Що думають маріупольці про масовані ракетні обстріли України

Вранці 10 жовтня російська федерація здійснила масований ракетний обстріл більшої частини території України. Російська пропаганда почала поширювати соцмережами інформацію про те, з якою радістю сприйняли цю новину «граждане новых федеральных округов» росії.

В Телеграм-каналах Маріуполя, які контролюються силовими структурами російської федерації, «дописувачі» пишуть про щастя, радість і «надо повторить» ракетні обстріли України.

Проте насправді маріупольці мають геть інші думки з цього приводу.

«З Маріуполя виїхали тисячі людей. Вони живуть зараз в Запоріжжі, Дніпрі, Одесі, Львові, Івано-Франківську. Вони – не фашисти і не нацисти. І вони зараз під обстрілами. Я не хочу такої долі для них після того, що вони пережили в Маріуполі», - написала 0629 Наталія К.

Віра, 57 років

«Цей обстріл показав, що ніде немає безпечних місць. Я не розумію, навіщо робити такі обстріли. Але точно знаю, що вже не буду нікуди їхати з Маріуполя. Бо навіщо? Всюди обстрілюють. І зараз в Маріуполі навіть безпечніше».

Ольга, 34 роки

«Я телефонувала свої сестрі в Київ. Всі шоковані. Всі тільки і говорять про ці обстріли і про те, що буде далі. Я не хочу, щоб моїх рідних обстрілювали. Я хочу, щоб все це завершилось. Більше нічого не хочу».

Олег, 37 років

«У нас тут всі одразу пригадали, як було в Маріуполі в березні. Ніхто не хоче такого для інших. В пабліках пишуть, давайте ще, давайте ще. Але я не розумію, хто ці люди, які таке пишуть. Ми тут в Маріуполі взагалі більше за все боїмось повторення, повернення бойових дій. І ніхто тут не бажає обстрілів іншим. У всіх рідня в Україні…»

Жанна, 40 років

«Це такий жах. У мене донька в Києві. Я кожної хвилини хвилююсь за неї. То вона за мене хвилювалась, коли не мали зв’язку в березні-квітні, а я залишалась в Маріуполі під обстрілами, тепер я хвилююсь. У нас так в Маріуполі було, такі жахливі обстріли. Тільки ніхто нас не рятував, ніхто нам нічого не ремонтував. Я не знаю, що з приводу цих обстрілів думають інші люди в Маріуполі, бо я тут зі сторонніми не розмовляю, ні з ким своїми думками не обмінююсь. Але мені здається, ніхто тут не радий тим обстрілам. Всі просто налякані…»