Оксана Котікова: Маріуполь можна зробити другим Сінгапуром, але в Європі

Якби про Оксану Котікову історики майбутнього писали параграф в підручнику, то, певно, заголовок був би такий: педагог, волонтерка та реформаторка. І це не дивно, адже, навіть не маючи досвіду в політиці, вона вже робить багато для рідного Маріуполя, а коли стане депутаткою районної ради, то зможе розгорнути по-справжньому масштабну реформаторську діяльність.

Коли я обирала для себе педагогічний факультет, то керувалась однією думкою: на спеціальність мрії я не можу вступити, тому стану педагогом – це хоча б пригодиться для виховання власних дітей, - розповідає пані Оксана.

Шляхом сінгапура

«Спеціальність мрії» для юної Оксани була недосяжною не через брак знань чи таланту, а через те, що профільних навчальних закладів в Маріуполі просто не існувало, а можливості поїхати навчатись в інше місто не було. Саме тому для кандидатки в депутати сфера освіти стоїть на першому місті:

Я хочу розвивати наших дітей та розкривати їхній потенціал для того, щоб виховувати з них спеціалістів з різних напрямків, а не тільки металургійного. Буде у нас якісна та різнопланова освіта - молодь не буде їхати з міста! – ділиться своїми планами пані Оксана. – І взагалі, я не бачу Маріуполь, як місто металургів. Для мене найважливішим є той факт, що наше море – найунікальніше за своїми властивостями море у світі! Якщо не стане тут металургійних заводів – це може стати найкрутішим спа-курортом із локаціями для активного відпочинку. Я особисто б хотіла, щоб тут була зона з легалізованим ігорним бізнесом. Території заводів для мене – це шикарна платформа для пейнт-болу та страйк-болу. Також мене дуже б цікавило відновлення фауни нашого моря та рибна промисловість (до заводів у нашому морі нараховувалось до 150 видів риби!!!). І, звісно ж, така велика курортна зона потребуватиме забезпечення харчами – тобто вгору піде й розвиток сільського господарства, фермерства, особливо враховуючи специфіку місцевого клімату. Також можна буде замислюватись щодо розвитку сфери моди – бо чи є в світі така жінка, яка не привезе з відпустки нових нарядів? Та майстрам із народного ремесла теж буде де реалізовувати власні вироби! Орієнтація на туризм дасть потужний поштовх для розвитку людей, як особистостей!

На перший погляд здається, що такі плани реалізувати буде неможливо, але Оксана Котікова своїм прикладом вже довела, що організоване громадянське суспільство спроможне на немалі зміни в місті:

При храмі Св. Петра Могили я займалася волонтерством – годувала безхатченків та малозабезпечених маріупольців. А ще співаю у колективі «Чисті криниці» - виступаємо у тер. центрі для літніх людей та в дитсадках та школах, таким чином розповідаючи про українські традиції та культуру.

Лагідна українізація

Основою для змін в місті пані Оксана бачить цільове використання бюджетних коштів для покращення сфери освіти в Маріуполі: це створення безкоштовних курсів з вивчення української мови у всіх районах міста, створення гуртків, де всі бажаючі могли б освоювати українське народне ремісництво, а ветерани АТО – реалізовуватись у виховній роботі з дітьми.

Задля зниження витрат на утримання комунальних закладів, на базі яких створюватимуть гуртки з вивчення народного українського ремісництва, я маю намір просувати програми з фінансування альтернативних видів опалення та електрозабезпечення, використовуючи сучасні технології та досвід прогресивних країн, - ділиться жінка. - Я проти використання чужої праці за «похлопати по плечу», тому у якості винагороди викладачам курсів та гуртків пропоную сплачувати мінімальну з/п. Якщо враховувати, скільки на даний час наша мерія використовує на оплату «праці» дев’ятьом замам та скільки грошей витрачається на «увєсілєніє народа», то видно, що на місцевому рівні таку з/п можна закласти у бюджет! Більше того, є купа державних просвітницьких програм, де теж можна пошукати щось цікаве.

А загалом, кандидатка зізнається, що дуже хвилюється, що не впорається із тією відповідальністю, яку має взяти на себе, як депутат. Але має сподівання на підтримку та допомогу від сильної команди «ЄС», адже партія «ЄС» - це потужна сила.

Я поважаю гетьмана цієї партії, нашого єдиного гідного поваги президента, який мала Україна за часів своєї незалежності після розпаду радянського союзу. Мені самій властиві саме такі моральні принципи, якими керується лідер партії: я теж хочу жити у європейській, цивілізованій, легітимній країні, чесно трудитися, отримувати гідний дохід та сплачувати податки та спати спокійно! – ділиться пані Оксана. - Я розумію, що людська природа – різна, тому для тих, в кого рівень моральности нижчий за прийнятну соціальну норму, потрібне чітке слово закону, і закон має бути рівним для всіх! Лише таким чином можливе однаково поважне ставлення до кожної окремої особистості у суспільстві!