Росіяни взяли у заручники більше 2000 маріупольців і тримають їх фактично у полоні, - ФОТО, ВІДЕО

11 квітня росіяни прийшли в дома мешканців маріупольських селищ Мирне, Гугліно, Ново-Бронєво та інших, забрали всіх чоловіків віком від 16 років та відвезли на фільтрацію. З тих пір люди – а це більше двох тисяч чоловіків – додому так і не повернулись.

«Росіяни прийшли до нас у дім, такі добрі, милі спочатку були. Пограли із дітьми. А потім дітям кажуть: ви не ображайтеся на нас, ми вашого тата на кілька годин із собою заберемо, а потім привеземо назад. І не привезли досі», - рассказала 0629 Олена, дружина одного з чоловіків, якого забрали в селище Бєзимєнне Новоазовського району.

Жінка періодично отримує повідомлення від чоловіка. Той розповів, що пройшов фільтрацію на другий день, тобто 12 квітня. Але його разом з іншими чоловіками тримають і далі без пояснення причин.

В редакцію 0629 звернулась Ольга (ім’я змінене). Вона зараз поїхала з міста, але в Маріуполі у неї залишився батько. Вона розповіла, що вже місяць його тримають в Бєзімєнном в дуже поганих умовах.

«Батько не скаржиться, бо ви ж розумієте, літні люди до всього звикли, а ось молодь, яку забрали з Мирного і Гугліно разом з батьком Ольги, змогли зробити відео, в яких умовах їх тримають.

«Це просто правове свавілля. Нова влада так звана «ДНР» порушує права людини, ми всі пройшли фільтрацію, в базі ми є, а у нас відібрали паспорти. Цього ніхто не має право робити за всіма міжнародними правилами та законами. Я в них питаю, на якій підставі забрали паспорти  - у відповідь тиша.  Забрати у людини паспорт  - це означає позбавити її існування як громадянина. Вони навіть бояться, коли ми тут починаємо все фотографувати, погрожують забрати телефони і відключити Інтернет», - розповідає Ігор, який зараз перебуває в Бєзимєнном (ім’я змінене).

За словами Ольги, примусове вивезення чоловіків з маріупольских селищ тривало 3-4 дні. Більшу частину людей повезли в Бєзимєнне. Там розселили людей в двох місцях: в місцевому палаці культури та в школі. Але всі там розміститись не змогли, і біля 600 чоловік повезли в селище Казацьке.

«Місцеві дуже незадоволені таким станом справ – розповідає Ольга. – Бо через ці фільтраційні табори в місцевій школі відмінили навчання. Але мене більше турбує стан здоров’я мого тата. Бо стало відомо, що в Казацькому через 2 дні після прибуття у селище помер чоловік. Можливо, у нього був серцевий напад. Йому раптово стало зле, чоловіки стали вимагати викликати швидку, але ніхто нічого не викликав. Денеерівці просто стояли і дивились, як людина помирає, а потім загорнули його в біле простирадло і винесли». 

За словами пані Ольги, люди перебувають там в жахливих умовах. Сплять на матрацах прямо на підлозі. Багато хто хворіє. В Казацькому раптово з’ясувалось, що в одного з чоловіків ковід, тож тепер всіх ще й на карантин посадили. В Бєзимєнному у одного з чоловіків, як з’ясувалось, відкрита форма туберкульозу. Він не хотів про це казати і зізнався тільки нещодавно, коли половина зали, де він спить, стала кашляти.

Зараз теж люди марно вимагають покликати лікаря. Ніякою допомоги вони не отримують. 

Годують в Безіменном  погано, але все ж таки годують – дають каші, хліб, чай.

В Казацькому і того немає. Там люди вже два тижні не бачили хліба. Замість їжі дають клейстер з макарон.

Санітарні умови - жахливі. Вода тільки в каністрах. Туалети - на вулиці напівзруйновані, брудні.

«І головне – не зрозуміло чого так довго тримають людей. Бо вони усі пройшли фільтрацію. Інформацію про це внесли в загальну базу. Багато хто з дружин писали листи зі скаргами у різні інстанції російської федерації – і у МВС, і у МНС росії, а також в «ДНР», але всі їм відповідають однаково: фільтрація – це не наша компетенція».

Чоловіки, які стали фактично заручниками у росіян, повідомляють, що неодноразово підходили до охоронців «ДНР» і питали, чого їх тримають і коли відпустять, але ті сміються в відповідь і кажуть: «Да с вами просто еще не придумали, что делать».

Не виключно, що цих маріупольських чоловіків можуть використовувати для організації параду 9 травня, який планують провести окупанти в Маріуполі. Всупереч заявам самопроголошених керівників «ДНР» про те, що через небезпеку парад скасовується, підготовка в місті таки триває. Всі пам’ятники фарбують, територію біля них – розчищають. В цих роботах активно використовують труд місцевих. Тим дивніше те, що, як мінімум, 2 тисячі пар робочих рук тримають за 40 км від міста без жодних пояснень.