Президент Зеленський виступив перед урядом Канади та вразив усіх в саме серце, - ТЕКСТ ПРОМОВИ

Панове спікери, пане прем'єр-міністре, дорогий Джастіне, члени уряду, члени парламенту, присутні гості, дорогі друзі. Перш ніж почати, я хочу, щоб ви зрозуміли мої відчуття, відчуття українців. Настільки, наскільки це можливо. Відчуття протягом цих 20 днів - 20 днів повномасштабного вторгнення РФ після восьми років війни на Донбасі. Просто уявіть… Уявіть, що о четвертій ранку кожен з вас чує вибухи. Джастіне, уяви, що ти і твої діти їх чуєте. Чуєте ракетні удари по аеропорту Оттави. По десятках інших місць по всій території вашої прекрасної країни, Канади. Крилаті ракети. Ще до світанку. І твої діти обіймають тебе і запитують – що сталося, батьку? А ти вже отримуєш перші звіти про те, які обʼєкти розбиті в твоїй державі ракетами РФ, і знаєш, скільки і де загинули люди.

Уявіть, що ви шукаєте слова, щоб пояснити це дітям, пояснити, що почалася масштабна війна. Війна, про яку ви знаєте, що вона на знищення вашої держави. Про яку ви знаєте, що вона на підкорення вашого народу.

Другий день – і ви отримуєте повідомлення про тисячі колон бронетехніки, які заходять на вашу землю. Спочатку в маленькі міста, містечка, потім більші – вони хочуть усі їх заблокувати і блокують. Вони підходять до Едмонтону і бʼють артилерією. Уявіть собі. Просто по житлових кварталах, по живих людях. Спалюють школи, підривають дитячі садочки. Як в наших містах, у  Сумах, в нашій Охтирці.

Вони блокують Ванкувер – і тримають в облозі. Сотні тисяч людей, які залишились у місті - просто уявіть на секунду. Як у нашому Маріуполі. Вже другий тиждень під обстрілами, без електрики, без зв’язку, без усього. Майже без їжі, без води. У підвалах.

Джастіне! Шановні присутні, панове! Уявіть, що значить кожного дня чути доповідь про загиблих дітей. Так, ви президент або керівник уряду, але ви просто про це чуєте. Про загиблих дітей, і їх стає усе більше. 97 убитих дітей на сьогоднішній ранок.

Знаменита Сі-Ен-Тауер у Торонто... Скільки російських ракет вистачить, щоб її зруйнувати? Повірте, я всім вам цього не бажаю, але ми щодня передбачаємо, скільки ще ракет можуть ударити по наших телевежах. Вони б’ють по них, одна за одною.

Наша Площа свободи у Харкові і ваша Churchill Square в Едмонтоні. Уявіть російські ракети, які бʼють в її серце. Наш Бабин Яр – місце поховання жертв Голокосту... Росіяни не зупинялись перед бомбардуванням навіть цієї землі. А що з Національним монументом Голокосту в Оттаві? Чи витримає він удар трьох чи пʼяти ракет? Так було у нас. Авіабомби? Ще хвилину тому там були живі люди, сім’я, яка просто прийшла туди, а тепер… ви розумієте.

І ніч... А потім страшна ніч - і так кожна з цих 20-ти - коли російські військові стріляють з танків по житлових масивах, по Запорізькій атомній станції. Прямою наводкою, коли там почалася пожежа. Чи можете ви уявити таке з вашою станцією Bruce Station в Онтаріо? І що б ви відчули, якби побачили, як ваш прапор в кожному місті, де вони проходять… у Монреалі знімають... Знімають, щоб викинути і замінити російським триколором.

Я знаю, що ви підтримуєте Україну. Щиро. Дієво. І ми з Джастіном друзі. Але я хочу, щоб ви зрозуміли мене і це відчули. Відчували те, що і ми. Відчували, як ми хочемо жити. І як ми хочемо перемогти заради життя.

Хочу, щоб ви відчували, що це таке... Коли телефонуєш друзям і кажеш: закрийте небо. Зупиніть обстріли, неважливо, яким варіантом, просто зробіть це, зупиніть бомбардування. Скільки ще має впасти ракет на наші міста? А у відповідь чуєш, що хтось цього не хоче робити... але дуже занепокоєні. Але ж дайте тоді літаки, говоримо ми нашим партнерам. А у відповідь: ось-ось... Вже скоро, трішки потерпіть. Але дуже-дуже всі занепокоєні. Просто не хочуть, а хтось шукає причини. Головне - результат. Кажуть про ескалацію. Хоча куди вже більше?

