Президент підписав закон про множинне громадянство. Чим це загрожує українцям в окупації

Нещодавно Президент Зеленський підписав закон про множинне громадянство. Цей закон критикували юристи, правозахисники, громадські діячі. Вони підкреслювали деякі норми, які суперечать діючому законодавству або потребують внесення змін до Конституції (що неможливо в умовах дії воєнного стану).

8 правозахисних організацій України об’єдналися у своєму зверненні до Володимира Зеленського з пропозицією ветувати ухвалений ВР закон і внести в нього певні зміни, які б усунули зауваження правників.

Тим не менш, Президент України не взяв до уваги зауваження та пропозиції юристів і невідкладно підписав закон.

Нагадаємо, що закон про множинне громадянство (його повна назва така: “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення реалізації права на набуття та збереження громадянства України”) був ухвалений 18 червня 2025 року. Президент підписав його на початку липня.

Для порівняння: закон №11161 про компенсації втраченого житла на окупованих територіях був ухвалений в грудні 2024 року і не підписаний досі.

Це свідчить про пріоритети керівництва держав по відношенню до власних громадян.

Закон про множинне громадянство серед іншого містить загрозу для українців, які з різних причин залишаються на тимчасово окупованих територіях.

Як підкреслюють у правозахисній організації «ZMINA», після набуття чинності цього закону, мільйони людей в окупації, які вимушені були взяти російські паспорти, одномоментно опинилися під загрозою втрати українського громадянства.

«Оновлена редакція статті 19 Закону України “Про громадянство України” розширює підстави для втрати громадянства України у разі добровільного набуття громадянства країни-агресорки» - йдеться у спільній заяві 8 правозахисних організацій.

Нагадаємо, що українська держава послідовно не визнає громадянства, отриманого на ТОТ України. За даними численних соціологічних досліджень, цю позицію підтримує і українське суспільство. Міжнародні партнери України не визнають документів, виданих в окупації, серед яких і паспорти, що підтверджують належність до громадянства РФ. Утім, країна-агресорка продовжує масштабну практику нав’язування власного громадянства на ТОТ України, що є грубим порушенням міжнародного права і кваліфікується як воєнний злочин відповідно до законодавства України.

Набуття російського громадянства на ТОТ України не може вважатися добровільним і не має тягнути за собою втрату громадянства України, особливо підкреслюють правозахисні організації.

«Зараз ця позиція відображена в тексті законопроєкту з виключеннями. Зокрема, громадянство РФ, набуте в окупації чи на території РФ, буде вважатися добровільним у разі, якщо дії особи спрямовані на пропаганду війни, публічну підтримку збройної агресії проти України або створюють загрози національній безпеці та/або національним інтересам України в розумінні Закону України “Про національну безпеку України”. При цьому в тексті немає вказівок на те, які саме дії можуть вважатися такими, що загрожують національній безпеці та/або національним інтересам України, як та ким обставини щодо вчинення таких дій будуть доводитися, і які докази вважатимуться достатніми для підветрдження. Це виключення дає змогу широкого тлумачення та необмеженої дискреції посадових осіб органів державної влади, що, безумовно, порушує принцип правової визначеності», - пояснюють юристи.

Іншою підставою для втрати громадянства України є набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно осіб, засуджених в Україні за вчинення злочину проти основ національної безпеки України, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку тощо.

Правники вважають, що фактично позбавлення громадянства стає видом кримінального покарання осіб, які вчинили злочин, що порушує вимоги частини третьої статті 3 та статті 51 КК України, згідно з якими кримінальна протиправність діяння, а також його караність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки Кримінальним кодексом України, а перелік видів покарань, які можуть бути застосовані, є вичерпним.

«Аналіз практики застосування законодавства щодо злочинів проти основ національної безпеки України (зокрема, колабораційної діяльності) свідчить про невідповідність положень КК України нормам міжнародного гуманітарного права. Наразі до відповідальності можуть бути притягнені і притягаються особи, які забезпечували життєдіяльність на окупованій території – зокрема виконують медичні, духовні функції та функції організацій цивільної оборони (евакуація, рятувальні роботи, боротьба з пожежами, термінове відновлення роботи необхідних комунальних служб, допомога в збереженні об’єктів, украй необхідних для виживання тощо). А потенційно законодавство про колабораційну діяльність може бути застосоване до сотень тисяч українців, які проживають в окупації і очікують на звільнення територій», - йдеться у спільній заяві громадських правозахисних організацій.

Правники наголошують: навіть така підстава для позбавлення громадянства, як “встановлення факту участі у збройній агресії проти України з боку держави-агресорки» не є сформульованою чітко. В законі не вказано, яким чином факт участі у збройній агресії проти України має бути встановлений. А це означає, що під “участь в окупаційній адміністрації” можуть потрапити навіть люди, яких громада висунула для захисту вразливих верств населення, наприклад, «вуличні» або «квартальні», або керівники ОСМД.

Тобто по факту, закон про множинне громадянство прописаний так широко та не конкретно, що може перевести у стан злочинців сотні тисяч людей в окупації, а можливо і всіх.

Омбудсман України Дмитро Лубінець ще у 2023 році під час обговорення проблеми вимушеного отримання російських паспортів громадянами України в окупації закликав українців надсилати на пошту омбудсмана заяви, складені у вільній формі, про те, що особа (прізвище, ім’я та по-батькові) отримала паспорт РФ під тиском, для захисту свого життя та здоров’я.

Такі заяви можуть захистити українців від можливих кримінальних переслідувань у майбутньому, коли українські території будуть де окуповані.

Ця порада актуальна і зараз. Надсилати подібні заяви можуть не тільки безпосередньо люди в окупації, а і їхні рідні за межами окупованих територій, які з точки зору російських переслідувань та утисків находяться у безпеці.

Пошта омбудсмана для заяв та звернень: [email protected]