Про футбольний матч смерті у Маріуполі, - ВІДЕО

Вчора маріупольські пропагандистські видання повідомили дивну новину: окупанти відновили пам’ятник футболістам, які нібито взяли участь у футбольному матчу смерті в окупованому німцями Маріуполі 31 жовтня 1941 року.

Якщо ви з Маріуполя, то напевно здивувалися такій новині. Ніколи в Маріуполі не було пам’ятника футболістам, ніколи в Маріуполі нічого не знали про «матч смерті» із німцями. Тож ми вирішили розібратися, що то за історія.

Поговорили з ветеранами та дослідниками маріупольського футболу. Наприклад, Анатолій Іванович Павленко грав  у футбол з 1959 року. Власне, заради цього він приїхав до Маріуполя. Оскільки професійного спорту за радянських часів не було, його зарахували у штат заводу «Азовсталь», а насправді ні на якій завод він не ходив, а грав за «Авангард».

Анатолію Івановичу зараз  87 років. Все життя він вболіває за футбол. І каже, що ніколи у місті не було пам’ятника футболістам. Та і про матч смерті він теж вперше почув. Він і у колег попитав – ніхто не знає.

«Ото вигадують окупанти, щоб примазатися до Перемоги, до пам’яті про Другу світову», - каже Анатолій Павленко.

Проте ми відшукали книгу,  в якій про гру з німцями таки згадується. Це книга «Долгий путь к мечте. История мариупольського футбола» авторства Олександра Боярченка та Сергія Катрича. І в цій книзі дійсно розповідається про один футбольний матч, який відбувся 31 жовтня між металургами Маріупольського металургійного заводу імені Ілліча та танкістами вермахту. Згадує про цей матч працівник заводу і учасник гри Павло Каракаш. Гра завершилась на користь заводчан 3:1. Але Павло Каракаш нічого не каже про те, що після матчу німці когось розстріляли. І Каракаш не називає ту гру матчем смерті. Бо який сенс німцям вбивати людей, які працювали на заводі, в той час, коли вони намагалися всіма силами відновити виробництво сталі. 

До речі, завод Ілліча німцям таки вдалося частково запустити у роботу. Там налагодили ремонт німецьких танків. 

А тут – футбольний матч, саме іллічівців, саме з танкістами. 

Ви тільки уявіть ситуацію. 8 жовтня німці без жодного спротиву з боку радянської армій захопили Маріуполь. А вже 31 жовтня працівники заводу спокійно грають у футбол із окупантами.

Це ж не професійні футболісти. Це просто металурги, які не встигли евакуюватися разом із частиною заводу на Урал і залишилися в окупації. Ніхто б і не знав, що поза роботою іллічівці до війни грали у футбол. Але ж визвалися. Зіграли. 

Тому і не поширювалась ця історія на загал, бо це точно не героїчна історія. Не було матчу смерті у Маріуполі, як не було його і в Києві. Росіяни майстри створювати легенди.

Ну а щодо пам’ятника… З’ясувалося, що росіяни разом з місцевими посіпаками знайшли якийсь пам’ятник футболістам у Сніжному (місто в окупації з 2014 року). Звичайна садово-паркова скульптура. Але ж тут скоро 9 Травня. Треба гроші освоювати. Треба для Кремля показувати патріотичну роботу. Ось і вигадали вони присвятити паркову скульптуру у Сніжному – футбольному матчу у Маріуполі. Майже геніально.

ЧИТАЙТЕ нас в Телеграм-каналі Маріуполь 0629

НАДСИЛАЙТЕ свої повідомлення в Телеграм-бот 0629

ОБГОВОРЮЙТЕ новини в нашій групі Фейсбук - Маріуполь Місто-герой

ДИВІТЬСЯ нас на YouTube