Кажуть – Україна не в НАТО, хоча "двері відкриті". Але для кого ці двері і куди ведуть? Якщо нам відповідають, що нас не візьмуть. Війна завжди проявляє усе, на що здатні люди. Хто сильний. А хто слабкий. Хто мудрий. А хто не бачить очевидного. Хто чесний. А хто лицемір. Ми це все побачили і зрозуміли. За 20 днів і вісім років.

Я впевнений, що і ви все побачили. Панове спікери! Пане премʼєр-міністре! Члени уряду і парламенту! Дорогі друзі! Канада завжди була, є і – я впевнений – буде надійним партнером України, нашої землі, нашого народу, кожної нашої сім’ї. Ви прийшли нам на допомогу одразу, коли ми цього попросили. Ви надаєте нам зброю та іншу підтримку, якої ми потребуємо зараз. Ви ввели санкції проти Росії – дійсно моральні. Дійсно серйозні.

Військова аналітика Івана Яковини. Російський наступ зупинився у всіх напрямках. Україна чекає на нове озброєння

Проте ми ж бачимо з вами, що війна, на жаль, продовжується. Що російські війська не виходять з нашої землі. Ви бачите, що наші міста, Харків, Маріуполь, і багато інших не захищені так само, як ваші Едмонтон і Ванкувер. Що Києв зазнає ракетних ударів. Як Чернігів, Житомир, Івано-Франківськ та ще десятки-десятки наших українських міст, ще вчора дуже мирних і спокійних.

Це означає, що потрібно робити значно більше. Для миру. Для того, щоб зупинити Росію. Щоб захистити Україну і Європу від цього тотального зла, яке знищує все – меморіали, церкви, школи та лікарні, житлові квартали і всі наші підприємства. Вони вбили 97 дітей!

Ми не просимо багато. Ми просимо справедливості. Ми просимо реальної підтримки, яка допоможе нам вистояти і захистити наше життя, життя всього світу. Канада вже проявляє необхідне лідерство! Вже робить першою те, до чого згодом приходять інші країни. Але ми потребуємо більше вашого лідерства і просимо вас. Більшої участі саме від вас.

Джастіне! Усі друзі нашої країни, України! Усі друзі правди! Ви розумієте, наскільки важливо для нас захистити наше небо від цих ракет і від російських літаків. Ви можете на це вплинути - мені так здається. Ви здатні змусити ще більше компаній піти геть з російського ринку. Щоб там не було жодного долару на війну. Якщо вони залишаються в Росії і спонсорують війну, то вони не мають права працювати в Канаді. Хай буде так – і це дасть нам мир.

Президент війни. Авторитетний політтехнолог Гайдай — про різкі світоглядні зміни Зеленського і головний аргумент для перемовин із Росією

Ви, мабуть, знаєте краще, ніж багато хто в світі, що цей напад Росії – це намагання знищити нас, український народ. Ніщо інше, це їх головна мета. Це війна проти народу. Нашого народу. Це війна, щоб зруйнувати усе, що робить українців українцями. Проти нашого майбутнього. Проти нашого характеру. Проти нашої волі. Усього того, що ви, канадійці, дуже добре знаєте. Дуже добре відчуваєте.

Тому я прошу вас – не зупиняйтесь. Не зупиняйтесь у допомозі Україні. У лідерстві. Та у намаганнях повернути мир на нашу мирну землю. Я вірю, я знаю, що вам це під силу. Що з Канадою наша антивоєнна коаліція, яку ми зміцнюємо, точно дасть результат. Я хочу окремо звернутись до нашої дуже великої діаспори. До усіх українців Канади. Саме в цей історичний момент ми потребуємо вашої дієвої допомоги. А ви повинні своїми кроками довести, що ви є частиною історії України. Живої історії України. Запамʼятайте, будь ласка, це – живої. Бо ми хочемо жити. І прагнемо миру.

Я вдячний вам за підтримку. Кожному з присутніх в цій залі парламенту. Кожному громадянину Канади. Я вдячний тобі, Джастіне, від імені всього українського народу. Я впевнений, ми разом - але тільки разом - переможемо всіх ворогів. Слава Україні! Дякую Канаді!