"Ми – не лузери": розмова з директоркою Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки

"Ми – не лузери": розмова з директоркою Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки

Анексія Криму та війна на Донбасі не були випадковістю чи спонтанними діями Росії. Цьому передували роки інформаційних кампаній і масового використання засобів пропаганди РФ в Україні. Маленький приклад, як це відбувалося в Маріуполі. Приїжджає депутат Держдуми Росії з прізвищем Саблін у місто і привозить умовну валізу з грошима. На ці кошти він ремонтує парк, який перейменовує в парк Перемоги. Потім привозить ще одну валізу з грошима і встановлює на маріупольському "Арбаті" нові лавки та тротуарну плитку. А далі перейменовує цей маленький провулок, де збираються митці, в "Алею пам’яті жертв фашизму". На третю валізу з грошима Саблін ремонтує місцеву школу, в якій колись навчався. І ось вже депутат РФ  почесний громадянин Маріуполя, "Росії слава", "Росія  велика держава з купою грошей, якій ми вдячні", і таке інше.

Незабаром настає 2014 рік, і Саблін без будь-яких докорів сумління голосує в Держдумі за те, щоб в місто його дитинства Росія ввела танки.

На жаль, протягом 30 років після здобуття незалежності, влада України дозволяла Росії робити такі речі на сході країни. І лише зараз, з початком відкритої агресії та після захоплення територій, Україна почала вибудовувати власну стратегію протидії російській пропаганді, створивши у березні Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.

Що планує робити ця установа, ми розпитали директорку Центру Любов Цибульську.

Битва наративів

В Україні Росія поширює величезну кількість шкідливих наративів.

Наратив – це тлумачення подій або явищ, що поєднує в собі, крім теорії та фактів, враження, аналогії, асоціації, захоплення, інші деталі, що не стосуються сутності питання, деталі, які залишають у людському мозку певний слід. Найважливішим елементом наративу є емоційні чинники.

Любов Цибульська назвала три найпопулярніші наративи, які поширює РФ в Україні.

1)Зовнішнє управління

Директорка Центру пояснює: "Наратив про зовнішнє управління і є наративом про недодержаву: ми неспроможні, самі собою не керуємо, нами керує хтось інший. Росія постійно говорить, що ми недодержава, що ми лузери. Цей наратив є надзвичайно шкідливим, бо він створює ідентичність. Коли тобі багато років говорять, що ти невдаха, то з часом твої рішення будуть базуватися на оцій ідентичності: у тебе немає перемог, ти неправильний, держава неправильна".

2) Фашизм

"На будь-який мітинг спецслужби випускають своїх людей, які на фото "зігують". Їх швидко фотографують і розповсюджують потім. Або приклад, коли в київському торгівельному центрі "Городок" на мультимедійних сходах з’явилася свастика. У цей момент хтось зняв це все, розіслав правозахисним організаціям та медіа за кордоном. "Городок" зробив через кілька годин заяву, що їх взламали і вони не причетні, але вже було пізно",  розповідає директорка Центру.

3) Російська мова

Як зазначила пані Любов: "Росіяни роблять мову інструментом війни".

Цибульська пояснила, що наратив буває й правдивим, але складений настільки ретельно, що стає маніпуляцією.

"Найгірше – це майстерно сконструйований наратив проти нас, який навіть може бути правдивим, але це буде вибірковий підбір фактів. Наприклад, якщо вам постійно по новинах показуватимуть катастрофи, то у вас складеться враження, що ви живете у небезпечній країні. В Росії ненормальна частка міжнародних новин, їх занадто багато. І вони їх показують під одним соусом. Про Європу вони розповідають під наративом "про жахіття життя". Впало десь в Європі на дорогу дерево – по російських новинах це покажуть. Навіщо? Або ще приклад: посварилася пара на пляжі в Неаполі – три найбільших телеканали Росії показали це. Рівень домашнього насилля в Росії точно більший, ніж в Італії. Чому вони таке не показують про себе?",  риторично запитує Любов Цибульська.

