
24.02.2022. Як прожив цей день Маріуполь

Навряд чи багато людей дивилися телевізор о четвертій ранку 24 лютого 2022 року, проте вони і без телевізора зрозуміли – почалось щось страшне.
Ще не було і 5.00, як селища навколо Маріуполя піддалися потужному артилерійському обстрілу. Російська армія із реактивних систем обстріляла Сартану, Талаковку, Павлопіль, Піщане.
О 5 ранку розпочався обстріл Лівобережного району Маріуполя, а також території аеропорту, селищ навколо аеропорту.
Президент Володимир Зеленський звернувся до українців з повідомленням про те, що Путін розпочав спеціальну військову операцію на Донбасі, але насправді Кремль розпочав своє «СВО» на всій території України, перетнувши кордон на півдні, сході та півночі країни одночасно.
О 8 ранку міський голова Маріуполя Вадим Бойченко звернувся до маріупольців і закликав зберігати спокій.
«Закликаю всіх зберігати спокій і не подаватися на провокації та різноманітні інформаційні атаки. Сталося те, чого ми чекали і боялися. Ми знову чуємо вибухи навколо міста.
Але зараз хочу сказати головне та коротко. Наша українська армія виконує свою головну місію – захищає місто та Україну. Органи місцевого самоврядування Маріуполя працюють та виконують свої функції з урахуванням режиму воєнного стану. Наше головне завдання зараз – забезпечити функціонування екстрених служб та життєзабезпечення міста. Подбати про всіх маріупольців».
Вже 24 лютого у Маріуполі зупинили роботу школи, дитячі садочки та інші заклади соціальної інфраструктури, крім лікарень та поліклінік.
Мер оголосив, що відкриває всі сховища міста, хоча потім з’ясувалося, що більша частина сховищ не готова, частини, яка містилася у переліку, що був розміщений на сайті міськради, взагалі не існує.
Вже вранці Лівобережжя палало. Першим загорівся приватний будинок на вулиці Українського козацтва.

Потім були обстріли селища Покровське – троє людей загинули.
Влучання в будинок на вулиці 130 Таганрозької дивізії. Там отримав осколкове поранення начальник аварійно-водолазної служби міськради Олександр Татай.
Станом на 11 ранку почалась евакуація мешканців селищ навколо Маріуполя, які першими потрапили під обстріли.
В Маріуполі транспорт змінив маршрути руху через небезпеку і став працювати безкоштовно.
На вулицях вишукались довжелезні черги до магазинів та банкоматів. Всі відділення банків зачинилися, проте банкомати ще працювали.
Із самого ранку на базі «Халабуди» розпочав працювати Координаційний штаб допомоги. Керівник штабу Дмитро Чичера розпочав збір допомоги, в тому числі фінансової, акумулював всі доступні ресурси для допомоги постраждалим, а також – для допомоги в організації оборони Маріуполя.
Резервістів ОР-1 та добровольців Територіальної оборони мобілізували в перший день повномасштабного вторгнення.

Росіяни в соціальних мережах і своїх ЗМІ запустили дезінформацій ну кампанію і повідомляли, що Маріуполь вже захоплений, а всі захисники міста втекли, в тому числі і «Азов». Представник полку "Азов" Антон Требухов записав звернення, у якому говорить, що їх полк у місті разом з усіма іншими військовими підрозділами, і ніхто покидати Маріуполь не збирається.
«Укрзалізниця» оголосила про евакуаційні потяги з Маріуполя до Львову. Проте ними скористалося небагато людей. Маріупольці, заспокоєні владою, вірили, що все минеться, як це було у 2014-му році.

Станом на 16.00 російська армія вже обстрілювала житлові квартали. Постраждали наступні будинки: вул. Київська, 46 (потрапляння), вул. 9 Травня, 13 (потрапляння, відключено газ), вул. 9 Травня, 15 (снаряд у стіні), вул. Київська, 48, 48/1, 48/2 (вікна), вул. Київська ,13 (вікна), вул. Олімпійська, 161 ,163 (вікна) вул. Пейзажна, 40/1, 40/2 (вікна) вул. Київська, 3/1 (вікна, пошкоджено газову трубу), вул. Київська, 3/2 (вікна) вул. Київська, 7 (вікна) вул. Київська, 11/1, 11/2, 11/3 (вікна).
В перший день повномасштабної війни у Маріуполі отримали поранення 16 людей. Але лікарні міста прийняли дуже багато поранених, в тому числі і дітей, із селищ Сартана, Талаковка, Піщане, Покровське.
Вода, тепло, світло в місті поки залишались. Але 22 підстанції в Кальміуському районі вже були знеструмлені в результаті російських обстрілів. Ремонтувати їх було неможливо вже 24 лютого.
Ввечері 24 лютого Метінвест оголосив, що переводить виробництво у режим гарячої консервації.
«На «Азовсталі» буде зупинено коксовий цех, цех уловлювання та сіроочищення, доменний цех, конвертерний цех, товстолистовий цех, рейко-собочний цех, цех рейкових скріплень, вапняно-палювальний цех, цех переробки металургійних шлаків.
На ММКІ буде припинено роботу аглофабрики, доменного та конвертерного цехів, листопрокатних цехів 1700 та 3000, а також цехи холодного прокату.
Режим гарячої консервації підприємств триватиме сім діб».
Але гаряча консервація перетворилася на повну зупинку виробництва.
Протягом березня-травня найбільші металургійні заводи України були знищені ворогом, без можливості відновлення. Так із Маріуполем не вчинили навіть гітлерівські нацисти.

Так у Маріуполі почалася найкривавіша війна Європи 21 сторіччя.