутовський степ» — унікальні природні території Донеччини, частина яких перебуває під окупацією або в безпосередній близькості до неї.

Заповідник «Кам’яні могили»/ Фото Вікіпедія

З урахуванням нових норм російська влада фактично отримує інструмент, який дозволяє одночасно змінювати межі таких територій, виводити окремі ділянки з-під охоронного статусу та використовувати їх під нові об’єкти. У цьому контексті мова може йти як про комерційні проєкти, так і про розміщення військової інфраструктури, що раніше було неможливим у межах заповідників.

Особливо показовою є ситуація навколо окупованого селища Сєдове на узбережжі Таганрозької затоки. Російський «генплан» передбачає там створення сезонного глемпінгу, інфраструктури для водних видів спорту та дитячого відпочинку.

Водночас у безпосередній близькості до Сєдового розташований природний заповідник «Хомутовський степ» — одна з найцінніших степових екосистем України, що входить до складу Українського степового природного заповідника. Це територія, де збережені унікальні ділянки цілинного степу з рідкісними видами рослин і тварин, які практично не зустрічаються в інших регіонах.

Заповідник «Хомутовський степ»/ Фото Вікіпедія

Поєднання туристичної забудови та нових законодавчих можливостей для зміни меж заповідних територій створює пряму загрозу для цього природного комплексу. Навіть якщо формально будівництво відбуватиметься «поруч», сама поява інфраструктури — дороги, комунікації, навантаження на узбережжя — неминуче впливатиме на екосистему.

Більше того, новий законопроєкт дозволяє не лише розміщувати об’єкти біля заповідників, а й змінювати їхні межі. У випадку з Хомутовським степом це означає ризик поступового «відрізання» частин території під різні потреби — від рекреаційних до військових.

У такій логіці навіть туристичні проєкти можуть стати інструментом освоєння заповідних земель. А з огляду на норму про розміщення об’єктів оборони, ці території потенційно можуть використовуватися і для військової інфраструктури, що фактично знищує їхній природоохоронний статус.

Формально такі проєкти позиціонуються як розвиток туризму. Втім, у поєднанні з новим законодавством вони можуть стати лише першим етапом масштабнішого освоєння територій — включно з військовою інфраструктурою.

У результаті природоохоронні зони Донеччини ризикують перетворитися на простір подвійного використання: з одного боку — комерційні проєкти, з іншого — військові об’єкти. І на окупованих територіях цей процес може відбуватися ще швидше — без контролю, без екологічних процедур і без урахування інтересів України.

Читайте також:

Широкине у «генплані курортів». Окупанти обіцяють туристичний кластер у зруйнованому селищі

"Забудовнику" Новоазовська, Мєлєкіно, Ялти та Сєдово оголосили про підозру

Туризм на війні. Окупанти вирішили перетворити військові бази у Сєдово та Юр'ївці на туристичні кластери