Цікавий факт, яким поділилася директорка Центру  лише чотири країни Росія зображує у позитивному світлі: Білорусь, Швейцарія, Сербія та Чорногорія. Найкращим життя у російських новинах зображують у Білорусі (вірний та постійний союзник Росії) та Швейцарії (вона зберігає нейтралітет та не є в НАТО, а у її банках знаходяться гроші російських олігархів).

Наратив про "загниваючий Захід" є ще одним, який використовує у своїй пропаганді РФ.

"Росія намагається переконати нас, що західні країни, їхня демократія – це небезпека, тому нам туди рухатися не треба, а ось у них – безпека. У зв’язку з цим вони пропагують наратив: "Там (в Європі – ред.) хаос і безлад, а в них  (в РФ – ред.) стабільність і порядок". Людей садять за лайк у соцмережі, опозицію труять, на протест вийти не можна – такий от у них порядок",  ділиться думками Цибульська.

Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки наразі працює над створенням "позитивних" наративів для використання всередині країни та за її межами, а також намагається протидіяти російським наративам, які країна-агресор насаджує в Україні.

"Зараз ми спільно з громадськими організаціями напрацювали стратегічні наративи. Вони не є політичними, підходять всім політичним силам і не мають контраверсійних меседжів. Вони винятково проукраїнські. Їхньою метою є "підсвічення" тих сильних сторін України, які вже існують. Цих наративів небагато. Зараз ми протестуємо їх на фокус-групах з усіх регіонів країни. І потім це буде ціла стратегія "позитивних" наративів",  розповідає пані Любов.

Навести хоча б один приклад такого наративу директорка Центру відмовилася, бо боїться, що назве якийсь, а потім українці не оберуть його під час опитування.

Любов Цибульська зазначає, що від багатьох міністерств є запит: "Давайте нам що комунікувати, ми готові це робити". Тому після обрання наративів, їх роздадуть всім міністерствам для включення у комунікації.

Також директорка Центру розповіла, що окремо "позитивні" наративи про Україну створюють для світової спільноти. Вони будуть відрізнятися за сенсом від тих, які оберуть для використання всередині країни.

"Ми будемо створювати також зовнішні наративи, тобто для інших держав. Іноземні партнери готові виділити нам радників, які правильно їх сформулюють для зовнішньої аудиторії. Потім ми зробимо опитування експертних кіл по цих наративах",  ділиться планами пані Любов.

Креативна протидія російській дезінформації

Для виявленої російської пропаганди та дезінформації у Центрі планують створити спеціальний сайт. А для їх роз’яснення робитимуть аналітику та подкасти.

"Створюємо сайт, на якому зібрано все, що було напрацьоване громадським сектором у протидії російській дезінформації. Все, що стосується російських наративів, проросійських медіа, всі основні дослідження, аналізи, подкасти,  буде тепер в одному місці, а не розпорошено по десятках сайтів. Паралельно будемо створювати свій продукт: аналітику, подкасти. Це буде точка входу для тих, хто хоче розібратися, що відбувається: які дезінформаційні кампанії поширюються, хто основні гравці в Україні з боку Росії тощо", – говорить Любов Цибульська.

Жінка наголошує, що фокусуватися Центр буде виключно на російській дезінформації.

"Ми не будемо аналізувати внутрішньоукраїнську дезінформацію, тому що тоді легко стати інструментом політичної боротьби",  пояснює Цибульська.

Відповідаючи на питання, чи буде Центр спростовувати російські фейки, пані Любов говорить, що в них немає такої можливості, бо на це не передбачається ні грошового, ні людського ресурсу. Натомість вони використовуватимуть моніторинг російських фейків, який вже давно роблять декілька громадських організацій та державних органів влади.

У найближчому майбутньому Центр стратегічних комунікацій та протидії дезінформації презентує онлайн-музей російської пропаганди, на який вже заклали гроші в бюджет.

