Збройний конфлікт та екологія: яку загрозу несе накопичувач відходів метпідприємств у Сартані, - ФОТО
Збройний конфлікт на сході України, що відбувається в одному з найбільш індустріалізованих та урбанізованих регіонів Європи, призводить до значного посилення взаємопов’язаних техногенних та екологічних загроз населенню, зокрема через порушення технологічного режиму численних небезпечних об’єктів.
Переважаюча частина з них є об’єктами критичної інфраструктури, що експлуатуються із використанням застарілих технологій, за умов наднормативної зношеності. Серед них - накопичувач небезпечних відходів коксохімічного виробництва маріупольських підприємств у селищі Сартана.
Видання "Екологія промислового краю" проаналізувало, як цей об'єкт в умовах збройного конфлікту впливає на довкілля.
Накопичувач небезпечних (хімічних) відходів, розташований на відстані 500 метрів на південь від селища Сартана, активно функціонував у період 1970-1989 роки. До накопичувача звозилися/зливалися легкозаймисті відходи коксохімічного виробництва підприємств м. Маріуполь. Об’єкт був запроектований та зведений як повноцінна інженерно-технічна споруда для накопичування зазначених рідких відходів. Однак, з початку 90-х років ХХ століття підтримання об’єкту у належному безпечному стані припинилося. Почалося активне руйнування зношеного до цього моменту об’єкту. При цьому вивезення небезпечних відходів до накопичувача не припинялося.
Питання значного негативного впливу на довкілля від накопичувача активно підіймалося наприкінці 90-х років ХХ століття. Були проведені спроби з нейтралізації небезпечних відходів, що знаходяться у накопичувачі. Але ліквідувати зазначений небезпечний об’єкт так і не вдалося.
В реєстрі МВВ (місць видалення відходів) (який, до речі, не є загальнодоступним у відкритому доступі) зазначений накопичувач має статус «закритий» (недіючий). Відповідно, моніторинг впливу та належної експлуатації з боку оператора накопичувача та органів державного нагляду (контролю) не здійснюється (!!!). Проте, відвідавши безпосередньо об’єкт, явно видно, що зливання та звалювання небезпечних відходів здійснюється огульно. Основна маса відходів має смолисту консистенцію, яка розтікається не тільки в межах наявного накопичувача, а й поза його межами та стікає по рельєфу місцевості у водний об’єкт – водойму, яка розташована у басейні річки Кальміус. При цьому, відбувається забруднення токсичними речовинами ґрунтів, поверхневих водних об’єктів, підземних водних горизонтів, атмосферного повітря при випаровуванні рідкої фази.
Потрапити на зазначений небезпечний об’єкт можна абсолютно безперешкодно: ані посту охорони, ані огорожі (та навіть попереджувальної таблички) тут немає.
Потрапивши на об’єкт, команда «ЕПК» засвідчила не лише значні обсяги хаотично звалених небезпечних відходів, а й значні рівнів забруднення атмосферного повітря токсичними речовинами на прилеглій території до накопичувача.
Зафіксовані рівні забруднення атмосферного повітря токсичними речовинами (VOC - леткі органічні сполуки, NMHC - неметанові леткі органічні сполуки)
Прийняттям рішень та запровадженням дій щодо запобігання/ліквідації впливу небезпечного об’єкту на довкілля та здоров’я людей повинні займатися органи державного самоврядування на визначеній території. До жовтня 2020 року територія розташування накопичувача відносилася до міста Маріуполя Донецької області, відповідні рішення розроблялися та приймалися на рівні Маріупольської міської ради Донецької області. Після 21 жовтня 2020 року в рамках децентралізації зазначена територія відійшла до утвореної Сартанської селищної територіальної громади та, відповідно, був утворений орган самоврядування на даній території. Враховуючи близькість лінії зіткнення/розмежування до с. Сартана, замість селищної ради функції органу владних повноважень тимчасово (на період проведення АТО/ООС) почала здійснювати Сартанська селищна військово-цивільна адміністрація.
Однак, ані Маріупольська міськрада, ані Сартанська селищна ВЦА не виявили бажання та готовності до спілкування з цього приводу.
Між іншим, за даними наукової статті, оприлюдненої Приазовським державним технічним університетом, під час обстрілів селища Сартана 14 жовтня 2014 року два снаряди потрапили до накопичувача, проте не розірвалися, занурившись у смолистий шар.
Питання негативного впливу та загроз, пов’язаних з цим об’єктом, залишаються відкритими…
У статті використані фото «ЕПК»
Читайте також:
Мариупольский комбинат имени Ильича признали главным загрязнителем окружающей среды в Украине
Единый веб-портал "ЭкоСистема": что можно узнать об экологии в Мариуполе