Як пастор Мохненко евакуював 8 тисяч людей із блокадного Маріуполя

Пастор Церкви Добрих змін Геннадій Мохненко разом зі своєю командою та батальйоном Військових капеланів евакуював із заблокованого Маріуполя 8 тисяч людей.

Як це все відбувалося, Геннадій Мохненко розповів в ексклюзивному інтерв'ю 0629. com.ua. Ось що він сказав.

Дивне богослужіння

 На відміну від багатьох маріупольців, ми готувалися до повномасштабної війни. З 2014 року я часто повторював багатьом своїм парафіянам: «Війна може спалахнути із новою інтенсивністю. Потрібно бути готовими». Мої парафіяни нервувалися і не вірили, проте зайва каністра бензину в гаражі або запас їжі, які ми всі мали, в блокаду врятував багатьом життя.

За кілька днів до повномасштабного вторгнення РФ  я провів дивне богослужіння. Воно тривало рівно одну хвилину. Я прочитав проповідь про доброго самаритянина  і на цьому амінь. А потім цілу годину парафіяни навчалися основ тактичної медицини, вчилися джгутувати і тампонувати рани, а не кричати в хвилини випробувань: «Де ж Бог? Врятуй нас!»

Через 4 дні в Маріуполі почалося пекло.

Найкраще бомбосховище

 Ми готувалися, але не були готові до таких масштабів катастрофи. Можу з упевненістю сказати, що у підвалі Церкви Добрих змін, що була розташована у будівлі колишнього кінотеатру, було організовано люксове бомбосховище. Там був запас їжі, води, матраци, щоб зручно було спати. Поруч під російськими бомбами складалися, як доміно, багатоповерхівки, а в нас показували дітям мультики та дарували подарунки.

Увечері 24 лютого ми одержали наказ від спецслужб на евакуацію дітей. Нам повідомили, що у нас 40 хвилин і ні хвилиною більше. Через 38 хвилин наша колона була готова для виходу. Перед нами розчищали мінні поля. Буквально наввипередки з російськими танками ми вирвалися з області. Військовослужбовці махали руками слідом і кричали: «Каплан – газу!». 

Дітей евакуювали на Західну Україну. Відпочивши 3 дні, волонтери моєї команди рушили назад до Маріуполя. Однак прорватися вже не можна було. Місто було у кільці. Під обстрілами кожен із нас записав відео, яке у разі загибелі слід було передати родичам.

Евакуації дітей

Частина моєї команди залишилася заблокованою у Маріуполі. Вони виконували роботу з організації побуту у бомбосховищі. У нас там було понад 500 осіб одночасно, але насправді через наше укриття  пройшли тисячі – одні приходили, інші уходили. 

Російські бомби зносили квартал за кварталом, а мої сини моталися містом і шукали їжу для городян. Потім було організовано ще одну колону евакуації. Її вдало вивів із блокади мій син. Ми зустрічали людей на «нулі» в Оріховому і купували все, що потрібно.

Евакуаціями особисто я не міг займатися. За мою голову ще із 2014 року росіяни призначили велику суму грошей. 2022 року вони набрехали про те, що мене заарештували. Також вони розповідали, що у реабілітаційному центрі «Пілігрим» я організував дитячу терористичну організацію. Тому мені сини сказали: «З твоєю відомою фізіономією до Маріуполя не можна», -  і займалися справами самі. Загалом вони евакуювали понад 8 тисяч людей. Це абсолютно рекордна кількість. Виїжджали колонами та окремими машинами. Про таку можливість можна було дізнатися лише через «сарафанне радіо».

За приналежність до Церкви Добрих змін можна було поплатитись життям. 

Багато наших людей були задіяні у роботі. Наші машини дірявились уламками, ми купували нові та возили нові партії переселенців. Мені хотілося б виділити таких людей як Артем Оліфіренко, Оскольд Квятковський та Ольга Бутримова. Це справжні герої України. Але загалом я пишаюся всією нашою командою і вдячний Богові, що ми зробили все, що змогли. Наразі за цими подіями планується знімати фільм за участю голлівудських акторів. Мені не хочеться, щоб наш підвал та всі ті події були забуті.

Ні хвилини відпочинку

90% свого часу Маріупольський батальйон капеланів проводить на фронті. Щільно співпрацюємо із Генштабом. Ми працюємо по всьому фронту, Запорізькому, Донецькому і навіть на Курському напрямку. Ми передали 1221 машину на фронт, тонни громадянської та військової гуманітарної допомоги. Наші люди займаються евакуацією вантажу 200. Молоді хлопці збирають останки героїв. Я не зміг би так -  морально. Про багато напрямів діяльності поки що йде війна говорити не варто.

Наша боротьба – це моє життя. Нещодавно за мною гнався російський дрон і тільки швидке авто врятувало мене. Другий дрон збили прямо наді мною. Росія вбила багатьох моїх парафіян. Третина моєї телефонної книги замовкла назавжди. Мій будинок зруйновано. Але він став перевалковою базою для тих, хто евакуювався.

 Усі ми послужили і служимо Богові та Україні. 11 моїх дітей на фронті: 10 синів та одна дочка. Семеро поранені, один важкий ампутант. Ще одна дочка загинула під час обстрілу в Маріуполі. Але мені досі дзвонять незнайомі люди, яких я  особисто не знаю, і дякують за те, що вирвалися з Маріуполя і залишилися живими. А це дорогого варте.

ЧИТАЙТЕ нас в Телеграм-каналі Маріуполь 0629

НАДСИЛАЙТЕ свої повідомлення в Телеграм-бот 0629

ОБГОВОРЮЙТЕ новини в нашій групі Фейсбук - Маріуполь Місто-герой

ДИВІТЬСЯ нас на YouTube