"Плануємо найняти для його створення креативну агенцію, бо музей буде в онлайні і має цікаво виглядати. Запустити його плануємо у 2021 році, а ось презентувати будемо вже, мабуть, у 2022 році",  розповідає Любов Цибульська.

У планах також створити окремий сайт з доказами присутності російських військ.

"Ми зберемо це все докупи з назвами підрозділів російської армії, бо раз в кілька місяців хтось з міжнародної спільноти нас досі питає про докази присутності російських військ в Україні. І це на 8 році війни. Тому це дуже необхідно", зазначає директорка.

Команда Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки пояснює гібридну агресію з боку Росії для різної аудиторії, у тому числі для державних органів влади. До кінця літа вони мають напрацювати тренінги для держслужбовців, щоб рішення чиновників базувалися на знаннях.

Центр роз’яснюватиме і міжнародній спільноті, як ведеться інформаційна війна Росії проти України.

"Це постійна робота з нашими міжнародними партнерами, участь у конференціях, круглих столах, де роз’яснюємо: яким чином відбувається гібридна агресія Росії проти України, та що ми з цим робимо. Ця частина надзвичайно енергозатратна: дуже багато контактів, виступів, тому що є попит. Українська експертиза взагалі є дуже затребуваною",  пояснює Любов Цибульська.

Пані Любов говорить, що цей напрямок непомітний широкій аудиторії всередині країни, але він дуже важливий.

"Тебе ніхто не буде судити скільки разів ти виступив на конференціях, але це важливо, тому що нам потрібно, щоб підтримували санкції. Росія має дуже потужне лоббі у багатьох країнах, і ми з цим постійно стикаємося. Є наміри багатьох країн нам допомагати, але ці рішення блокуються іншими державами. Росія вкладає колосальні ресурси у своїх лобістів, яких найбільше у Франції, Німеччині, Бельгії, Греції, Італії, Іспанії тощо",  зазначає Цибульська.

Що робити у разі надзвичайної ситуації або війни

Любов Цибульська розповідає, що в команді Центру наразі працює 5 людей. Кошти на діяльність держава поки не виділила, бо в державних інституціях ця процедура триває довше, ніж в громадських організаціях. За 3 місяці роботи Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки вже встиг заручитися підтримкою міжнародних партнерів, а також видати брошуру "У разі надзвичайної ситуації або війни", яку презентували наприкінці червня.

"У 2014 році вже було б добре її (брошуру "У разі надзвичайної ситуації або війни" – ред.) мати, але знайшли час лиш зараз. Ми взяли за приклад шведський досвід і їх брошуру. Вона дуже проста і зрозуміла: ось ти відкриваєш її і одразу видно, куди йти і що робити. Куди бігти, якщо артилерійський обстріл або зі стрілецької зброї, що має бути у валізі, якщо вам необхідно тікати",  розповідає пані Любов.

Шведи зробили свою брошуру одразу після початку війни Росії проти України. Любов Цибульська побачила її в одному зі своїх відряджень до Швеції та загорілася ідеєю створити щось схоже в Україні.

"У квітні, коли я приєдналася до новоствореного Центру, Росія якраз стягувала війська до наших кордонів, і я побачила, що українці все ще не знають, що робити в такій ситуації. Ми терміново почали готувати цю брошуру",  говорить Цибульська.

Складається порадник з 25 сторінок разом з ілюстраціями.

"Це дуже практичний порадник, написаний простою мовою, але дуже серйозний. У момент небезпеки людина не буде читати, але згадає вже прочитане. Особливою цінністю є те, що у брошурі містяться поради, як вести себе в інформаційному полі. Тут ми враховували досвід початку війни і зараз. Зрозуміло, що Росія не стільки просуває себе, скільки застосовує тактику використання внутрішніх вразливостей. Її ідея полягає в тому, щоб нас роз’єднати, розколоти, поляризувати суспільство, бо тоді у нас менше часу і сил на боротьбу з Росією і нас легше побороти, бо ми відволікаємося на сварки самі з собою",  ділиться думками пані Любов.

