Три реєстри замість одного. Що заважає оперативно збирати дані про пошкоджене майно для подальшого відшкодування

С початку повномасштабної війни було прийнято рішення - усе зруйноване житло має бути компенсовано. Заяви на компенсацію можна подавати під час воєнного стану та протягом одного року після його завершення на відповідній території. 

Усі кроки — від подачі заяви до вибору житла можна зробити через додаток Дія. Заява може бути подана навіть у разі втрати документів, що підтверджують власність. Наразі кількість заявок через портал Дія про пошкодження житла вже сягнула 320 тис. 

Окрім Дії, передбачені й альтернативні можливості — подача паперової заяви через ЦНАП, орган соціального захисту або нотаріуса. 

У який би спосіб не подавалася заява на компенсацію (електронна чи паперова), усі повинні акумулюватися у єдиному електронному Реєстрі знищеного та пошкодженого майна. Проте наразі в Україні створено три реєстри руйнувань внаслідок війни — і працівники органів місцевого самоврядування наповнюють їх усі, на що йде час.

Якщо залишити нинішніми темпи наповнення реєстрів зруйнованих чи пошкоджених унаслідок війни будівель і споруд, то лише в одному Харкові на обробку інформації про руйнування знадобиться 3695 днів, або ж понад десять років. Теж саме стосується і Маріуполя, у якому більше 90% жилого фонду міста або пошкоджено, або зруйновано вщент.

Про те, як зробити збирання інформації ефективнішим йшлося під час онлайн-дискусії «Реєстр зруйнованого і пошкодженого майна як ключовий інструмент збору даних». 

Зустріч за участю представників громадських організацій, донорів, органів місцевого самоврядування та міністерств провела громадська організація «Антикорупційний штаб». 

Лише в одному Харкові на обробку інформації про руйнування знадобиться понад десять років

Начальник технічно-аналітичного відділу департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради Костянтин Коротич зазначив, що для опрацювання інформації про руйнування в місті його команда розділилася на умовні бек-офіс і фронт-офіс. Фронт-офіс — це комісія, яка виходить та обстежує об'єкти, складає акти. У місті десять таких комісій, це понад 120 людей. Бек-офіс — це аналітичний відділ, його задача — збирання та підготовка інформації, підготовка списків, робота з актами в реєстрах, на порталах.

«У нас 6116 пошкоджених будівель і споруд, з яких понад 3350 — багатоквартирні будинки (станом на минулу п'ятницю, зараз ще плюс 16), — розповів Коротич. — Через портал "Дія" та ЦНАПи зареєстровано 37116 повідомлень. Комісіями обстежено 3114 об'єкти. До РПЗМ внесли 520. На обстеження одного об'єкта йде 2 години, на збирання даних — 1 година, адмінробота забирає ще 1 годину, на внесення в реєстр іде 0.25 години. Таким чином на обробку одного об'єкта витрачається 4 години 50 хвилин. На обробку всіх пошкоджених або знищених об'єктів Харківської міської тергромади — 6116 * 4 год 50 хв = 29560 годин або 3695 робочих днів».

Надмірна завантаженість органів місцевого самоврядування

Голова правління ГО “Антикорупційний штаб” Сергій Миткалик зазначив, що така ситуація виникла не лише через обсяг руйнувань в Україні, спричинених широкомасштабним нападом Росії. Адже нині дані про руйнування акумулюються на трьох різних платформах: Реєстр зруйнованого та пошкодженого майна (Мінвідновлення), Gis-портал (Мінвідновлення), Державна електронна система обліку руйнувань (Офіс президента). Однак жодна з платформ досі не є відкритою. Реєстр зруйнованого та пошкодженого майна (РПЗМ), на відміну від інших подібних платформ, може забезпечити прозору відбудову за умови повного або часткового відкриття даних. 

“РПЗМ на сьогодні є базовим та ключовим реєстром початку відновлення. Поки належним чином не буде зібрана інформація про кожен зруйнований та пошкоджений об’єкт, держава не зможе визначити потреби та розпочати відбудову будь-якого міста, а громадськість не отримає відкритих даних”, — сказав Миткалик.

Крім того, таке дублювання Реєстру зруйнованого та пошкодженого майна (Мінвідновлення) та Державної електронної системи обліку руйнувань (ОП) створюють додаткове навантаження на громади, які повинні передавати дані про руйнування одразу двом органам.

“У РПЗМ одні вимоги до внесення інформації, в таблицях, які приходять від ОВА — інші вимоги, в Реєстрі Офісу Президента треті вимоги. Приміром, хтось пошкоджений фасад обраховує в метрах квадратних, а хтось у метрах кубічних. Відсутність єдиної методології нам дуже заважає. Нам би дуже спростило життя, якби ми мали наповнювати лише одне джерело з відкритими даними”, — зазначив начальник технічно-аналітичного відділу Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради Костянтин Коротич.

Яким чином зменшити тиск на громади

Над поліпшенням роботи реєстру працюють фахівці Мінцифри.

"Процес відбудови почнеться не після перемоги, він уже почався та триває. Відповідно до постанови КМУ №380 ми розробили таку можливість (за допомогою сервісу "Дія" — ред.). Уся інформація передається від підприємства "Дія" до Міністерства відновлення, аби цю інформацію надалі внесли в Реєстр. На жаль, не всі повідомлення від громадян мають повний набір інформації. Ця інформація не є "чистою", вона потребує додаткової перевірки. Але на основі цієї інформації ми матимемо уявлення про об'єктивний стан справ і те, яких коштів потребує Україна для відбудови цієї передусім житлової інфраструктури", — сказав під час зустрічі керівник з розвитку відкритих даних при Міністерстві цифрової трансформації Михайло Корнєєв.

При цьому, за словами представника Мінвідновлення Дмитра Турчака, інші реєстри будуть під'єднані до РПЗМ.

"РПЗМ — це основний реєстр, і постанова №380 регламентує саме його роботу. Саме на цьому реєстрі буде зав'язана подальша відбудова держави. ГІС-система не вимагатиме внесення додаткових відомостей, вона буде автоматично під'єднана до РПЗМ. Так само і з електронною системою відбудови", — пояснив  директор департаменту стратегічного планування та регіональної політики Мінвідновлення Дмитро Турчак.

В Україні немає стратегії — як саме відновлювати зруйноване чи пошкоджене майно 

Виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан навів простий приклад. Якщо в певному населеному пункті було зруйновано чотири школи, то, можливо, відбудувати варто лише три, адже змінилася кількість населення? 

«Роль місцевого самоврядування — це не просто технічне наповнення реєстрів, його роль набагато ширша — розробка стратегії відновлення. А оскільки ми як держава не визначилися зі стратегічним підходом, тому й не знаємо про обсяг інформації, який потрібен. Через те існує таке величезне навантаження на збирання, як здається, непотрібної інформації», — констатував Олександр Слобожан.

Саме ця проблема спонукала «Антикорупційний штаб» закликати Офіс президента зменшити тиск на органи місцевого самоврядування щодо наповнення Державної електронної системи обліку руйнувань, яку веде ОП.

«Відбудова, крім того, що має бути ефективною, ще повинна бути прозорою. Без прозорості не буде довіри міжнародних партнерів і без неї відбудова може затягнутися на довгі роки», — резюмував керівник напряму електронних сервісів і відкритих даних USAID / UK aid проєкту «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах / TAPAS» Анастас Бойко.