Розкол країни, спроба №2. Для чого росіяни намагаються розсварити українців із різних регіонів

Останнім часом в соціальних мережах з’являються дописи про те , що переселенці зі сходу України, які оселились у західній частині через війну, - це просто дармоїди, що використовують ресурси держави у такі важки часи і не приносять їй ніякої користі. Стали поширюватись повідомлення про перевірки всіх переселенців (де вони знаходяться, що роблять, чому не захищають Україну), які начебто ініціюють мери західноукраїнських міст та голови селищних рад.

Такі повідомлення збирають сотні репостів, декілька сотень коментарів на підтримку подібних «дій влади». Мовляв, «наші хлопці гинуть на фронті, а ці сидять, нічого не роблять, тільки гроші від держави вимагають». Мета таких повідомлень зрозуміла – розколоти єдність українського суспільства, щоб воно втратило здатність опиратися російській навалі.

Ще починаючи з часів Київської Русі, дії московитів ані трохи не змінилися – розділяй та володарюй. Так було у давнину, так сталося і за часів Української народної республіки, і за радянські  часи.

Вже у період новітньої історії України російські ставленики в українській політиці почали працювати на розкол держави. Мабуть, багато хто пам’ятає, як під час президентської кампанії 2004 року вороги кандидата у президенти Віктора Ющенка поширювали тезу про те, що нібито він ділить українців на три сорти: західна частина – 1 сорт, центральна Україна – 2 сорт і схід – 3 сорт.

Основними наративами того часу стали питання мови та грошей: «Російську мову утискають» та «Донбас годує Україну». Тобто просувалася така думка: поки ми тут на сході працюємо, ви там, на заході, скачете і нічого не робите.

В 2014 році до цих головних факторів розколу додався новий – переселенці. Близько 2 мільйонів осіб залишили свої будинки в окупації протягом 2014-2017 років. Всі вони шукали житло, роботу на новому місці. Але російська пропаганда почала закидати в інформаційний простір «новини» на кшталт «переселенець із Донецька зґвалтував українську бабусю». Повідомлень дискримінаційного характеру було дуже багато, росіяни використовували не лише російські медіа а і, власне, українські, для поширення дезінформації, націленої на розпалювання ворожнечі всередині українців. 

Одночасно з історіями про «бандитів зі сходу» розкручувались історії про крахоборів із заходу, які підвищують у рази ціни на орендоване житло і збагачуються на війні.

Ці інформаційно-психологічні спецоперації російських спецслужб (ІПСО) лягали на здобрений ґрунт, тому що частково спиралися на правдиві історії. Дійсно, були факти завищених цін, поганого ставлення для мешканців сходу, і правопорушення, звісно, теж інколи траплялись. Але істина полягає в тому, що і серед переселенців, і серед тих, хто їх приймав, були різні люди, зазначають в Центрі стратегічних комунікацій і інформаційної безпеки, які досліджують російські ІПСО. А це означає, що були  (і є зараз) ті, хто дійсно збагачується на переселенцях, а були (і є зараз) такі, хто надає безкоштовно своє житло втікачам від війни. Були (і є зараз) такі переселенці зі сходу, хто і до війни не працював, або вів аморальний спосіб життя, або звик покладатися лише на державну соціальну підтримку, а були такі (і є зараз), хто своєю роботою підсилював нові громади, де вони опинились через війну, ставали рушійною силою для змін і розвитку громадянського суспільства. 

Наприклад, в Маріуполі переселенці з Донецька створювали громадські об’єднання, які просували сучасне мистецтво, розвивали нові медіа, вливались до громадянського руху і домагались позитивних змін у розвитку промислового міста.

Протягом останніх 8 років, як почалась російська агресія в Україні, росіянам вдавалося проводити успішні ІПСО і змушувати українців сваритися і постійно звинувачувати один одного в тому, що саме вони винні у війні. Але 24 лютого 2022 року суспільство максимально консолідувалось. Трапилось те, чого ворог очікував найменше. І саме така єдність дозволила українцям вистояти в перші дні війни.

Тепер ворог знову намагається розколоти єдність і розпалити внутрішні суперечки в суспільстві. 