"Ми – не лузери": розмова з директоркою Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, фото-1 "Ми – не лузери": розмова з директоркою Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, фото-2

Брошура є у вільному доступі на сайті Міністерства культури та інформаційної безпеки.

Любов Цибульська пояснює, що у перші роки війни були зроблені схожі порадники, але вони або не містять інформаційної складової, або завеликі. 

Директорка Центру наголошує, що чим більше людей побачать цю брошуру, тим ліпше. Тому що у серпні-вересні є очікування, що росіяни знову зберуть свої війська. До того ж, з попереднього разу велика їх частина залишилася на наших кордонах.

"Краще зайвий раз нагадати людям, що не можна писати у соцмережах про переміщення українських військових: це може нашкодити і мирному населенню, і нашим захисникам. У брошурі є навіть такі поради як: що робити, якщо сторінки державних органів влади не працюють. Тобто куди йти, де шукати інформацію", – розповідає пані Любов.

Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки має сторінку у Facebook, де публікують свої дослідження. Наприклад, пояснюють: яким чином Росія використовує спорт як інструмент гібридної війни або як Росія звинувачує різні країни у шовінізмі і ксенофобії, а у них з цим набагато жахливіша ситуація.

"Ми  не лузери"

Директорка Центру вважає, що інші країни бачать наш потенціал, про який ми самі не розповідаємо.

"За кордоном говорять, що ми не показуємо, що ми країна креативу. Що в нас круті, наприклад, музична та модна індустрії. Але занадто багато говоримо про себе як про жертву. З нею ніхто не хоче дружити, люблять сильних. Тому нам потрібно знайти баланс: так, на нас напали, Росія – агресор і окупант, але ми потужно тримаємося, ми не є лузерами",  розмірковує Цибульська.

Також пані Любов розповіла про важливість пам’ятати, в яких країнах Росія має сильний вплив.

"Коли ми дивимося на Польщу, то знаємо, що Росія фінансує ультраправі рухи і допомагає їм потрапити в парламент. Потім ці ультраправі рухи допомагають просунути антиукраїнські закони. Звісно, там можуть бути поляки, які щиро не поділяють позитивних настроїв щодо України, але вони там мають вплив, бо за ними стоять російські гроші. Нам потрібно це розуміти, щоб не пересваритися з усіма. Ми і так, враховуючи гібридну окупацію Білорусі, серйозно оточені ворогом. З Польщею та Угорщиною нам необхідне примирення, але водночас чітке розслідування російського впливу там. Польща й сама з цим непогано справляється, а от з Угорщиною складніше",  говорить Любов Цибульська.

Новостворений Центр не зможе самотужки побороти чи й навіть обмежити російську пропаганду й дезінформацію, на яку Кремль щорічно витрачає мільярди. Але всі разом ми можемо це зробити. Анонсуючи створення Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, президент Володимир Зеленський сказав: "...щоразу, коли ми беремо телефон, вмикаємо комп’ютер, планшет або телевізор, ми маємо вмикати критичне мислення. Відрізняти правду від брехливих фейків. Обходити стороною інформаційні звалища. Читати далі, ніж заголовок. Сумніватися. Бо це дуже важливо. Перевіряти будь-яку інформацію в декількох джерелах. Шукати першоджерело. Зберігати холодну голову".

Ці прості правила блокують розповсюдження російської дезінформації та допомагають зменшити вплив пропаганди. Тож не забуваймо вмикати критичне мислення і читати перевірені засоби масової інформації.

Зустріч з Любов’ю Цибульською відбулося у рамках спільного проєкту Українського кризового медіацентру та Естонського центру Cхідного партнерства.

Фото надані Українським кризовим медіацентром.

пропаганда
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции
Комментарии