Дата окупації - не єдина проблема. Чому лікар та колишній полонений не можуть отримати статус інвалідності внаслідок війни

Людина зі статусом інвалідності, отриманої внаслідок війни, має вище пенсію і може користуватися певними пільгами, в тому числі безкоштовним лікуванням. Проте отримати такий статус дуже важко.

Ми вже розповідали про помилкову дату окупації Маріуполя, через що люди отримували відмову в статусі. Сьогодні уряд офіційно вніс зміни до своїх попередніх постанов, і тепер окупація Маріуполя рахується від 21 травня 2022 року.

Але є інші проблеми.

Завідувач дитячим ортопедо-травматологічним відділенням однієї з лікарень у Маріуполі Леонід Безкровний попри обстріли та нестачу медикаментів разом із колегами навесні 2022 року продовжував рятувати мешканців оточеного міста, пишуть Новини Донбасу.

Коли 19 березня лікар йшов вулицею, почався обстріл, і він отримав важке поранення правої ноги. Перехожі допомогли доставити його до лікарні, проте врятувати ногу Леоніду Безкровному не вдалося і кінцівку довелося ампутувати. Згодом його евакуювали з Маріуполя і відвезли на реабілітацію до Норвегії, проте чоловік незабаром повернувся на батьківщину і зайнявся активною волонтерською діяльністю, допомагаючи військовослужбовцям.

Леонід Петрович розповів, що для отримання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни він зібрав всі необхідні документи крім висновку судово-медичного експерта про те, що травму він отримав від уламків боєприпасу. Але саме цей документ став для чоловіка найголовнішою бюрократичною перешкодою, який вплинув на подальше бажання боротися за отримання статусу. У місті Черкаси, в якому проживає Леонід Безкровний, у відділенні поліції після кількох візитів медика в досить жорсткій формі попросили «більше до них не бігати і їхати в свій рідний Донецьк або Луганськ і там вирішувати питання».

«Чесно кажучи, після таких слів хотілося пристрелити... Я ще намагався з'ясувати ситуацію з моїми паперами в інших відомствах, проте з рештою махнув рукою. Битися головою, бігати, просити, мені не хотілося. Зрозуміло, що статус дає якісь копійки, пільги. Однак вирішив, що поки йде війна, краще буду всі свої сили направляти на допомогу хлопцям на фронті», — підсумував медпрацівник.

Процес отримання висновку судмедексперта став головною перешкодою і для другого маріупольця — 25-річного  Миколи Бурлака. Буквально перед початком повномасштабної війни Микола відслужив строкову службу, після чого пішов працювати на «Азовсталь».

Коли ж почалися обстріли, хлопець став допомагати ЗСУ. Вдень 20 березня Микола збирав дрова, щоб розігріти їжу, коли почався обстріл. У будівлю, в якій він сховався, потрапила міна і Микола отримав важке поранення руки. Йому надали допомогу, після чого сім'я спробувала виїхати з міста, проте на блокпосту Миколу зупинили та взяли в полон. Кваліфіковану медичну допомогу йому надали вже в Донецьку, після чого перевели в сумнозвісну колонію в Оленівці і вже пізніше його обміняли.

Сьогодні Микола проживає з дружиною і дитиною в Чернігові. Руку йому врятувати не вдалося і хлопець має другу групу інвалідності та невелику пенсію. Про те, що законодавство дозволяє оформити статус інвалідності внаслідок військових дій Микола дізнався випадково після двох років після поранення, причому не від медиків і соцслужб, а від військового. Хлопець зібрав документи, також звернувся до силових структур в Донецькій області з проханням надати висновок судмедексперта, проте після трьох місяців відповіді досі не отримав. І на сьогоднішній день процес оформлення статусу у хлопця залишається відкритим.

Тож він не може отримувати нормальну пенсію, роботи знайти теж не може, і родина у скруті.

ЧИТАЙТЕ нас в Телеграм-каналі Маріуполь 0629

НАДСИЛАЙТЕ свої повідомлення в Телеграм-бот 0629

ОБГОВОРЮЙТЕ новини в нашій групі Фейсбук - Маріуполь Місто-герой

ДИВІТЬСЯ нас на YouTube