Мабуть, ви теж зустрічали вислови на кшталт «От зараз всі допомагають херсонцям, а як же одесити?» або «Всі вже забули про маріупольців, нікому ми не потрібні», або «Поки Львів п’є каву, на Нікопольщині щодня обстріли». Такі вислови впливають на людей емоційно, підігрівають образу, підсилюють думки, що не всі страждають однаково, і когось війна взагалі не торкнулась.

З серпня цього року у соціальних мережах стали з’являтися повідомлення на тему, а де саме триває війна. В Тік-Тоці з’явилося біля 500 відео на цю тему, в яких українські міста протиставлять одне одному. Одні стверджують, що війна триває для людей лише на сході та півдні країни. Інші підсилюють тезу, що на  фронті воюють лише представники західних регіонів. І те, і інше – однакова брехня, але вона тригерить и тих, хто щодня потерпає від обстрілів, і тих, хто знаходиться в тилу, але так само потрапляє під обстріли, працює на перемогу, донатить Збройним Силам України і ховає щодня своїх синів і дочок.

До цих тригерних посилів додались і суто біженські історії. Про оренду житла та мову ми вже згадували. А тепер ще й державні гроші. Мовляв, переселенці сидять на шиї у держави, проїдають її і без того обмежений ресурс. «Мери міст на Західній Україні розпочали перевірки біженців, чи дійсно вони мають право на отримання свого статусу та державної допомоги. Тих, хто не пройде перевірку, будуть позбавляти житла», - ось такі повідомлення стали поширювати соціальними мережами із посиланням на невідомий сайт із незрозумілою абревіатурою замість назви і без жодної інформації про редакцію.

«Як і всі ІПСО, ця частково базується на маніпуляціях, а частково – на фактах. З серпня змінився підхід держави до виплат соціальної допомоги переселенцям. Через проблеми з наповненням бюджету держава має зробити виплати більш справедливими і надаватись таким чином, щоб допомогу на оренду житла отримували дійсно ті, хто її потребує. Тому з серпня різні державні установи почали проводити перевірку майнового стану переселенців, а також їхнє реальне місцезнаходження. Це вимушена міра, і вона проводиться не лише на Західній Україні, а по всій території країни, це в рамках ухваленого закону», - пояснює Віолета Артемчук, головна координаторка проєкту «Донбас СОС».

Нещодавно її організація проводила дослідження громадської думки з блоку питань, серед яких було і таке: «З якими проблемами стикаються переселенці у нових для себе громадах». Одним із питань цього блоку було напруження у стосунках з місцевим населенням. 

«З 1600 людей, які ми опитали, лише двоє сказали, що стикалися із непорозумінням з місцевим населенням. Тож я вважаю, що такої проблеми наразі в суспільстві не існує, - підкреслює Артемчук. - Я не можу сказати, що напруження взагалі ніякого не виникає, це мабуть буде неправдою. Бо стосунки «свій-чужий» існували завжди в будь-які громаді. Наприклад, я зараз переїду на постійне проживання в якесь село на Черкащині, буду загорати в огороді, замість того, щоб поратись із господарством, мене напевно будуть засуджувати серед місцевого населення. Але це – природнє явище. «Сій-чужий» - це характеристика будь-якої гомогенної системи.

Я думаю, що такої проблеми, як переселенець – місцевий, зараз немає, бо якщо людина у здоровому глузді, то вона розуміє ситуацію. Коли щодня лунають повітряні тривоги, ти сидиш в укритті і гадаєш, де наступного разу впаде ворожа ракета, то якось не до сварок із переселенцями. Наразі ці проблеми штучні», -  вважає експертка.

Але вона не виключає, що спроби розколоти суспільство будуть здійснюватися російською федерацією і надалі. 

«Ми очікували, що непопулярні рішення уряду можуть бути використані для інформаційно-психологічних атак на суспільство. Є зміни у законодавстві, які були вимушено ухвалені через те, що бюджет воюючої країни обмежений. Їх можна використати для ІПСО. Тобто розкол будуть проводити не просто по лінії «сій-чужий», а саме через незадоволення діями уряду. І ці зміни будуть подаватися як погане ставлення до переселенців. Цією темою легко маніпулювати. І до цього треба бути готовим», - зазначає Віолета Артемчук.

Проте вона впевнена: розколоти суспільство так, як це було в 2014 році, росіянам вже не вдасться. Занадто багато горя ковтнули всі без виключення мешканці України.

Джерело: газета Схід NOW